[Sun Chai] - Дорога до Храму. Частина Друга
Alexander the Conqueror
* Дорога до Храму. Частина Перша.
* Як Іван Сірко танки роздавав. Читати тут.
* Интервью с ботом. Читать тут.
* Будни украинских ВВС. Часть 1 | Часть 2 | Часть 3 | Часть 4 | Часть 5
Дорога до Храму. Частина Друга.
- Роздача танків, - привітався екскурсовод з монахом-охоронцем
- Свобода ілі Смєрть! - сказав той у відповідь, натиснув на кнопку, і ворота почали відкриватися...
*********
Екскурсія обережно зайшла до Храму, всі зацікавлено дивилися по сторонах. Деякі речі виглядали досить дивно.
З-під дверей маленького сарайчику, що стояв саме біля входу, витікала зелена рідина. З того ж боку доносилися голоси
- ... а ти потрохи ковтай, не треба всього бота цілком в себе пхати...
Потім довгий ригаючий звук та придушених хрип
- Ой не можу, пане сунь-ніт-генерал, не лізе! Може завтра продовжимо?
- Я тобі дам "завтра"! От дурінь! зніми з бота лопату і черевики, а після цього маленькими ковтками...
- Що це? - злякано повернулася туристка в окулярах до монаха-екскурсовода.
- Та не звертайте уваги, - заспокоїв її пан Хе. - Неофіт вбиває бота в собі. Всі через це проходять, стандартна процедура. Проходимо далі, не затримуємося, не будемо заважати обряду.
*********
Екскурсовод повів своїх підопічних в глибину Храму.
- А ось і одна з наших головних святинь, - показав він рукою на купу іржавого заліза. - Це один з тих танків, який Сірко подарував нам. Кожен, хто до нього доторкнеться, миттєво отримує щастя та таке інше.
Туристи потягнулися до експонату, щоб отримати обіцяне.
- Женщіна! - несподівано гаркнув монах на жінку, яка впала на коліна, щоб поцілувати танкову гармату. - Ну от куди ви лізете своїми губами? Зараз весь танк в помаді буде!
Пан Хе відвернув обличчя від екскурсії та прошипів крізь зуби
- Дура екзальтірованная! вимой морду ацетоном, - потім повернувся назад і з лагідною усмішкою продовжив. - Будь ласка, не треба так жорстко мацати нашу реліквію. Танк вже старенький, Сірко його купляв в Китаї, а там, самі знаєте, яка якість виробництва.
*********
Раптом щось грюкнуло, із рота та із вух статуї Сірка Спасатєля почали вилітати звуки гучномовця
- Сі-і-ірко-о-о, спасай! Сі-і-ірко-о-о, спасай! - голос імама залунав над усім Храмом. Почалася молитва.
Всі плюхнулися на коліна i стали рачки, повернувшися дупами в бік Сербії. Напрямок в сторону Сербії знайти було неважко - на стіні червоною фарбою була намальовна стрілочка, а під нею слова Сірка: "Жопами смотреть сюда".
- Падайте скоріше, - шикнув знизу на екскурсантів пан Хе. Сам він при перших хрипах з голови статуї швиденько розклав на землі пухнасте простирадло та зручно на ньому примостився, - Падайте, бо вас приб’ють, якщо будете стояти під час служби.
- Сіркооо! ми твої позашлюбні діти, - заспівав імам. - Забериии нас з собою в РеЛе[1]!
- Ой ми тебе, Сірко, не цінили! - продовжував наспівувати імам.
- Ой-вей, не цінили, - відгукнувся натовп.
- А деякі і не любили! - голос з гучномовців підвищився майже до фальцету. - Спасиии нас! Поможи нам виконати Останню Місію[2]! Покаймося, браття!!!
Товстенький парубок з середени натовпу підвівся з колін та заволав
- Я! Я, хочу! Сірко, твої танки, що ти нам давав, я продавав у Польщі. Але я каюся, каюся, - хлопчина плюхнувся на землю і почав несамовито битися об неї головою.
- А я використав Його танки на Мєдаль Прєдателя, - почулося ще одне покаяння, - але я за це вже вбив в собі три бота. Можна я не буду битися головою?
- Ні, не можна, - грізно прогуркотіла голова Сірка.
- От *лять, - тихенько прошепотіло, а потім роздалися звуки ударів тупим об тверде.
- А що ми, браття, зробимо, коли побачимо Сірка?
- Славім Його!!! - дружньо підхопив натовп.
- Саме так. Славім і не дамо більше від нас втекти, - голос імама втратив пафосність і продовжив вже буденно. - Службу закінчено. Командирам підрозділів провести з підлеглими навчання по плану "Б" -"Сірко раптово з‘являєтся в битві". ЕМС - хапаєте його за ноги, Гвардія - заходите з тилу. Всім іншим - покаяння та очищення. Розійтися...
Примітки.
1. РеЛе також відоме як RL або Валгалла - вищій світ, куди попадають всі, хто справно воював і працював. В РеЛе більше не треба працювати і битися з ворогами, також там відсутні срачі. У кожного є 100500 Q6 булок і безліч танків. Через помсту Плато, здобути перепустку в РеЛе можна лише виконавши Останню Місію[2].
2. Остання Місія - перепустка в РеЛе. Щоб виконати цю місію, треба вбити 100500 ворогів. За віруванням сунь-нітів, тільки Сірко може допомогти в цьому.
Comments
Alexander the Conqueror, як завжди ) дуже дякую за допомогу.
"Славім і не дамо більше від нас втекти, - голос імама втратив пафосність "
_________________________________________-
Имам тот хе, али иной?
вооооооооооооооооооот!!!
гарно написано. вотед.
тільки от з приходом Ромпера та Аґроба в гру 100500 ворогів... день?)
ну але Сірко однозначно все одно крутіший.
Я тут був.
Жирнючий вотед!
~hyuu~
Как всегда, великолепно!
добре
ok
~hyuu~
До всіх людей доброї волі:
Перепрошую, що пишу не по темі - проте сьогодні особливий день і мені хочеться привітати усіх з Різдвом та від щирого серця побажати здоровя Вашим родинам та успіхів у РЛ.
"Делу время а потехе час". Гра це цікаво, але рано чи пізно вона засмоктує і міняє життєві пріоритети, змушуючи жертвувати чимось реальним заради нереального. Хлопці, не марнуйте себе... не марнуйте молодості на віртуальні пікселі, не марнуйте свого потенціалу, нехай як це не звучить, нехай еУкраїна залишиться теплим спогадом та гарною пригодою.
Суджу по собі, бо від чоловіка залежить щастя та ДОБРОУТ його ближніх....не марнуйте їхнього життя, воно може бути кращим, адже все у наших руках. За страчений час я міг би вивчити англійську, знайти ліпшу роботу, зробити ремонт вдома, буди гідним сином. А скільки всього годин саме Ти стратив на вівтарі віртуальних досягнень? ...не марнуй себе......не пізно почати все спочатку, май віру!
Христос Рождається!
P.s.: розумію, що нічого нового Тобі не сказав, Ти сам все добре знаєш...я надіявся лише нагадати, що Ти можеш досягти більшого. Можливо не сьогодні, але потім....але пообціяй сам собі, що матимеш чітке рішення почати усе з чистої сторінки. Я знаю, Ти будеш пишатися собою!