Най буде світло! (Сказав електрик, і повісився на дротах)

Day 3,864, 09:56 Published in Ukraine Ukraine by UkrFloppa De Elite
Що ж любі мої друзі, десь пройшло з півроку від того моменту, коли Бог-Імператор Уармі Корчабон Перший спокусив мене повернутись до цієї неперевершено захоплюючої, а головне – корисної забавки. Типово для нашого світу, початковий план увірватись сюди з веселковими вздрижнями та викликати щиру любов суспільства а-ля я 2015-2016 рр не спрацював – ніша неадекватів виявилася уже зайнятою, але тим не менш я б збрехав якби я сказав що ці 6 місяців перебування в еСвіті зовсім не принесли мені задоволення. Най пробачать мене творці Fallout, але... eRepublik. eRepublik never changes.




Змінилися лише дійові особи, додалося кілька нових гравців(що для мене трохи нонсенс), і вийшло із тіні кілька «сірих конячок», яких в минулі роки не було помітно за спинами їх більш харизматичних та активних колег. Та суть лишилася тою самою – дорослі люди усерйоз борються за купку пікселів, ображаються, зраджують, хитропланять... якби механікою гри був передбачений інцест, в Ігоря Престолова з*явився б серйозний конкурент.



Я не буду зарікатись, цілком можливо я повернусь, і можливо навіть скоріше ніж хотілося б, можливо навіть я знову гепнусь об щось макітрою і розживусь якимось жирним аккаунтом, але на даний момент я не бачу особливого змісту для себе просиджувати еШтани в цьому веселому світі.



На прощання розповім я дурну історію, про яку мені випадково нагадав діалог між Пузіком та Олексою про нерозуміння чудес науки.

Жив був, хоча він здається ніби і зараз і жиє, і є, один дядько. Не будемо вдаватись у подробиці його біографії, описувати шлях його становлення та перелічувати його здобутки, скажімо лише, що наш пацан прийшов до успіху.



Достатньо щоб заробити собі на пристойну ділянку та непоганий приватний будинок за містом. І ось це «за містом» і приведе нас до кумедних подій, які я мав щастя спостерігати особисто будучи тоді ще доброю, чуйною та чемною дитиною.(узагалі, переглядаючи свої дитячі фотографії, сам дивуюся як з того милого хлопчика виросло таке ЙХЛО)



Якщо зараз більшість мажорів із заміськими маєтками проживають у своїх компактно спакованих «ілітних» приміських райончиках, то тоді їх ще не було так багато, і сусідами нашого героя були прості селяни, що несло за собою певні неприємні, хоча часами й анекдотичні для нього наслідки. Ці веселі хлопці зливали масло з працюючого трансформатора, щоб його продати чи виміняти на самогон, підключались до лінії електропередач прямо зі стовпа, щоб не платити за електроенергію, і влітку проводили зварювальні роботи, а взимку використовували саморобні опалювальні прилади. Електротехніки зрозуміють який це пздц, а широкому загалу скажу, що така нелегальна діяльність викликала серйозні проблеми з електропостачанням.



Тому, той дядько одного дня психонув, і купив собі у якості подарунку на новий рік дизельний електрогенератор. І так вийшло, що моя родина була у списку гостів на святкування «Старого Нового Року»....


Все йшло як завжди, дорослі, уживаючи алкогольні напої, обговорюють складні екзистенційні питання, діти бавляться з песиками (той дядько дуже любив далматинців, і в нього їх було аж 4 штуки), спокій, благодать... І тут стається ЦЕ. СВІТЛО ВИМИКАЄТЬСЯ, ПРОСИПАЄТЬСЯ МАФІЯ, А ПОТІМ ВМИКАЄТЬСЯ ЕЛЕКТРОГЕНЕРАТОР.



Хазяїн звісно гордий, сидить з виразом обличчя а-ля Тоні Старк, типу – ось бачите яке чудо маю, не має РЕС над мною влади. Всі схвально кивають, і повертаються до своїх справ... І тут десь через півгодини, з вулиці починає доноситись гамір і гуркіт, ніби хтось намагається знести ворота. Всі звісно одразу кинулися до вікон, а там....



АРМИЯ ТЬМЫ НА ПОДХОДЕ З п*ятнадцять осіб з ціпками та вилами, з виразів обличч яких зрозуміло що явно прийшли не посівати, гатять у ворота і намагаються «штурмувати фортецю». У всіх шок, деякі навіть очі протерли, мовляв, може це забагато спиртного влили що нам здається що ми парою столітть назад в часі перенеслись. Але ні, картинка цілком реальна, і обіцяє багато приємних та незабутніх вражень, а можливо навіть екскурсію в лікарню.

Газда виходить на балкон, і далі відбувається просто епічний діалог приблизно такого змісту(обсценна лексика пропущена або замінена евфемізмами через ерепівську цензуру, хоча саме під час цієї події я вперше почув як люди матюкаються):


- Гей, люди, що ви робите, ви зовсім подуріли тут?
- Ааа, ти скотина, куркуль клятий, зараз ми підрехтуємо тобі мармизу і перелічимо ребра! Крадій триклятий!
- Ви в здоровому глузді? Що я у вас в крав? Мені міліцію викликати?
- АААа гаспидів син ти, в нас ТОКА ВКРАВ
- Що? Якого ТОКА?
- ТОКА В НАС ВКРАВ, У ВСЬОМУ СЕЛІ СВІТЛА НЕМА, А В НЬОГО Є І ЩЕ АЖ ГУДИТЬ
- Так в мене ж генератор стоїть!
- Який-такий гініратор, упирю ти ненаситний
- Електрогенератор, як електростанція
- ТИ ЩО ЗОВСІМ СТРАХ ВТРАТИВ І НАС ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО ОБДІЛЕНИМИ ВВАЖАЄШ? ДУМАЄШ МИ НЕ ЗНАЄМО ЩО ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ВЕЛИКІ, ТАКІ ЯК ЧОРНОБИЛЬ!
ВІДДАЙ ТОКА А ТО ГІРШЕ БУДЕ



На щастя, в того дядька був карабін "Сайга", і кілька пострілів в повітря миттєво переконали горе-народних месників ганебно покинути поле бою. А подальше знайомство із правоохоронними органами, які попутно розкрили та приятгнули до відповідальності усіх порушників які самовільно приєднувались до лінї електропередач назавжди позбавило їх бажання влаштовувати подібні фейло-реконструкції суду Лінча.

Най щастить вам, і хай ніхто не краде вашого ТОКА
OekraienseGuerrilla