Join the new world

Вітаю всіх. В цей четвер хочу розповісти про одну важливу дату, 2 роки назад було засноване МЮ Ukrainian Archangels. Історію створення та життя МЮ протягом цих двох років можна почитати в статті, випущеній рік назад, змінилось не так вже й багато, тільки кадри, хоча кадри завжди змінюються.
Шановні, хто не вміє читати багато тексту без картинок-прошу одразу ж закрити цю статтю і не писати коментарі типу: не читабельно.
Розпочнімо

Йшов е-день 1934, ніщо не віщувало біди, все МЮ урочисто готувалось святкувати річницю створення на приватному аеродромі Архангелів, всі в парадній формі, прикрашені танки, навіть погода вказувала на те що потрібно на один день забути про війни і просто відпочити день. Командир оголошував урочисту промову, весь Небесний Гарнізон стояв та уважно слухав, хтось хотів почути такі слова, хтось чекав наступного дня, щоб знову ринутися в атаку на ворога і от під кінець промови, а саме на словах: Я гордий тим, що … Mayday! Mayday! Italy need assistance, Mayday! Mayday! Italy need assistance . І сигнал з передавача затих (ні, це не передавач зламався, це обірвався сигнал) , Ківасат зпохмурнів, йому зовсім не хотілось сьогодні йти в атаку в такий день, він подивився на заступників своїм проникливим поглядом, вони зрозуміли все без слів, вони розділяли почуття Ківасата, їм також не хотілось йти в атаку, та вони знали що іноді потрібно робити те, чого вони не хочуть... І в цю мить на весь аеродром стало чутно шалений рик: Усьому бойовому складу: 3 хвилини на переодягання парадної форми в польову! через 4 хвилини весь бойовий склад повинен бути вишикуваний перед транспортниками в колону по два для завантаження! Це першим зреагував Аріан(не просто так його називали воєначальником, він був подібний до генералів древності, завжди йшов разом із своїми воїнами в бій, і завжди перед боєм їм говорив великі промови, настільки великі що древні полководці б просили його навчити такій майстерності), і потім вже тихіше, тільки для тих хто стояв біля нього: Ну що ж, все як завжди? Правда ж? Тоді давайте кожен по своїх місцях і познімайте це все з танків та авіації, а то національність (тих кому допоможем) подумають що ми на сватання до них прибули. Квантум разом з Дарком посміхнулись і зірвались з місць(вони й без Аріана знали що робити, просто чекали якоїсь фрази від Аріана, він завжди в такі моменти любив пожартувати) кожен до своїх бійців. А сам Аріан з вогнем у очах побіг до казарми, треба було і самому переодягнутись з парадної в польову. Аріан жив в одній казармі разом з іншими, за що його ще більше поважали бійці.Зайшовши в барак він відчув що настрій бійців не є бойовим, хтось рветься в бій, хтось хотів хоч в цей день відпочити, тому він взяв і розповів звичайний армійський анекдот, казарма гулко засміялась, стало краще, але всерівно його тривожив настрій бійців і він пообіцяв тиждень відпустки тим, хто знищить більше 60 ворогів. Барак затих, ніхто не чекав такого, але всі знали що він не кидає слів на вітер. Дехто почав брати запасні набої та провізію, Аріану стало легше на душі і він повів бойовий склад на злітну смугу де вже стояли літаки готові до завантаження, та під’їжджали танки, не вистачало трьох деталей, одна з яких бойовий склад, який вже рухався в сторону літаків, а інші дві тривожили Аріана…

Одразу ж після слів Аріана Квантум побіг до танків та сам заскочив на одного із них та почав здирати святкові прикраси з нього, танкові екіпажі та техніки одразу ж стали робити те саме, всі знали що краще Квантума не злити, бо коли він злиться на когось його може зупинити тільки Аріан, був навіть випадок що на десант не прибуло 2 танка, це вони не виконали наказ під час тренувань, за що і поплатились. Це була досить кумедна історія, під час танкових навчань коли всі екіпажі відпрацьовували маскування в лісовій місцевості, їх обстрілювали штурмовики холостими набоями(ходять слухи в штурмовику сидів сам Дарк) і їх завданням було обходити перешкоди не видаючи своїх позицій для авіації, і от в один момент Квантум сказав водіям танків повернути на 20 градусів праворуч, наказ був виконаний всіма окрім двох екіпажів, танкісти це мотивували тим, що 3 градуси ліворуч надасть кращий огляд після маневру, почалась сварка, в кінці кінців танкісти зробили по своєму, але не врахували що вони були близько до болота... Закінчилось це тим, що два танки заїхали в болото та загрузли, а штурмовик їх помітив та розстріляв холостими, умовно вбиті, а потім знайшов і інші танки, адже пілоти знали, що танки поодиноко не рухаються. Кажуть тоді злості Квантума не було меж, є навіть легенда, що ті танкісти самотужки витягували свої танки з того болота без тягача, а також легенда, що ті танкісти досі працюють на аеродромі прибиральниками, але нікому не признаються. І поки ми описували цю історію на злітну смугу виїхали літаки і опустили трапи для завантаження техніки і піхоти. Техніка вже під’їхала, Квантум побачив Аріана з піхотою, але Квантум не бачив ще двох компонентів, які завжди були...

Останнім взявся за роботу Дарк, бо йому потрібно було далеко бігти, аж до літаків в ангар. Коли ж він таки добіг до тих літаків пілоти в нього запитали: Це правда? Правда що ми вилітаємо на Abruzzo. Так, це правда - буркнув Дарк у відповідь, Дарк й так був не в гуморі, в нього були плани на вечір куди інші ніж повзати по багнюці відстрілюючи ворога (тут національність проти якої воюєм), а всі знали, що він не любить міняти плани. В Дарка на той час було найменше роботи, бо літаки не прикрашали, їх закрили в ангарі, тому він тільки відкрив пультом ангара та дав команду виїжджати літакам на злітну смугу. Але не все так гладко було, Дарк не помічав двох пілотів які повинні були керувати одним із штурмовиків, на його запитання рядовим пілотам він побачив відповідь в їхніх очах, ці двоє покинули базу без його дозволу, залишивши Дарка з головним болем: що робити? один штурмовик, та в любому випадку побачать відсутність. Де знайти пілота хоч одного? Біс вже із двома, один ас справиться. Дарк не знаходив собі місця, повернувшись він глянув в дзеркало і зрозумів що повинен сьогодні зробити... Він пішов в сторону штурмовика і почав залазити в нього. Пілотам що сиділи в кабінах своїх літаків та заводили їх по відвисали щелепи, в кабінах почулось: Дарк... в літак, такого ж не було вже навіть не пам’ятаю скільки; Дарк нас прикриватиме? фух, аж від серця відлягло. В такому дусі літаки й виїхали на смугу. Дарк замикав колону літаків та побачив що Аріан з піхотою підійшли до Квантума з технікою і в них була тривога в очах...

Дарк поставив літак на смузі так, що той був готовий до вильоту, та власне так всі літаки стояли, і вийшов з кабіни, його побачили Аріан з Квантумом, троє заступників знову зустрілись, першим сказав Квантум: Дарк, ти не з нами на землі? Ні, сьогодні я в небі - почули вони відповідь, та й сам запитав: А де Ківасат? Аріан з Квантумом не знали, вони очікували, що Ківасат з Дарком.
Всі три заступники не знали що робити, вони знають як вести людей в бій, але вони не розуміють куди пропав Ківасат, заступники переглянулись, всі кивнули головами і вже кожен хотів починати віддавати накази своїм бійцям без команди зверху, аж раптом побачили Ківасата, він йшов в польовій формі з повним озброєнням, всі зрозуміли, нас поведе не Аріан, а Ківасат.
Ківасат підійшов до своїх людей та сказав Дарку: хто в тебе другий пілот? Дарк сьогодні хотів летіти сам і тому відповів: відсутній, я сьогодні хочу сам. Ти впевнений? Ти давно вже не літав, я можу полетіти з тобою. Ні, я впевнений сказав Дарк.
Ківасат став лицем до всіх і сказав: Зараз ми йдемо в бій замість пабу, тому давайте покажемо нашим ворогам хто такі Архангели в день річниці! Завантажуємось!

На полі бою був густий туман, не було видно нічого в декількох метрах від себе, не те що ворога в окопі за сотню метрів, тому про прибуття Архангелів кричало тільки ехо від повітряного бою між штурмовиками, які атакували та захищали транспортники.
Транспортні літаки прибули на місце десанту, трап відкрився, почали вистрибувати з літаків піхота та техніка, Дарк маневруючи від ворожого літака помітив всі відкриті парашути, від серця відлягло хоч без другого пілота було важко відстрілюватись.
Десант не бачив куди потрібно приземлитись, густий туман не давав нормально приземлитись десантникам і ті приземлялись наосліп не знаючи чи вони приземляються на суху землю, чи в болото чи в дерево... Але десант відбувся. Війська були розкидані, заступники не могли знайти інших заступників чи командора, тому брали під своє командування всіх бійців кого бачили по дорозі до поля бою, так і вийшло що Ківасат керував центральною ланкою, Аріан південною та Квантум північною. Так і рухались до союзників.
Війська на території бою, ворог та союзники попереду, потрібно знайти решту та приєднатись до бою, такі думки були у всіх трьох польових командирів.
Південній ланці було найважче пересуватись, вони приземлились біля болота, танки було відправлено в обхід із основним загоном, через болото пішли тільки декілька сміливців, а саме молодий снайпер, який через свою молодість та вміння отримав позивний Допінг, другий снапер Бодя, їх коректуючий Мотузка , знавець тієї території Юджин , та старший помічник Аріана Тушкін; саме ця п’ятірка пішла напряму до поля бою покинувши з дозволу Аріана решту взводу. Аріану це не сподобалась, але він знав що ці снайпери можуть змінити хід бою, і якщо вони кажуть що там буде позиція краща то так воно й буде. Сам ж Аріан разом із взводом йшов в обхід болота, разом із ним йшов Сич, кажуть Аріан прислухався тільки до його думки, а ніхто навіть і не знає чому. Сич запропонував піти не в сторону бою, а дещо лівіше і об’єднатись з союзниками, або якщо натраплять на ворога то розбити центральну ланку та рушити на інші, адже погодні умови не давали можливості зайти із флангів. Аріан погодився і в цей момент почув шифр: другий другий, знайшов першого, це розвідник В’ячеслав повернувся до взводу відзвітувавши що знайшов ланку Ківасата. Дві ланки об’єднались і перейшли під керування Ківасата, який спитав Аріана про відсутність декількох бійців, та не встиг отримати відповідь, над ними пролетіла велика вогняна куля. Що це було? запитав Аріан, Ківасат сказав: не знаю, що ж сталось із зв'язком при десантуванні, зараз би від Дарка відповідь отримали...

За певний час до зустрічі двох взводів Ківасата гризло сумління, Архангели розділені на багато (йому так здавалось) груп, видимість нульова, може краще треба було сидіти в генделику відмічати річницю? На цій думці він перечепився через гілку на землі, тихо вилаявся та пішов шукати решту Архангелів разом з тими що були із ним. В групі Ківасата було багато старших, досвідчених воїнів, яких не зупиняли труднощі на території ворога, вони йшли на звуки бою не звертаючи уваги на туман, мокру землю, змій повсюди, вони просто йшли, серед цих воїнів він помітив Вілара , якого знали по всьому світу, він вмів воювати на будь-якій території; Вінсофта, який був в Архангелах ще до Ківасата, та завжди його підтримував. Також він бачив молодих Богуна, Карлеона, Мирослава, які йшли в крок з Вінсофтом та Віларом ніяк не показуючи свого страху, це вселяло повагу, Ківасату стало легше коли він побачив цю картину, він зрозумів що бій відбудеться і Архангели не підведуть. І через декілька десятків кроків в кущах зправа щось заворушилось, взвод навів зброю на кущі, це точно були не змії... З куща вийшов чоловік, придивившись взвод побачив що це Аріан, який не міг не втриматись та сказав: я чекав пива якогось, а ви...

Квантуму було важко рухатись, під час приземлення він пошкодив ногу, його підтримував Хордін , прикривав їх молодий Персіо, взвод вони збирали по дорозі, одразу після десантування Хордін знайшов Квантума і вони почали рухатись в сторону бою, згодом їх знайшов Персіо та ще декілька бійців та одиниць техніки. Вже коли по звуках бою можна було зрозуміти що вже близько Квантум вирішив звернути ліворуч та обійти з флангу, їхні сили були надто малі, щоб вести прямий бій з противником. Взвод пішов в обхід, на півдорозі вони над собою побачили велику вогняну кулю яка пролетіла швидко та впала не так далеко від них. Квантум наказав взводу зупинитись та відправив Хордіна з Персіо піти перевірити що це було. Хордін поклав Квантума біля дерева та сказав бійцям що залишались його стерегти, а сам разом з Персіо побігли до місця падіння кулі. Вони вже майже бачили ту кулю як помітили ворожі війська, які стріляли в сторону кулі. Бійці не знали як діяти, ворога було надто багато для них двох, вони вирішили підкрастись та подивитись ближче, можливо там союзники біля кулі.

Підкравшись ближче бійці помітили що це зовсім не куля, це збитий штурмовик Архангелів! Зрозумівши що там свій Хордін зразу ринувся в бій, він просто зкошував ворогів, Персіо його прикривав. Ворогів було декілька десятків, та це не зупинило Хордіна, він все стріляв та стріляв прориваючись до палаючого штурмовика, коли ж він добіг до штурмовика він побачив що пілот був один, а не два, і це був поранений Дарк...
А я вже думав я тут сам їх перестріляю - посміхнувся Дарк.
Ага, помрій, ми також хочем - віджартував Хордін та взявши тепер Дарка як Квантума почав виносити із поля бою сподіваючись, що Персіо зможе прикрити їх відступ.
Квантум вже хотів відправлятись із взводом на пошуки Хордіна та Персіо, як він помітив що в їх сторону рухаються три постаті, один збоку, а другий несе третього. Постаті підійшли ближче, Квантум побачив хто третій, не сказавши нічого він віддав команду рухатись далі на ворога. Хордін заперечив, сказав що в тій стороні ворога ми вже не знайдемо і техніка там не пройде, потрібно йти на ворога напряму. Взвод почав рух.
Ківасат наказав всім зупинитись та залягти, всі так і зробили, кожен знав що в сотні метрів від них поле бою, тільки перед нами свої чи чужі? В’ячеслав почувши наказ Ківасата пішов в сторону бою та вернувся через декілка хвилин зтривожений. Ворог! сказав В’ячеслав, декілька сотень, може 7, може 8. Ківасат запитав поради Аріана. Я не знаю, нас надто мало, але і розвернутись ми не можем, надто далеко зайшли, потрібно починати атаку...

Юджин сказав, що далі повинно бути підвищення з якого буде видно поле бою, але всеодно не буде видно де свій а де чужий. Піднявшись на підвищення було видно з двох сторін вогні від пострілів, але всеодно запитання було де свої. Тушкін запропонував піти в розвідку, група почала заперечувати: Поки ти доберешся та повернешся надто багато часу піде, давай краще тут заляжем та почекаємо коли Аріан підійде до лінії вогню, якщо вогні збільшаться отже там наші, якщо цю лінію вогню почнуть обстрілювати з двох сторін -там ворог. Тушкін погодився та сам заліг біля Допінга і Боді, які вже був готовий ліквідовувати вогні.

Там свої! Почув взвод Квантума від розвідника, який ходив розвідувати ворог чи союзник в окопах попереду. Взвод почав рух, Квантум вирішив відправити знов Хордіна з Персіо повідомити союзників, що позаду підкріплення йде. Архангели з Квантумом залізли в окопи і почали стріляти у вогні навпроти.
Аріан разом з Ківасатом стріляли без перестанку, і от вони побачили перед собою ворога, а у обох закінчились набої, вони потягнулись за новими як раптово ворог впав. Допінг! крикнув Ківасат заряджаючи. А може Бодя? відповів Аріан закінчуючи заряджати зброю. Аріан та Ківасат тиснули з тилу, союзники та Квантум з фронту, Допінг і Бодя з флангу. Бій був недовгим, союзника було знищено вщент, ворог не очікував такого ходу бою. Коли бій закінчився всі взводи знову об’єднались, Квантум, Ківасат, Аріан та Тушкін кожен привів своїх людей, як раптом Ківасат помітив рану Квантума, нічого страшного, погано приземлився з парашутом відповів на погляд Ківасата Квантум. А ти звідки тут!? Запитав Ківасат Дарка. З неба впав по злому віджартував Дарк та сперся на найближче дерево.

Союзники були раді побачити таке підкріплення, та разом з Архангелами відсвяткували їх річницю, а на наступний день... А це вже наступний день 😉

Няша!

Для шаутів:
Друга річниця Ukrainian Archangels
http://www.erepublik.com/en/article/-ukrainian-archangels-2224529/1/20