[Observer] Трохи про незрозуміле або Не дай РЛ тебе вбити

Day 1,571, 06:00 • Published in Ukraine Ukraine • by Anderwall

...............................................................................................№44 (135) ...............................................................................................
................................................................................ попередня адреса газети ...............................................................................

Доброго дня усім!

Запаливши цигарку і зручно усівшись на балконі вирішив написати про те, що привертає увагу у грі.

Не дивно, що гра стала новою. Після останнього свого повернення я довго не слідкував навіть за скайп-чатами. Випав з гри.

Повернувшись, довго придивлявся до того, що і де, що і як, хто є хто врешті решт.

Побачив багато старих облич, але і багато нових. Тих, кого я бачив ще е-немовлятами, вперше запрошував до еУніверситету тощо.

З’явились нові активні гравці, які принесли нові думки, нові віяння, новий сенс гри.

І от саме про сенс гри я б і хотів з вами поговорити, друзі.

Раніше eRepablik було еСвітом у повному розумінні. еСвіт, який не перетинався із Світом реальним.

Тут були е-персонажі, е-партії, е-газети.

Поганим тоном вважалось запостити тут хоча б щось, що пов’язувало з реальним життям.

Але це змінилось. Сьогодні я бачу дуже багато принесеного із реальності.

І це погано. Погано для гри і, врешті решт, для нас з вами.

Скажіть, яке значення для гри має той факт, хто якої національності чи віросповідання у житті?

Яке суттєве значення для гри становить питання хто любить Тараса Шевченка, а хто ні? Хто які свята врешті решт святкує у реальності?

Чи від цього ми стаємо гіршими гравцями?

Що заважало Ivan Sirko чи Alexander Sunbelliver, будучи РЛ-українцями, бути ефективними прем’єрами чи президентами еРосії?

Що заважало Danylo Halytskyj чи Cruk Shino, будучи далеко від РЛ-України одночасно бути ефективними її президентами?

Як бачимо, нічого.

До чого у грі шаути із лінками на Контакт окремих гравців і коментарів по типу «єврейчик»?

Чи мені розказувати мешканцям міста, яке я дуже люблю, Львова, про те, скільки завжди було там євреїв?

Для чого у грі трололо щодо святкування, наприклад, 8 березня?

Чи мені розказувати людям, які навчаються у кращих університетах України (Києва та Львова) про те, що 8 березня вперше почали відзначати 1909 року у США, а з 1977 року – це свято рекомендовано відзначати Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція 32/142 від 16.12.1977)?

До чого ми з вами самі ж роздмухуємо РЛ-провокації, як, наприклад, оця: http://www.erepublik.com/en?viewPost=4571728

Якщо це ФАН для когось, то вибачте. Але принісши сюди РЛ ви врешті зробите гру просто нецікавою.

Я не можу зрозуміти також звідки у багатьох з моїх е-друзів з’явилось таке вперте небажання шукати компромісів, йти на діалог.

Скільки пам’ятаю гру, завжди тут не було ненависті у її РЛ-розумінні.

Сьогодні ж, аби насолити один одному, зробити опоненту якусь гидоту, ми готові діяти на шкоду навіть собі, на шкоду Державі заради тільки одного: аби опоненту було погано.

Так опонент піде. Завтра ви прийдете на його місце і будете виправляти те, що самі ж зробили.

Часто мені здається, що риторика почала не відповідати діям. Не потрібен, насправді, звіт, - потрібна його відсутність як привід для скандалу.

Мені насправді нагадує це вовтузіння дітлахів у дитсадку. Вони б’ються поміж собою, аж поки їх не рознімеш. Але коли питаєш про причину бійки, вони або нічого не можуть пояснити починають, або згадують такі дрібниці, що аж соромно самим.

Друзі. Насправді, всі наші дії мають бути спрямовані на ФАН. Бо без нього гра втратить сенс.

Але ФАН не у срачі на ґрунті РЛ, не у взаємоненависті.

Давайте шукати його в інших місцях.

Не забуваймо, що еУкраїна, це не тільки територія чи пікселі. Це перш за все люди.


Бо інакше в кінцевому етапі ми розвалимо те, що так довго створювали.

З вами був,

Anderwall
[Observer] Трохи про незрозуміле або Не дай РЛ тебе вбити http://www.erepublik.com/en/article/-observer-1-1983719/1/20