Христос ся рождає!

Day 2,604, 14:36 • Published in Ukraine Japan • by Povitrulya



Ось і настав вечір, котрого наші предки очікували цілий рік, Свят-вечір, Святий вечір, вечір казки. Ще донедавна жителі Східної України їхали у Львів, щоб долучитись до таїнств Різдва, побачити на власні очі вертеп, шопку, відвідати куті та львівських вареників в грибній підливі, послухати щедрівок та колядок.


Як казав один мій колишній друг з Донецька, послухавши львівських колядок, він як у казці побував. Правда, цю казку він проміняв на інші цінності, але то вже його проблеми.

Хтось в цю предвічну Казку не вірить, і обкрадає сам себе.

Хтось підходить до неї з науковим аналізом, і опиняється ненабагато далі від попередника. Ну а ті, хто мають достатньо відкриті розуми і бажання повірити в те, в що зараз немодно вірити (краще в агромний колапсер) - сідаймо і слухаймо, що відбувалось в світі понад 2 000 років тому.

Ага, ще для тих, хто вважає цю Казку неукраїнською, нагадаю:

Народився Бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.
Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні у Марії
місяць — золотий горіх.
(записано в 1930-х роках на Лемківщині Богданом-Ігорем Антоничем)




Так от:
В ту саму мить, коли народився Ісус, Син Божий, великі дива сталися по всьому світу. Ангели з неба зійшли долу, між людей, з піснями, а в печері поблизу вертепу, де народився Цар Царів, з-під каменю забило джерело кришталево-чистої води.
Як ми знаємо з дитинства, для Сина Божого на землі не знайшлося іншого місця, окрім стаєнки, де ночувала худоба. Тварини зраділи (Бо знаємо, що все створіння разом зітхає й разом мучиться аж досі) появі Визволителя і намагалися Його зігріти, адже було зимно. Маленький павучок також захотів долучитись до цієї справи, але, враховуючи його габарити, міг небагато. Тому він кинувся снувати свою павутину, щоб позаплітати всі шпарини в стінах, через які дув холодний вітер. Маленький Ісусик подивився на зусилля павучка і весело засміявся - мабуть дуже вже кумедними були зусилля павучка. І в ту ж мить павутиння стало золотим. В пам'ять про павучкову роботу нині різдвяну ялинку прикрашають дощиком, блискучими ниточками, які нагадують павутинку.


Першими гостями Ісуса були три царі з дарами, щоб привітати новонародженого. Дехто з сучасних науковців стверджує, що це були не просто царі, а великі вчені тодішнього часу, астрономи. Але як би там не було, вони також були просто людьми. І Марія, як хороша господиня, знала, що найперше що треба зробити - треба гостей почастувати, навіть якщо вони - царі. На жаль, всі харчі вже були з'їдені по дорозі. І єдине що в неї залишилось на даний момент - трішки хлібця. Коли ж вона розподілила ту крихту між Йосипом та трьома царями, які прийняли цю крихту як найпишнішу гостину - кожному дісталось по дрібці. В пам'ять про цю незвичну гостину зараз на Святій вечері діляться проскуркою - маленьким хлібцем.


Сатана, як відомо, не спав, і намагався знищити Того, хто його через тридцять три роки скине в порох. Через своїх агентів, яких серед людей ніколи не бракувало, він сповістив Ірода, володаря тих земель, про народження Ісуса. Ірод послав свої війська розшукати і вбити новонародженого. Потрібна була негайна евакуація. Йосип попросив вола перевести Святе Сімейство в безпечне місце.
- Я ще не наївся, - відповів віл.
Тоді Йосип кинувся до верблюда з подібним проханням.
- Я ще не напився, - відповів верблюд. І тільки ослиця погодилась перевести втікачів. А віл з тих пір так і не може наїстися, ремиґаючи вдень і вночі, а верблюд - напитися.


Проте як відомо, в ослиці крейсерська швидкість трішки менша від бойових коней, і втікачів стали наздоганяти. Вони в надії на чудо сховались під дерево, яке поопускало своє лапате гілля і щільно їх прикрило. Тут знову виліз маленький павучок, який вирішив подорожувати з Святим Сімейством, і кинувся чимдуж заплутувати своєю павутинкою лапате гілля. І коли вояки Ірода скакали мимо, ні в кого й думки не могло зародитись, що під цим деревом могла сховатись не те що ціла сім'я, а бодай кіт.
Коли погоня промчалась, Свята Родина вийшла зі схованки, а Ісусик поблагословив дерево, яке їх врятувало. З тих пір воно ніколи не втрачає своєї краси, і круглий рік стоїть зеленим. А ми (хто не страждає всякими -ізмами) в пам'ять про цю подію ставимо його в свої домівках і вбираємо яскравими прикрасами. Вшановують і павучка, роблячи з соломи його зображення і чіпляють на ялинку чи в кімнаті.


Ліворуч - стилізоване зображення того самого павучка в традиційній народній школі.

Втікаючи від погоні далі, Святе сімейство побачило на полі землероба, який волами орав своє поле. Побачили вони і мішок збіжжя, який стояв для проведення посівної. Марія підійшла до плугатаря і, розповівши про свою біду, попросила його, коли буде скакати погоня, повідомити, що бачив втікачів тоді, коли поле це орав та пшеницею засівав. І брехати нікому не треба буде. Чоловік зглянувся над юною Марією, погодився, адже поле навіть не було ще зоране, не те що засіяне, а до врожаю були ще довгі місяці. Вирішив таки взяти гріх на душу. Проте взавтра, вийшовши на поле, він остовпів, побачивши неймовірне чудо - все воно було заповнене достиглим збіжжям, яке тільки лишалося жати та в копи складати. Аж тут і погоня, стали розпитувати, чи не бачив він Сімейство з Дитятком.
- Бачив якихось, - каже чоловік, - як оце поле орав та засівав зерном.
- Овва, - сказали переслідувачі, - так то вже дуже давно було... Та й повернули назад.


На Лемківщині, де пролягав шлях Святого Сімейства, за селом Решівка, коло села Святкова Велика, було поле - Спалиська. А на тому полі джерельце, студенка. В ньому Марія, коли втікала від Іродових воїнів, Ісусика мила, і сама ту воду пила. Вода там така чиста, прозора, і якщо хочете, щоб у вас нічого не боліло, треба помити тою водою хворе місце і напитися її, і як рукою зніме, адже там купався Ісусик.


Коли ж Марія втікала полониною, то поранила пальчик на нозі об камінь, так що з ранки кров закапала. І де ті краплі крові впали на землю, виросла Божа кровця (в аптекарських колах відома як звіробій). Коли квіточку цієї рослини розім'яти чи переламати стебельце, - виступить краплина соку, червоного як кров. А коли заварити з тої рослини чай, то він дуже помічний від багатьох хвороб. Адже це чай з Божої крівці!


Далі ж від села Решівка стоїть гора Маґура. Від неї польова дорога веде до села Бризова. На тій дорозі стоїть капличка, збудована в пам'ятку про ту Велику Погоню. Втікаючи, Марія присіла перепочити на камінь, який лежав посеред тоді ще стежки. На камені відбився слід її долоні. Після того пройшли десятиліття, і камінь серед стежки заважав. Та скільки би його не намагались прибрати, навіть скидаючи в потік, в дебрі, він знов з'являвся на старому місці. Люди перестали змагатись з Богом і збудували капличку навколо каменя, який можна і до сьогодні бачити через шибку. А на камені чіткий відбиток Маріїної долоні.


Дійшло Сімейство до невеличкого містечка, і проситься переночувати. Але кожен мешканець відмовлявся, мовляв, нема місця. Завітали вони і до коваля місцевого. А він дуже зайнятий роботою. Марія і питає, а що він робить?
- Кую три цвяхи, щоб ними Ісуса Христа прибивати на хресті, - сказав той.


Але Марія тоді ще не зрозуміла тих слів, і попросилась переночувати і в нього. Але й він відмовив, то ж довелося ночувати в стайні. Вночі туди забігла ковалева дочка, яка була геть сліпою. Марія попросила її подати Ісусика, на що та відповіла: "Як же я Його подам, коли не бачу нічого". І в ту ж мить прозріла, побачила Сина Божого, Божу Матір і світ, якого ніколи не бачила. Радісна, вона побігла до батька сповістити про чудо.
Вражений коваль прибіг сам і припав до ніг Марії, промовляючи: "Якби я знав, що то Божа Мати, то запросив би до світлиці, поклав би в золото-срібло, а сам би ліг на голому камені, а ноги поклав би на колюче терня. Якби я знав..."


Слухати тут!


КАЗОЧКИ ДЛЯ ЕРЕПІВЦІВ
Історично-мілітарна тематика
Кроки по часу
Кадр з минулого
Про Повітрульку: 101 казка від Повітрулі
День N-1 (преамбула)
День N (прибуття)
Новобранець
Урок Сунь Чая
Різдвяні оповідки
[http://www.erepublik.com/uk/article/-1344-2479640/1/20]Миколай, Миколай, добрим людям помогай![/url]
[http://www.erepublik.com/en/article/-1344-2484993/1/20]Христос ся рождає![/url]
СВЯТОЧНЫ АРТЫКУЛ. Репортаж з евесілля. Частина 1.
Вампірські історії
Частина 1; частина 2; частина 3; частина 4; частина 5
Залізничні історії
Частина 1, пробна. Озеро
Частина 2. Потяг-привид
Частина 3. Потяг-привид топить найпотужніший в Совку лінкор
Частина 4. Потяг-привид зупиняється в ставці фюрера.

ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ
Гайд "Соціалізація новачка у грі"
[http://www.erepublik.com/en/article/-1344-2471490/1/20]Структура і принципи роботи Міністерства демографії і освіти еУкраїни[/url]

ДЛЯ ШАУТІВ:
Христос ся рождає!
http://www.erepublik.com/en/article/-1344-2484993/1/20