[Flying ax] Змій ковтаючий свого хвоста. До виборів 2 дні...

Day 2,022, 01:34 • Published in Ukraine Ukraine • by Taras Zasnovnyk


У контексті виборів що не за горами…

У мене виникли деякі думки, спровоковані певним пожвавленням та активністю у медіа терпил, що відробляють влиті за них голоси «залізних левів». Але зараз не про цих…
Якось цікаво та непрогнозовано вибори навряд проходитимуть, єдиний нюанс – ймовірний єдиний кандидат від демократичної опозиції. Проте у впорків ще є час аби підісрати , а бажаючих «просто засвітитись» у деяких партіях ніколи не бракувало. Але то не мої проблеми…




Зате нижче – дещо парадоксальні думки з приводу того яку вигоду можна отримати впоротим від (о, хоспаді!!!) поразки на виборах. Якщо це чудо трапиться, спровоковане (злив) чи форс-мажорне (проблеми з залізом, тощо), є певні фактори котрі можуть зіграти на руку цим Свідкам Спаленої Москви та мученикам мадярського розпилу.

Зараз у нещасних намітився жорсткий та перманентний трабл з кадрами. Тобто він був завжди, але навіть ті каліки та школярі що по 6-8 місяців підряд «гідно виконували обов’язки», часом дохнуть, здають ЗНО чи сліпнуть від несподіваного сонячного проміння. Коротше, вони успішно довели свій професіоналізм, і відчувають несамовите бажання хоч на місяць повернутись до світу передом а до монітора задом. Заслужили на поїздку до «грязєй» і сірководневої водички, адже попереду рік кропіткої праці на благо свідомої частини еУкраїни. Так от, зараз якраз час (згадуєм червень 2012року) злити вибори і накопичити тонну «неспростовних доказів» що ліберастична наволоч не вміє керувати країною. Адже «справа Снейка» вже не дає результатів, і постійні посилання на «фейлопреза» викликають лиш лулзи та появу нових мемів.
Принаймні, у зовнішній політиці аж надто не бракувало би змінити якісно-особовий склад набивших оскому фейлооблич, котрі вже допрофесіоналились до ганебного прогину перед окупантами. Це дасть змогу по новому подивитись на ситуацію, ззовні оцінити усі перспективи. Тим паче, немає причин турбуватись про радикальні зміни, адже розбіжностей у виборі курсу, між основними таборами протистояння, не помічено. А повільніше, ніж за умов консервації діючого режиму, вже точно не буде… хіба рудміни почнуть е-дні назад відмотувати.




Окрім того, навіть за умови успішної каденції ліберастичного президента, можна, як завжди у минулому, піднапружити «левів», повернути статус-кво і традиційно повісити на себе лавровий вінок переможця. Ну а що ліберасти – нехай приберуть лайно і посунуться. Причому зробити це можна не чекаючи місяць – уже 25го буде хороша нагода провести навчання близькі до бойових умов…


Товпу вже реально заведено на бій, а він все ніяк не відбудеться. Багатьом, прибувшим ще за часів Імамового жертвопринесення еУкраїни на олтар Ст. Бандери, під час його третього приходу до коцапів, цікаво: «а які насправді ці ліберасти при владі?». Має відбуватись реальний холівар – не гра м’язами педерастичних бодібілдерів (чомусь асоціація з впорками і їх «левами»), а реальний бій атлетів на рингу. Це можливо лише за наявності рівних умов – можливості довести або спростувати усі тисячі звинувачень у бік недолугих керманичів. Лише тоді питання «а чим ти кращий?» або «що ти зробив для еУкраїни?» будуть сприйматись не як дзявкання мопса з-за спин залізної дивізії.




Проте це лише голос здорового глузду, та заклик до справжніх чоловіків, що не бояться виходу на поєдинок з відкритим забралом. А таких серед опонентів у критичній кількості не спостерігається. Чому? Бо слабо!

Та й зі стратегічної точки зору це не вигідно, адже відпочивши, впорки отримають заряд сил для нового циклу «боротьби» проти неправильної частини еУкраїни. А цикли в них дооовгі…
Краще нехай муміфікуються остаточно, тоді переселення у мавзолей (смітник історії) неминуче.



Коротше, висновок.
За будь яких умов «титанік» повинен потонути. Тому я навмисне провокую впоротих, бо знаю цю психологію – як би не написав Засновник , треба зробити все навпаки.
Не надто переймаючись результатами, можу вангувати й у майбутньому кургани вирваних з м’ясом нігтів тих що чіпляються за владу. Цей страх невиліковний, бо для них то не гра, а спосіб самоствердитись. Дивний…