Join the new world

Здоровенькі, шановні!


Продовжуємо серію "Генералів" - інтерв'ю наших МО, розпочату з ментема і Івана Нечая, та продовжену статтею про Еретика та Пан Ксенончика.

Перепрошую за тижневу затримку - робота та гори трохи відтягнули від ерепи )) Ну що ж, представляю двох МО, 2009 та 2010 року, перший з яких був на зламі епох, на перетині армій старої та нової формації, а інший вже працював на посилення армії всучасного періоду.



Отже вітаємо - Kibord , Clico



1. Привіт. Перше питання - як так вдалося «дорватися» до посади МО? Що передувало, хто приймав рішення, радив, просив…?

Kibord "Дорватися" було не важко.. Йшов на цю посаду в буремні часи, коли після довгого застою правління УДП з'явився шанс взяти владу. Наш кандидат (Vigil Vox) і запропонував мені цю посаду. Тоді в його команді особливо не було людей, які контактували з армією, а я принаймні інколи сидів в армійському чаті та більш-менш добре знав її представників. Але до армії вже довгий час не мав відношення, тому і не міг з ходу одразу стати її керівником. Для цього попросив назначити окремого командира армії Ivan Nechay (до цього моменту командир армії = МО).
Clico: Партия сказала – надо, я и пошёл. Вообще, хотел прекратить срачь между РА и нерегулярками, а он, на момент начала моего министерства, сам рассосался. Пришлось работать.




2. Яка була найважливіша битва під час перебування на посаді?

Kibord Найважливіша битва – вона переламала хід історії еУкраіни)) Це та сама битва, під час якої багатьом стало зрозуміло, що ми вийдемо з Феніксу, коли з армії остаточно почали тікати її залишки і т.п. Це та сама битва, під час якої ще у складі Феніксу були зроблені перші удари на боці Еден. Але.. я в той день був у Києві на концерті однієї відомої рок-групи (а ще в пабі на зустрічі з київськими ереп-друзями), тому дізнався про всі події лише за добу, коли повернувся додому, від третіх осіб.
Clico: Ну, май был вообще важным месяцем. Из последних запомнились РВ в Слободе и Сиверии из-за какой-никакой координации с союзниками(удалось привлечь чуть ли не 300 хорватов, а так же итальянцев и греков на ночь), жаль, что этого не хватило. Ну и РВ в Полесье и Бресте 1296 дня, хоть я тогда уже не был фактическим МО.




3. З ким із уряду було легко, а з ким важко працювати? Яка оцінка взаєморозуміння з урядом, наскільки «давали працювати», наскільки виправдано «лізли в чужий монастир»?

Kibord Не пам’ятаю щоб тоді були проблеми з урядом – скоріше з самими армійцями, а ще з постачанням. Виснажена економіка держави, жодних запасів.. Взагалі становище тоді було критичним, та і кількість армії на початку мого «правління» була ну дуже малою (а до кінця його ще тільки зменшилась)).
Clico: Никто не мешал и не лез. Очень хорошо сработались с Яриком-Огурцом. Считаю, что МО и МинФин должны быть одних взглядов, чтобы не возникало споров о финансировании.




4. Хто з полковників запам’ятався, чим саме? З ким можна «іти в розвідку» (саме з регулярників)?

Kibord Найбільше запам’ятався з того часу Xiradice – лишились виключно позитивні враження від співпраці з ним. Ще Іван Нечай, за те, що міг приймати важкі рішення. От з Хірою я в розвідку і пішов би, за необхідності).
Clico: Oles Kurivchak, командир армии, очень много работает на это дело, выражаю ему огромный респект, йо.




5. Наскільки впливала політика на роботу? Яке взагалі ставлення до понять –«політика» і «армія», сумісні вони чи ні, заважають один одному чи можуть гармонізувати? Яка оцінка роботі критики конгресу, уряду, опозиції?

Kibord Політика.. Я тоді прийшов як політик, деякі мене за це зневажали (damil, як всіх, але на нього неможливо було ображатись)). Ну і, звичайно, була різка зміна зовнішньополітичної діяльності в країні, і це напряму відобразилось на армії (вона її і розвалила, хД).
Всередині самої армії політиці не місце, насправді. Вважаю що в жодному разі не можна там агітувати, а накази «голосувати за когось» - взагалі нісенітниця. Але поза армією хай займаються чим завгодно. В нинішній ситуації конгресмен-армієць, вважаю, нормальна справа.
Оцінити роботу того часу важко – всі старались як могли, але могли тоді дуже мало.
Clico: Политика никак на меня не влияла. Большинство офицеров РА вполне адекватные люди и жили согласно статуту – армия вне политики. Были проблемы с отдельными бойцами в этом плане. И да, я думаю, политика мешает профессионализму в армии. Как мне кажется, я ощущал лёгкое недоверие к своей персоне от офицеров РА, особенно в кадровых вопросах.





6. Які були Важкі рішення? За що соромно і чим пишаєшся?

Kibord Важких рішень було вдосталь. Довести до армійців, що курс буде різко змінюватись, при цьому не «злити інформацію» раніше потрібного, якимось чином затримати людей в армії, при повній відсутності якогось забезпечення.. Це все було важко, трохи соромно, що не вдалось тоді зберегти воєнну потужність і чисельність армії, але думаю можу пишатись тим, що її взагалі не розформували (такі чутки тоді ходили, в першу чергу серед самих армійців, і переконати їх в протилежному теж було дуже важко).
Clico: Горжусь тем, что осилил 🙂 Вообще, я был классным МО, поэтому мне не стыдно. Разве что небольшой загруз в РЛ помешал на последней неделе мая.




7. Чи Важко було зберігати субординацію, наскільки власне бачення зовнішньої політики ішло в розбіжності із урядовою лінією?

Kibord Субордианцію було зберегти не важко, адже не дуже й багато ким треба було управляти (хоча, я тоді намагався налагодити взаємовідносини із нерегулярками, і там справді було вдосталь проблем.. в першу чергу через відсутність матеріальних ресурсів). Моє бачення практично цілковито співпадало з урядовою лінією, чого не скажеш про бачення моїх підлеглих.
Clico: С этим проблем у меня не было. Разве что после заключения МПП с еРФ, я бы ни за что не отдал приказ бить за них, не по личным причинам, а по объективным обстоятельствам. Впрочем, это уже обсуждалось.




8. Яка оцінка отриманій від попередника спадщині, яка була взагалі боєздатність армії? Що передавав наступнику?

Kibord В спадщину від попередника я отримав.. практично нічого (і якщо мені не змінює пам’ять, то був Віпхантер, а не ДЖ). Пам’ятаю гуглдоки із складом армійців, але з того складу реально в чатах було видно не більше 5% людей, знайти інших теж було неможливо. Грошей у МО теж практично не було, лишалися тільки наші фірми.. Це все погано, але наступнику я передав ще менше. Після тих політичних рішень навіть ті залишки армійців в своїй більшості вирішили покинути формування (і я їх розумію).
Clico: Передал должность Михайлевич, который стал президентом. То есть, по сути, он далеко не отходил.
Передал ТРЕМу, который тоже всё это время был в ГенШтабе от НМА, то есть был в курсе всех дел.




9. Кількома реченнями – чим взагалі запамятався період перебування на посаді, які були війни, стан армії, що творилося навколо?

Kibord Думаю на це питання я вже відповів в попередніх.. Пам’ятаю що було важко, війни перед моїм приходом були за один бік, а в кінці мого терміну – за протилежний. Стан армії препаскудний, навколо творилося щось страшне)) Хоча бойовий дух після перемоги на виборах все ж таки був на висоті).
Clico: Ну, это всё было совсем недавно, все всё сами видели и участвовали.




10. Дайте оцінку роботи своїм попередникам і наступникам (від 1 до 10).

Kibord Це довго і нудно, до того ж не знаю про всіх детально.. Але точно собі самому можу поставити «незадовільно».
Clico: Оценку не дам, так как с многими не работал и не видел их работы.
Ceryi и szeku занимали пост, когда я был в глубоком ту-клике. Потом еще долго обзывал Секу венгерским шпионом в чате армии. Он обижался.
То ли при ДЖ, то ли при Ментеме я сам вступил в армию. Тогда всё было по-другому, трудно сравнивать и оценивать прямо сейчас. Было интересно.
Министерство ВипХантера, насколько я знаю, пришлось как раз на перелом во внешнеполитическом векторе страны и при нём армия утратила свой авторитет и силу из-за прихода политоты в головы солдат.
По остальным ничего не скажу, мы тогда покуривали опиум в тёплых странах.


Моя вдячність!

Гарних вихідних всім,
До наступної зустрічі під пером!



Щиро Ваш,

екс-МО,
Alexander II The Great