101 казка від Повітрулі. День N -1 (преамбула)
Povitrulya
Навіяно заміткою моєї подружки RingerJ та коментами на неї (тутай).
Одного не зовсім прекрасного дня летіла собі Повітруля за одним з вітрів, які в той день чергували у небі. Власне не зовсім і летіла, а так, кружляла собі, розправивши крила, не маючи ні напрямку, ні мети. Летіла і намагалась переконати сама себе, що крила в неї таки є. В якості переконувальної мантри використовувались слова пісеньки Тем Грінхілл:
Коснись теплом крыла моей души
Я жду чудес – я закрываю глаза
В который раз мне сохранили жизнь
В дороге в небо снова отказав
Но я вижу мост над горящей рекой
Я вижу тень Твою впереди
Я знаю – мне ещё далеко
Сквозь ночь и память, сны и дожди
Но я успею – у меня есть крылья
Их плохо видно под смертной пылью
Я умею летать…
Послухати повністю, що, власне, намагалась наспівувати Повітруля можна тут: Скачати-слухати
Раптом мимо Повітрулі, збиваючи її з повної відсутності курсу, пролетів чорний мов крук Басаврюк, котрий несподівано вискочив із-за хмари. Пролітаючи мимо, він покрутив пальцем біля виска і вказав тим же пальцем додолу, натякнувши, що чим киснути, краще зайнятись ділом і звернути увагу на те, що відбувається на грішній землі.
Повітруля кинула погляд долу і побачила великий город (не плутати з містом, українською все ж пишемо). На ньому росла величезна ріпа в оточенні маленьких золотистих гарбузиків. І не просто ріпа, а Ріпа. І була вона якоюсь дивною, розфарбованою в різні кольори химерними контурами, які дівчинці щось таки нагадували. Як відомо, повітрулі - то дуже цікаві створіння, і не всунути свого носа в нову забавку їй було просто неможливо. Тому Повітруля лягла на крило і стала плавно опускатись, намотуючи круги навколо химерного плоду. І чим нижче дівчинка опускалась, тим виразніше бачила ті контури, наляпані на Ріпі, і вони перетворювалися в контури країн, знайомих їй з підручників географії.
Коли ж ноги Повітрулі, взуті в берці (так-так, вона була мілітаристкою, щоб там про неї не думав знаменитий китаєць, чиновник найвищого Четвертого Рангу Щось Там Кудись Всунь) торкнулись грішної землі, дівчинка побачила, що це не просто Ріпа, а еРіпа.
"Безмежно цікаво", - почухала своє рєпку Повітруля. Вона завжди в своїх мандрах носила за собою в торбинці рєпку, яка виступала в якості ментального посилювача, і коли треба було подумати, діставала і чухала (чи ніжно гладила) плодик в залежності від ситуації. "А де ж тут дірка?" Вона згадала, як її близька подруга Метрія, що була родом із Ксанфу [1], розповідала про подібні плоди, які були безмежно небезпечними для всіляких цікавих створінь, котрі не знали куди всунути свого носика.
Дірка знайшлася зі сторони, де коло еРєпки товклась ціла черга з хітобіто[2].
"А, це не страшно, Метрія розповідала про гіпногарбузи, а тут ріпка, навіть якщо вона еРіпка. Не страшно" - заколисувала Повітруля сама себе, намагаючись подавити писк внутрішнього голосу, котрий волав "НЕ ЛІЗЬ!!!"
Вистоявши чергу, Повітруля підійшла до чорної дірки, на якій було написано Лог Ін і, звісно, всунула туди свого носика. Вона таки помилилась (не вперше в цьому житті). Хоч це був і не ксанфівський гарбуз, але еРєпка виявилась все ж гіпнотичною Рєпкою...
(далі буде, можливо...)
[1] мається на увазі фентезійна серія "Ксанф" Ентоні Пірса
[2] хітобіто - люди (анімешн)
Comments
перша, воте 😉
Дякую, власне і з твоєї подачі та за допомогою 😁
vote
Vote😉 Як я і казав...
Дякую 😁
Vote and Sub.
В общем есть проблески интересного, но ещё нужно много работать. Иногда написано так, что ничего не понятно и сложно читать на одном дыхании изза известных (видимо) только тебе слов и выражений. В целом, если ты так долго будешь описывать только одно действие, то ты и вправду можешь 1001 статью накаТать.
1001 не гарантую, я все ж таки не Шахерезада, але кілька частинок під настрій може й накатаю. Не для того щоб розважити тих, кому скучно, а для друзів, щоб вони повеселились разом зі мною. Так, визнаю, іноді вживаю фрази і терміни, відомі в досить вузькому колі, що поробиш. Спробую в деяких місцях зноски ставити, і мені було би легше, якби я знала, що саме потребує роз'яснення. З радістю поділюсь своїми думками 🙂
А з приводу довгого написання це мені нагадує єврейський анек про те як в якійсь сім'ї помер Ізя. Розповісти?
Совсем не знаю еврейских анекдотов
круто))) чекатиму продовження *_*
V+S
Спробую наваяти, деякі задумки є 😉
Супер. Пиши ще 😉
В+С
Рада що сподобалось 🙂 Постараюсь 😉
V+S+Love!
розкажу твоїй дружині))
Who are you?
I don't know you!
Please press and hold the 'Power' button on your computer 🙂
Бідний Ярослав🙂
Дякую 😁
🙂
Цікава історія про дірку. Не хочу здатися нудним, але все ж.
Приємно бачити, коли людина має бажання і вільний час для написання такого роду статтей, котрі відбивають життєву позицію і риси хараткера автора. Завжди цікаво читати переживання дітей про те, яким вони бачуть цей навколишній світ. Проте з часом маленька особа стає вже не такою і крихітною. Вона вже не прижмурюється від сонячних променів, а різнобарні метелики не викликають такої широкої посмішки. Пройде ще не одне літо, як стрілка на віковому годинну зупиниться на позначці "?". З цього часу ми починаємо замислюватися над сенсом власного життя. Природні явища відходять не те, що на другий план, вони практичною зникають з наших очей. Кожен наш крок стає свідомим рухом вперед, рухом до нового життя.
І ось мої ноги привели мене сюди. Мої очі, не без допомги мізків, прочитали ламповий текст. Раптом моє свідоме звернулося до мене: "Зраднику, інформація принята і проаналізована, проте що робити далі?". От і в мене питання. Що робити далі? До якого висновку я повинен був прийти?
П.С. Вотадо. Мені все сподобалося, однак хотілось би отримати відповідь.
Але звідки я можу знати, до якого висновку кому треба прийти? О_о Я ж не екстрасекс і не Піфія, та й ту ніхто ніколи не слухав 🙂 Власне це ж не притча (хоча трохи їх знаю і можу поділитись) а просто текст для друзів, який можна вважати розважальним, можна вважати шматочком флуду, але навчальним, і тим більше стимулюючим до якихось висновків то складно. Мені би було самій вкрай цікаво почути, хто до яких висновків міг би прийти прочитавши цей текст 😃
ЗИ. Дякую! Будемо дружити 😁
Будемо. З часом я тобі дещо скину.
вотнув)
Дякую 🙂
Гарно, успіху тобі у знищенні нудьги в еУкраїнському медіапросторі )))
Дякую, постараюсь під настрій 🙂
v
вот, чекатиму продовження!
Дякую, наступна частинка напевне буде в т.ч. і про нашу з тобою зустріч в перший день в день N 😃
Повітруля, рєпка, дірка, рюзґі мантри.
шо куриш?
Такий знайомий почерк, маска-маска я тебе знаю? Особливо ніц і курити не треба щоб зачути знайомий дух 😃
світ тісний, але навряд чи знаєш.
29/14 😉
V+S
Молодець!)))))
V+S
Успіху) і...терпіння 😉
V+S )
V/S
Щиро вдячна всім за підтримку, трішки відредагувала текст і дала зноски на речі, зрозумілі тільки мені, враховуючи конструктивні зауваження 😁
хехей письмениця на сімох вітрах, я бачу що не зламався ще твій стержень таланту )))
:ррр