Як Іван Сірко танки роздавав

Day 1,362, 01:03 • Published in Ukraine Ukraine • by Sun Chai
Оповідання про майбутнє. Казки дідуся Сунь Чая.

* Як Іван Сірко танки роздавав. Читати тут.
* Будни украинских ВВС. Часть 1 | Часть 2 | Часть 3 | Часть 4 | Часть 5
* Интервью с ботом. Читать тут.
* Дорога до Храму. Частина Перша | Частина Друга.
* Наши шерстяные друзья. Читать тут.
* Вонини з України. НСН. Випуск 13 1/2.
* Шпигунськи пристрасті.
* Весняна ніч.
* Мстя.
* День Президента.
* еУкраина и еРоссия за дубовым столом (uncensored edition).
* Rita's column.
* Ночь в Москве.
* Быть в Украине этим-самым очень сложно.
* Хотьмасквичи и Киев.





Як Іван Сірко танки роздавав. Вечірня казка.

Частина перша. Десь у Китаї. Далеке майбутнє.

Сонце потрохи ховалося за високу гору, що стирчала кам'яним бовдуром над величною рікою Хуанхе. Тіні вкривали передмістя Шанхаю: могутні заводи, ферми, маленькі хати та охайні генделики.

А на самому березі під вербою сидів кремезний сивий дідуган та щось розповідав цілій купі майже однакових китайчат. Малюки ловили кожне слово, синхронно кліпаючи своїми вузенькими оченятами. Час від часу старий замовкав, сьорбав якусь цілющу рідину з чайника, виколупував паличками шматки сала, відчищав їх від рису [1] і смачно ковтав.

При кожному русі діда медальки, якими той був обвішаний, наче гєнсєк Брєжнєв, ніжно дріботіли. Дід відкладав палички, заспокоював нагороди і неквапливо продовжував своє оповідання.

- ... а коли в мене скінчилися набої до базуки, я її швиденько схопив і встромив головному басурману аж по самий приціл. Отак ми і виграли битву за Бургас. За цю перемогу мені дали орден "іДружби Народів".

Третій від верби хлопчик з ієрогліфом Хунь Во [2] на лобі тихенько запитав:

- А скажіть, дідусю Сунь Чай, чи Ви бачили колись відомого Вань Сірко [3]? Нам в школі про ньго розповідав проффесор Хе Нонь Чік [4] на уроках ботознавства.


Частина друга. Спогади дідуся Сунь Чая.

Ой-вей, мої любі хуні, звичайно ж бачив. Давно це сталося. Двісті, а може й триста іДнів тому, коли ваші батьки були ще зовсім маленькими азохенвеями [5]. Затишно тоді було на Китайщині і дуже цікаво. Як зараз пам‘ятаю, то захочеш у кнайпі скоштувати борщу з підсмаженим равликом, шпаціруєш [6] по нашому шанхайському базару, а навколо гомін такий різноманітний:

"...Прадаєца дєшовая сєльодка... ...Чому ти, курво, на роботу не вийшов? Ти в українській армії працюєш чи в борделі? Я за тебе буду проти кацапів воювати? Та на хєра воно мені потрібне?... ...Прадаєца дєшовая сєльодка... ...Та я туйво, компутєр зламався... ...Прадаєца дєшовая сєльодка..."

Ой, весело було!

А потім стався невеличкий цорес [7]. Підступні шлімазли [8] захопили нашу землю, але ненадовго. Надавали їм під сра... кхе-кхе, вибачаюся, дітки... під тухєс [9], то вони й пішли геть в свою Сербію коржики гризти.

А потім знову затишно, спокійно і немає чим розважитися. От знаєте, коли чау-чау нема чого робити, вона собі бєйци [10] лиже. Майже так само було і нас. Аж поки не з’явився Вань Сірко…

Щось загуркотіло, заляскало на дорозі від райцентру. Ми бігом до сільради, а там... Матка бозка! Стоїть металева тачанка, а на ній в позі Лєніна сам Вань! В махновському кожушку, на голові бандана з надписом "Nevseremos’", повсюди плакати розвішані: “¡No Pasarán! А якщо і пасаран, то недалеко”. Такий перфоманс! Куди там нашій першотравневій демонстрації!

Ну ми спочатку злякалися, думали знов батогами будуть на танковий завод за жменьку рису заганяти. А він так посміхнувся лагідно, і каже: "Шановні добродії, ласкаво запрошую всіх до нашого анархічного загону. Нічого робити не треба, а кожному дам 2 кіло сухофруктів і повний глечик бражки."

Тут з натовпу почулися голоси
- Снова над намі смеюца!
- Ная...вати непедагогічно! Як тобі не соромно!
- А де ти тую бражку взяв? У тебе ж навіть каністри немає, щоб її забодяжити! Що, знову вкрав, холєро?

Вань ще раз посміхнувся собі в довгі вуса
- Хлопці і дівчата, а ви заходьте до нас. Вхід бескоштовний, вихід теж не потребує коштів. Хоча б спробуйте.


Частина третя. Остання.

Хлопчик з ієрогліфом Хунь Во аж затремтів з нетерплячки

- Ну і що, що сталося, дідудусю?

- Та нічого особливого. Приєднався я до Сірка, отримав свій глечик, потім другий, третій, потім став отаманом...

- А як нам стати справжніми анархістами?

- Ото, любі мої хуні, вам треба трохи зачекати, бо Вань Сірко, як завжди, кудись зник. А коли він повернеться, то не задавайте дурних питань, вступайте до анархічного загону, і буде вам щастя.
А зараз всім надобраніч, лягайте спати. Нехай насняться вам наші перемоги, і наш жовто-синій китайський прапор від Шанхаю до Аляски, і знову до Шанхаю.




Примітки

1. Сало з рисом - національна китайська страва, яку, за легендою, привезли до Китаю українські гендляри та гастарбайтери.

2. Хунь Во - дослівно: хунь - бот, во - мільйон сто вісім; (старокитайське). Біс його знає, що то мало означати, але за традицією ім‘я всіх дітей починається з ієрогліфа Хунь.

3. Вань Сірко - один з найвідоміших анархистів-утопистів. Засновник афро-азіопської держави Іванархія. Фахівці ще досі сперечаються, існував колись Вань Сірко, чи це є лише народна творчість. Ім‘я Вана Сірко з‘являється у літописах, але інколи на досить тривалий проміжок часу про нього ніхто не згадує.

4. Хе Нонь Чік - відомий політик епохи часів династії Мі Ха Лє. Автор багатьох підручників, мемуарів і коміксів. Деякий час був імператором Західної і Західно-Західної Монголії, що простиралася аж до Каліхворніі.

5. Азохенвей - маленький хлопчик, або дівчинка, які ще не здобули права голосувати.

6. Шпацірувати - (старокитайське) шляхетно пересуватися на рікші.

7. Цорес - епічна битва.

8. Шлімазл - неприємна людина, переважно сербського походження.

9. Тухєс - (старокитайське) срака.

10. Бєйци - (старокитайське) задні лапи чау-чау. Бєйци з макаронами - національна північно-корейська страва.