[Моє бачення] Суспільний договір в еУкраїні

Day 1,683, 15:08 • Published in Ukraine Ukraine • by Anderwall

...............................................................................................№50 (141) ............................................................................................
................................................................................ попередня адреса газети ............................................................................

Тут я обіцяв описати своє розуміння суспільного договору для еУкраїни. Обіцяв – виконую.

Ви ставили собі питання як з’явились уряд, державні орги, саппорт та інше? Адже їх немає у механіці. Значить, хтось і колись вже погодився таке зробити? І це діє до сьогодні.

Отже, був вже в еУкраїні суспільний договір. Успішний прецедент, чи не так?

Саме в цей час еУкраїні потрібен суспільний договір. Потрібен, як мана небесна, як єдиний засіб для продовження функціонування країни.

І той, хто запропонує такий договір для підписання, стане політиком №1 еУкраїни.

Чому? Бо те, що я спостерігаю за останні два роки дає змогу зробити такі висновки.
1. В еУкраїні є війна між політичними силами, яка часто перетворюється на громадське протистояння.
2. В еУкраїні є війна між гілками влади, коли більшість Конгресу є опозиційною до Президента.
3. Перше часто послаблює боєздатність еУкраїні. Є приклади, коли заради політичної перемоги здавалися інтереси еУкраїни, сама держава підставлялася під ТО.
4. Друге ставить під загрозу нормальне функціонування механізму держави, коли заради задоволення своїх політичних амбіцій сторони конфлікту можуть навіть зупинити механізм, позбавити його працездатності.

Так має бути? Звичайно, ні!
Якщо політики заради себе рідних готові здати еУкраїну, знищити її, аби потім «на обломках самовластья» побудувати щось нове – для чого такі політики?

Мета – об’єднати країну. Зробити її сильною та могутньою. Показати, що е-український народ і влада, як його частина, є одним цілим, одним кулаком, одним чоботом.

Чого має торкатися такий договір.

Перше. Коаліційності Уряду.
Нам пора об’єднувати, а не роз’єднувати країну. Той, хто хоче роз’єднати еУкраїну на дрібні групки: партії, військові юніти чи ще інше – ворог. І внутрішній ворог гірший за зовнішнього.
Уряд має формуватися з представників усіх, без виключення, сил. Це аксіома принципу взаємовідповідальності. Це аксіома принципу стабільності.
Стабільна держава, де кожна сила несе свою частку відповідальності за розвиток еУкраїни – шлях до процвітання. Ні – ви будуєте РЛ-Україну.

Друге. Неможливості ТО політсил.
Хоч це майже пішло у небуття, повторно, втретє, вчетверте цей принцип має бути закріплений. Для фану є інші варіації. Але ТО партій має вимерти, наче динозаври.

Третє. Неприривності фінансування в варіанті бюджету.
Держава – це механізм. Спробуйте не залити в машину бензин. Чому ж ми можемо залишати державу без коштів. Є бюджет – є фінансування. Жодні образи, сварки чи обличчя, які не подобаються, не мають морального права впливати на вивід коштів для забезпечення держави.

Четверте. Принципів політики.
Ні, я не буду казати про міфічну чесність політиків чи їх принциповість. Я не настільки наївний. Я кажу про принципи проведення політики.
Жодного важливого рішення без широких консультацій. Блок? Альянс? Вперед, до гравців. Зрозуміло, з кожного МПП чи закону консультації зайві. Але наріжні закони без консультацій – шлях до конфронтації в суспільстві.
Відкрийтесь максимально. Вам немає чого боятись, якщо ви граєте більш-менш чесно. Якщо ви граєте брудно – все одно це вилізе нагору. Критись тут немає чого.

Хто має підписати такий договір.
Президент. Голови партій. Командири військових юнітів. Бо це ваша гра. Ваші правила гри. Хочете, не вставайте з-за монітору, допоки не погодите всі моменти цього договору. Але підпишіть його у стислі терміни всі. Не підписання кимось – шлях до невиконання договору всіма.

І тільки коли політики нарешті скажуть «ми домовились», з їх діяльності вийде щось путнє.

Я думаю, що всі ми втомились від постійних політичних ігор, як в РЛ, так і тут. Замість фану, як колись, це тепер приносить тільки роздратування.

Змінити все – почати з себе. Тож, коли кожен із нас скаже,що він готовий до таких змін – до них будуть готові всі.

Змінюймось!

Щиро Ваш,

Anderwall
[Моє бачення] Суспільний договір в еУкраїні http://www.erepublik.com/en/article/-1-2071839/1/20