[УКП] Інтерв'ю з Міністром зовнішніх справ еУкраїни

Day 2,184, 08:15 • Published in Ukraine Ukraine • by Upivka


Доброї години!

Що чекає еУкраїну на світовій політичній арені цього місяця? Хто для еУкраїни союзник, а хто ні? Щоб знайти відповіді на ці питання, Прес-служба Української Консервативної Партії пропонує до Вашої уваги інтерв’ю з Kromoff, Міністром зовнішніх справ еУкраїни.



Ви самі були ініціатором того, щоб стати Міністром зовнішніх справ еУкраїни цього місяця чи Вас рекомендували на цю посаду?

У жодному разі, цей місяць в еРепі я хотів присвятити виключно партії. Але перед виборами надійшла наполеглива пропозиція, перше від одного представника провладного табору, а згодом - і від самої Мері вже в статусі Президента. Лише тоді я її прийняв.

Чи співпрацювали б Ви з урядом, якби результати виборів Президента склалися по-іншму?

Напередодні виборів таке теж вангувалося. Вірніше, один активіст табору Курівчака спитав мене чи не був би я їх МЗС, сказавши, що сам Олесь обдумувує таку пропозицію. Але пропозиція не настала - не було і відповіді.

Які короткі тези могли б схарактеризувати цьогомісячний зовнішньополітичний курс еУкраїни?

Щодо усього курсу - “перегорнули сторінку”; щодо окупанта - “протистояння ворогу Но.1”; щодо блоку - “в активному пошуку, але без нав’язань”; щодо нових-старих союзників - “збираємо каміння” (в сенсі спільний ворог, а відтак - інтерес, в принципі, переважає над політичними чи історичними перешкодами).

Ви говорили про зміцнення стосунків між еУкраїною та еАргентиною, в яких Ви не сумніваєтеся (http://www.erepublik.com/uk/article/-039-kromoff-2324172/1/20). Чи будуть встановлюватися контакти з іншими країнами?

Наше міністертсво відчуває, що аргентинці (або принаймі їх частина) бажають, так сказати, у певній мірі реабілітуватися в наших очах як історичного союзника. Але, вочевидь, не на полі бою. Як напрямок він буде опрацьований, але, через нові (окремі) обставини, не пріоритетний.

НАП з Угорщиною можливий у контексті нинішніх справ? За яких умов він міг би бути вигідним для еУкраїни?

У сучасному контексті, саме слово НАП - принизливо (імхо). Невже ми не вчимося на помилках? У нас є ще порох у порохівницях. Щоправда, за ініціативи польсько-угорської сторони у нас запланована зустріч. Сподіваюся, у сусідів будуть готові пропозиції. У противному випадку, в нас просто не буде предмету для розмови...

еУкраїна вже доволі довго не мала контактів (принаймні, видимих) з еРосією. Чи є плани стосовно еРосії?

Я не бачу ОБ’ЄКТИВНИХ причин щоб не започаткувати повноцінне стратегічного партнерство з еРосією. Але тут як в анекдоті: “100-кілограмову жінку на ярмарку питаються, чи не хоче вона прокататися на поні. - Я то хочу, - відповідає жінка, - ви у поні спитайте”. Отже, питання до росіян. У свою чергу, я нині командирував до еРосії посла, а МінОборони тримає зв’язок по своїй лінії.
Дозволю собі відзначити, що МО еРосії, за власної ініціативи, визначив наше РВ в Донбасі, як пріо1.

Деякі е-українці настоюють на знаходженні компромісу з еПольщею стосовно її захоплення наших регіонів (http://www.erepublik.com/uk/article/-039-1-2338543/1/20). Чи є конкретний план дій?

“Окупація” певних регіонів еПольщею може нам бути навіть вигідна. Щодо українського питання еПольща розділилася, і понад третину - умовно за нас. По цьому напрямку я зможу детальніше доповісти після низки консультацій (див.вище).

Чи можливе, на Вашу думку, визнання еУкраїни як суверенної незалежної держави лише дипломатичним шляхом? Ведучи лише до переговорів, не вдаючись до агресії, військових дій та випилів?

Можливо еУкраїна - слабша. Питання відносне. Але є гарний вислів: “Не бійся ножа, а бійся ви(де)лки - один удар, чотири дирки.” Ми в еСвіті не одні. Спільно усвідомивши, що ця війна - священна, ми рано чи пізно переможемо. Дипломатія тут, так чи інакше - допоміжний фактор.

Користуючись нагодою, інформую Ваших читачів, що станом на вчора МЗС обмінялося нотами з наступними країнами: за іноземної ініціативи - еТуреччина, еАлбанія, еІндія, еМакедонія, еПортугалія, еСША, еІран, еФранція, еРумунія; а за ініціативи української сторони - еБілорусь, еХорватія, еНімеччина, еГреція, еІспанія, еКитай. З деякими з цих країн ми продовжили розмову за столом перемовин. Щодо решти напрямків - робота триває. Крім цього, макроцефалія штату МЗС адаптується до сучасних реалій і по завершенню реформування, найблищим часом, розпочне активніше працювати за призначенням та завданням.



ЗА ВЕЛИКУ І НЕЗАЛЕЖНУ УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ!