[Sun Chai] Очень Посленовогодняя Сказочка

Day 2,617, 00:26 • Published in Ukraine Ukraine • by Sun Chai


Очень Посленовогодняя Сказочка


Предисловие

Это статья про еРепку и только про еРепку. Так что нефиг на нее репорты писать.

*********

Основная часть

1. У нас мало союзников, поэтому нам нужно заключить во всеми еРеп-странами договоры, чтобы всех победить.

2. Также очень хочется обсудить экономику eRepublik.
Экономика в упадке. Многие голодают, "пенсіонери не получають пенсію, солдати патрони, газовики газ, нафтовики нафту, а в Дніпрі перевелась риба, а в коморах миші, бо нема що гризти"(с)

С этим надо что-то делать.

*********

Ну и няшка номера напоследок:



Всякие лирические отступления

Ну всё, как обычно... В Новом году тормозю со статьями точно так же, как и в старом. Пока просплюсь, пока с RL разгребусь, так уже все забудут причину, по которой возникла эта сказочка.

Не поленюсь, напомню. Отправной точкой можно считать статью Степы Аксенова про Санту и Деда Мороза. Саму статью Плато по просьбам трудящихся уже "депортировал в Грузию"(с), но тягостные воспоминания о ней (о статье, а не о Грузии) у меня до сих пор остались.

Могу вкратце пересказать ее содержание для тех, кто забыл, или вовсе не читал.

Основная сюжетная линия – это диалог Санты и Деда Мороза, где автор со свойственным всей вате пролетарским гневом рассказывал, что:
– дедывоевали;
– получателя подарка следует называть Коля, а не Мыкола;
– и лучший для него подарочек – это мешок Лугандонского антрацита;
– ну и т.д. по мелочам, про жыдов, сказки о Майдане и прочая ерунда из ватного арсенала.

То есть тематика статьи понятна, да?

(Update. Степа восстановил свою статью. С ней можно ознакомиться тут: «Мороз против Санты»)

Кстати, о привлечении Плато в наши разборки с ватой. Лично я считаю, что писать репорты на любые статьи и комменты – это неспортивно. Можно слегка напрячь мозг и чем-то умным ответить. Благо, вата своими репликами и глупостями дает нам поле непаханное разных сюжетов, над которыми можно от души постебаться и поржать.


Итак, наш ответ Чемберлену вате на злобные пасквили про Санта Клауса.


Где-то далеко-далеко в Лапландии, а может и совсем рядом, где-то в Карпатах, а может и в Канаде... Никому не известно, где именно, но там стоит посредине волшебной зимы уютная избушка...


Так... якась явна фігня виходить... [1]
Ще раз з самого початку.

Десь далеко-далеко в Лапландії, а може й не дуже далеко, десь у високих Карпатах, а може і в Канаді... Нікому точно не відомо де, але стоїть там посередені чарівної зими зручненька хатинка.[2]

Не палац, весь такий осяяний електричними лямпочками, і не халупа з трьох дошок, а посередені картонка замість вікна. Просто охайна невеличка хатка, вся в снігу, а зверху ще труба, а з труби дим піднімається вгору, і все воно таке гарнесеньке, що аж хочеться туди зайти, привітатися та погрітися трохи біля каміну.

*********

Заходити в саму хату може й не треба, а от хоча б зазирнути одним оком у віконечко дуже-дуже сильно хочеться.

Тому що в хатинці зараз сидять Санта Клаус та Наш Миколай. Вони відпочивають після роздачі подарунків, щось там собі безалкогольне з чайнику наливають та випивають; триває дружня розмова. [3]

*********

– So are you happy now? [4]

– Ти знаєш, майже все добре, – Миколай почухав бороду та неквапливо продовжив. – Я майже всіх своїх привітав...

Тут Миколая перервав дикий храп з сусідньоі кімнати. Потім там щось важко видихнуло ацетоновим перегаром, голосно ригнуло, та вигукнуло уві сні

– Кур сру, бля!!!

Сивенького Санта Клауса аж перекосило. Його очі та капелюх повернулися в бік дверей, а борода лишилася на місці.

– What??? What he's doing with a chicken? [5]

– It's okay, never mind [6], – заспокоїв Санту Миколай, – Це наш Дід Мороз ще не проспався після Новорічного корпоративу в Газпромі. У них там їхня валюта – "рубєль", і зараз там проблеми з курсом рубля.

– Ой, щось я Діда Мороза не зовсім розумію, коли він нетверезий, – пожалівся Санта Клаус.

– Ти знаєш, тверезим він буває нечасто, але й тоді його зрозуміти важко. Там дуже заплутані зв'язки між тим, що сталося, та з якої саме причини це відбувається...

Закінчити думку Миколаю заважило несамовите "Кримнаааш!!!" з кімнати, де відпочивав Дід Мороз.

– А це що було? – вже більш спокійним тоном поцікавився Санта.

– Це саме те, про що я говорив, – посміхнувся Миколай. – Спочатку там жалісне "курс рубля", а потім позитивне "кримнаш". А от навпаки це перегорнути, щоб відчути зв'язок – на це розуму вже не вистачає.

– І що, вони там всі такі? – здивовано спитав Санта Клаус.

В сусідній кімнаті щось важке гепнулося, аж підлога здригнулася, потім звідти роздалися приглушні матюки.

Друзі миттєво підхопилися та кинулися на допомогу.

*********

– Ну і як це все розуміти? – запитав Санта у Миколая, дивлячись на мішок, з якого через дірку вивалювалися на підлогу чорні шмати вугілля.

З-під мішка стирчала голова Діда Мороза, що вже пошепки продовжувала матюкатися та дихати неприємним перегаром.

– Це подарунки комусь на Новий Рік. Хтось замовив собі більше тепла, більше теплих людських стосунків. То Дід Мороз вирішив, що 20 кіло антрациту – це буде нормально.

– А якщо хтось захоче збільшити урожай картоплі? – підняв мохнаті брови догори Санта.

– Таке вже було. Тим людям Дід Мороз прямо під дверима лишав цілий Камаз гівна.

– То все якось дуже прямолінійно, а про наслідки можливі можна подумати? – задумливо почухав потилицю Санта Клаус.

– Ех, Санта. Там народ такий живе, що про наслідки не думає, – сумно позіхнув Миколай. – Там якщо поліпшення життя, то це "кримнаш", а що саме буде після цього: "курсрубля", або щось інше, то вже нікому не цікаво.

– А якже... – спробував продовжити Санта, але його перервав Миколай.

– Тссс! Тихіше, будь ласка! Дід Мороз приходить до тями!

*********

Чи ви читали Франсуа Рабле? Якщо читали, то пам'ятаєте сцену пробудження Гаргантюа, так? Ото наш Дід Мороз прокидався ще голосніше.

Якщо не читали... Раджу прочитати... Так, в двох словах... Гаргантюа прокидався довго, важко і дуже голосно, з різними звуками з різних частин тіла.

*********

– Мені ще довго терпіти ці запахи, можна вийти з кімнати? - затуливши нос обома руками спитав Санта Клаус.

– Тихіше, будь ласка. Дід Мороз розуміє лише російську мову, на всі інші слова у нього страшенна алергія.

– So let's kick his ass out of there! [7] Блін, ця мені ваша українська толерантність до кацапських вимог... Я її не розумію! – Санта роздратовано повернувся спиною до Миколая та демонстративно висунув свого носа на свіже повітря за двері.

– Тссс! О-о-о! Прокинулося нарешті наше чудо. Здравствуй, Дедушка Мороз, голова из ваты!

*********

(Далі буде)


Примітки


[1] – ...Ні, я так не далі можу. Воно просто не звучить так, як повинно звучати.

Я лише хотів, щоб вата це оповіданнячко теж прочитала на єдиному їй зрозумілому язику.

Просто іноді стикаєшся з тим, що майже однакові за змістом речення різними мовами відчуваються ну дууже по-різному.

Наприклад, німецька – вона мова жорстка, шо капець. Коли тобі твоя кохана каже: "Ja ja, Das ist fantastisch!", – це ж хочеться миттєво витягнутися по стійці "струнко" та показати аусвайс. Правда, сантехніки в німецьких документальних фільмах цього не роблять, але ж вони є люди справжньої мужньої професії.

Англійська – мова коротка і точна, як слово "f*ck", але дуже багатозначна. Ну от візьмемо для прикладу такі словосполучення: "Put In", "Poo Tin" і "Poo Teen". Це є абсолютно різні речі, які можна перекласти приблизно так: "Засунь!", "Гівняна Консервна Банка" та "Підліток-Засранець".

Так, воно все різне, але всі однозначно розуміють, про що ми тут говоримо, коли чують: "Poo Tin". Саме в цьому й полягає ідея точності та багатозначності.


Китайська мова ще є... Ой! це – дуже болюча тема, бо моя рідна провіція Anhui, моя люба Анхуйщина знову у вогні еВійни... Але, незважаючи на гнітючий біль, я продовжу... Китайська – це взагалі повний ахтунг, там все залежить від інтонацій голосу.

Якщо ви самі з Анхуйщині, і прокинулися на роботу в сьомій ранку з дикого бодуна, то перше, що ви скажете: "О, х*йло!" І це буде означати вагон гівна у вашій голові.

Якщо в тій самій китайській провінції ви зустрінете ранок радісно, відкриєте вікно назустріч сонцю, і тут побачите лобове шкло вашої машини, на яку вночі пташки трохи накакали, ви також скажете: "О, х*йло!" Але в значенні "20-30 грамів гуано".

А от коли Wang Xuejun (Ван Хуйюн - губернатор нашої провінції Анхуй) буде звертатися до хана північних територій і скаже: "О, х*йло!" – ось тут вже будуть грати тонкі інтонації. Чи він мав на увазі 40 тон органічних добрив, чи лише купку мишиних какуль? За великим рахунком, суть самого звернення від цього не міняється, але є певні нюанси, і треба мати абсолютний музичний слух, щоб їх почути.


Так от, це я про що. Всі мови мають свої особливості.

Я тут спробував почати писати кацапською, але їй, як несподівано виявилося, чогось бракує...

Тобто, я поки почну своє оповіданнячко знову і продовжу нашою, а потім подивимося, чи зможу я переключитися "взад" на "общєпанятний".


[2] – О, значно краще! Саме воно! просто музика слів 🙂. А вам як?

Про географію місця подій... Можна довго сперечатися, але це точно не Вєлікій Утюг (чи де там кацапи призначили собі Родіну Дєда Мороза?)


[3] – Нє, на "общєпанятний язик" я переключити себе щось не можу, тому ваті потрібно буде користуватися google.translate.

Вата, насолоджуйтеся благами цивилізації, поки вони ще є у вас. Бо як "кримнаш" відключили від Visa & Mastercard, то таке саме чудо може в любий момент статися з цілою Х*йляндією.

Варіанти є, але їх дуже небагато.

Або Х*йло змінює свою прописку з Кремля на Мавзолей (це не дуже важко – там треба лише пару метрів пішки пройти)

Або буде повна (_*_), і від неї не сховаєшся. Тобто вже можна починати качати на локальні компуки весь інтернет, тому що він, може бути, завтра вже повністю для вас закінчиться.


[4] – Ти вже всім задоволений?


[5] – Що??? Що він робить з курками?


[6] – Все нормально. Не звертай уваги.


[7] – То надавати йому під ср*ку, щоб котився геть!





Оповідання про майбутнє. Казки дідуся Сунь Чая.

* Як Іван Сірко танки роздавав. Читати тут.
* Будни украинских ВВС. Часть 1 | Часть 2 | Часть 3 | Часть 4 | Часть 5
* Интервью с ботом. Читать тут.
* Дорога до Храму. Частина Перша | Частина Друга.
* Наши шерстяные друзья. Читать тут.
* Вонини з України. НСН. Випуск 13 1/2.
* Шпигунськи пристрасті.
* Весняна ніч.
* Мстя.
* День Президента.
* еУкраина и еРоссия за дубовым столом (uncensored edition).
* Rita's column.
* Ночь в Москве.
* Быть в Украине этим-самым очень сложно.
* Хотьмасквичи и Киев.