[Anderwall] Парадоксальні роздуми пенсіонера

Day 1,847, 14:31 • Published in Ukraine Ukraine • by Anderwall

...............................................................................................№54 (145) ............................................................................................

Всім привіт!

У мене одразу є прохання: ті, хто не хочуть вникнути чи «перенапружити» мозок – закрийте цю статтю. Без образ.

Колись я вже писав, що е-українська, як і просто українська політика дуже схожі. Принесені моделі поведінки (не плутати із перенесенням реалу у гру) аналогічні і списані з реального життя, оскільки у цю гру грають живі люди. Хоча їх стає і менше з кожним днем.

Але ця стаття Ксенона наштовхнула мене на парадоксальну думку: допоки є живі люди, в сенсі саме матеріального буття, в цьому бутті немає місця об’єктивним критеріям оцінки того чи іншого явища.

По-перше, всі ми користуємось суб’єктивними оціночними категоріями «добре» та «погано», які не мають до реальності жодного відношення і живуть тільки у нас в голові (часто разом з тарганами).

Наприклад, красти погано? Біблійна заповідь, до речі. Але для одного – це абсолют, для іншого – варіаційна складова. Для третього – нісенітниця.
Перелюби – це погано? Попри регіт більшості – це також біблійна заповідь.

Тобто, кожен із нас сам вирішує, що то «добре», а що – «погано». Тож чому ми думаємо, що оці наші оцінки мають бути однаковими в головах інших? Всі ж ми різні, чи не так?

Але тут ми підходимо до ще одного моменту. Соціум, а нагадаю, що це зграя всіх нас, які жеруть один одного, диктує із «глибини віків» якість усталені штампи, сформовані на його певних етапах розвитку, і не дивлячись ані на індивідуальність людини, ані на рік її життя говорить одне: жити треба тільки «отак». І далі йде те саме «отак», як абсолют.

Якщо чесно, то більшої дурні уявити важко. Адже «колективне безсвідоме», це щось усереднене. Це, як ми вираховуємо середню зарплатню. Беремо, наприклад, зарплату у 10000 грн. і у 800 грн., складаємо і ділимо навпіл. Воно то виходить 5400, але тому, хто отримує 800 жити від цього не легше.

Отож і штампи, навішані цим «колективним» ні що інше, як зібрані на певному етапі та усереднені погляди, які не можуть бути абсолютом для кожного та мають сприйматися виключно крізь призму індивідуальності.

Повернемось на грішну е-землю. Ботоводити погано. Про це кричать усі політики. Але… Ботоводити погано для партії або для гравця тільки у тому разі, якщо ботоводить хтось, хто робить це не на користь цієї партії чи гравця.

Ботоводство Імама буде завжди «погано» з точки зору Снейка, і навпаки. Ботоводство УА-НПУ буде завжди «погано» для НПУ, і навпаки.

Тобто, всі дії, які не йдуть на користь нам, проте сприймаються крізь призму наших поглядів, нашої індивідуальності, будуть завжди «погано».

ТО партії «погано», якщо заТОшили твою партію. Але, якщо ТОшиш ти? Навпаки. Це ж, зазвичай, «покарання» когось за щось.

Попили бюджету «погано», коли пилить хтось інший. А коли ти? Це гроші на розвиток.

Домовленості з амінами – «погано», коли вони йдуть проти тебе чи твоєї групи. А коли на користь? «Вища справедливість».

Все це, те, що хтось дурний колись назвав «подвійними стандартами», насправді ні що інше, як звичайнісінький здоровий суб’єктивізм нормальної людини.

Нормальної, передусім, психічно, бо той, хто робить щось на шкоду собі є психічно хворим.

Отже, насправді, мати певні більш менш об’єктивні судження про обставини і дії може тільки персонаж, який ніяк взагалі не зацікавлений у результаті цих ігрищ – він не політик, він не партієць, він не бізнесмен. Йому від цих дій не холодно і не жарко. Але й нього є можливість та бажання проводити їх оцінку, відсторонившись від суб’єктивного критерію.

В принципі, це єдиний вихід, коли є потреба у виробленні якихось абсолютних оцінок та їх складових, критеріїв, якщо хочете, оцінювання.

Втім, проблема у тому, що таких безсторонніх суддів часто немає.

Тож, борсання котенят у багнюці має тривати. Котенятам це цікаво. А багнюка поки що не закінчується.

З попкорном, Anderwall
[Anderwall] Парадоксальні роздуми пенсіонера http://www.erepublik.com/en/article/-anderwall-1-2173077/1/20