Join the new world

Вначале о встрече

Суббота, 15.30, парк Мариинский (идти от м.Крещатик в сторону Кабмина) летняя сцена ("ракушка"), телефон пмкой кидаю

Если Вы думаете что будут обсуждаться скучные игровые вопросы - Вы ошибаетесь. Это просто познакомиться, посмотреть, что за человек в жизни (сравнить с виртуалотипом), может подружиться

Вообще, должно быть весело

Наукобразная часть

Вывалю черновой вариант части одной из моих работ:

Encyclopedia Barkariana
Зміст
1. Локуси - Київський Принцип
2. Єдина світова держава - Геархія
3. Філософія - Метамодерн
4. Релігія - Бар-караїмство
5. Діаспора - Українська Ойкумена
6. Орден - Скеля
7. Сім’я - ???
8. Університет - Ідеалум?
9. Культура - Чотири віки

І. Локуси - Київський Принцип

1. Що таке локус


Локус - це точка на карті, певний відносно всього знаного нами світового простору дуже невеличка його частинка. Місто, село, форт, транспортний вузол - це все локуси. Але не це їх ними робить.

Локуси займають певний простір, але навіть знаний навіть нами простір не покривається локусами на 100%. Прикладом вирішення цієї проблеми є створення держав (виділення певних територій, хоча зрозуміло що сама територія народити нічого не може - народжують лише локуси, та і то не всякі - напр. міста), поширення в межах держав меж населених пунктів на 100% території держави (в Україні - один з законопроектів Гриценка), розділення на території держпіпорядкування самої держави (області, штати, тощо). Але про умовність розділення на території кажуть як кордони штатів в федераціях (США, Бразилія, Канада, Індія). Німеччина інший приклад - тут радше території будуються за культурно-історичним принципом, але знову таки - приклад Баварії з унікальної навіть у всій Європі ролі Мюнхену лише свідчить про те, що якщо хтось щось і утворює, то радше локус, аніж територія. Локус може бути без території, та створювати нове (Візантія гарний приклад, грецькі міста колонії, тощо), а от територія без локісів - ні (приклад Африки думаю відомий).

Коли євреї втратили свою нетривку державу, вони розселилися по найбільшим містам, а Йоханнан бін Заккай створив університет в Евні - вищий локус галути. Якщо мене питають, де був перший університет, як скоріше скажу що в Ізраїлі (Ієшива Євни), аніж в Константинополі чи Європі. Хоча це все умовно.

Отже, між локусами знаходиться незв’язана ними територія. Але шлях цивілізації свідчить що мета локусів повністю собо покрити все, одночасано є вічною, а значить правильною.

Локус - не виникає сам по собі. Тільки там де з’являється щонайменша кількість людей виникають передумови до створення локусу. Чи є "Лєнін в шалаше" з своїми друзями локусами? За моєю класифікацією ні.

Члени локусу себе "якорят" до цього простору. Будь-яка розумна людина розуміє, що вона живе в реальному світі. Тому наявність точки, де ти можеш "проживати" вічно, будь-то університет чи місто суттєва.

Локус - це лише та точка, що охрещена людьми, і має духовний (трансцендентний) суверенітет. Тобто, вона має можливість, щоб без містики, утворювати щось нове, що потім потенційно може бути абсорбовано усім іншим світом. Це не значить що воно буде абсорбовано миттєво, але приклад Лхаси цікавий - погодьтесь.

Точка повинна бути названа, тобто їй повинен бути наданий певний унікальний ідентифікатор, що має вимір реальності (наявність місця), емоційності (наявність пов’язаних емоцій), інтелекту (емпіричний вимір площі міста, наприклад), архетиповості (тобто вона повинна бути присутня в головах якби до того, як виникла).

Отже локус завжди характеризується наянвістю людей і просторовістю, але повинен робити певну роботу (створення нового) щоби мати суверенітет.

Власне мова йде про те, як створити локус, як забезпечити його суверенітет, як його захопити, як його захоронити. Також розглянемо по ході справи тучу різних локусів, та покажемо можливий приклад реалізації локусових функцій на базі Києва. Буде розглянуто також різні теми для "Київського Принципу" (Кп).

2. Різні випадки

Можна вказувати різні випадки. Наприклад, що наявність ідентичного Талмуду в Сінаґоґах всього світу для духовної роботи по-суті перетворює всю єврейську діаспору на один великий позатериторіальний локус. Але це вже не локус 😎, а діаспора, моменти якої ми і розглянемо на відповідних сторінках (Зміст)

Також важливим моментом є, що міста функціонують, і засновувати нові нема сенсу. Викликають часто питання високі духовні мотиви заснування міст, тому більшу частину ідеї складає переформатування саме великих міст у фактичні ефектинві локуси, побудови нових управлінських систем великими містами.

3. Як створити локус

Треба обрати місце, користуючись інтелектом (зручність, наприклад, відповідність планам, можливіст розширенням, тощо).

Треба знати унікальність цього локусу, вона повинна бути в голові - не на інтелектуальному, а перше на архетиповому рівні (як релігійні столиці) чи емоційному (як рідне місто). Розуміння унікальності локусу корелюється з територією, але не є нею.

Зібрати людей, хто готовий заради тої ідеї жити, помирати і народжувати там дітей. Питання не в кількості, питання в з’єднаності між ними.

Будувати місто на віки, вчити своїх дітей відданості місту, локальному патріотизму, і вбити їм в голову одне - щоб вони вчили тому ж самому своїх дітей ще сильніше, ніж Ви вчили їх.

Відступ біографічний. Моя мати навіть коли певний час працювала на Радянській Півночі про свою національність (в паспорті-ж бо "русская" написано) зазначала, що вона "киевлянка". Цікаво й інше - навіт Видрін Д. вказує аналогічно свою національність. Це не приклад басків, а приклад локального (локусового) патріотизму.

Також необхідно жорстко планувати фактичне майбутнє місто на сотні років вперед. Продумувати, наскільки треба збільшувати населення, куди розширюватись, мати політичну систему відповідну і планувати і її.

4. Як мати суверенітет

Для цього треба створити середу, в якій створюється щось нове. Нове - це не значить, що там створюється майбутнє (думаю, фактом є абсолюна невизначеність доброти чи поганоти будь-якого можливого майбутнього; чи буде добре/погано, якщо відкриють подорожі в часі?)

Це значить, що люди використовують усі чотири методи створення нового, і всі вони присутні (хоча це радше моє бажання, аніж необхідність) - медитацію, аналітику, особистий досвід, діа(полі)лог (іноді буду називати семінар або комунікація - між людьми звісно).

Важливою умовою є швидкість перебіг змін (звісно, помноженої на власне створення нового). Отже, треба створення середи що все це підтримує.

Але з точки зору сувернітету не обов’язкове збільшення населення (іноді навіть шкідливе, або іноді його навіть треба зменшувати: відібрали найкращих 10% людей, інших розселили по берегам Чорного і Середзменого морів 😎, так і збільшення території (хай навчить всіх досвід Афін, у яких структура не була адаптована під певні маси населення). Також не обов’язкова наявність великих будівель (хоча вона може щось показувати), та навіть багатства населення (можливо, це громада монахів-аспектів; велика вада сучасної пост-модернізаційної метацивілізації, що вона все рівняє по рівню життя "як в Сінґапурі". "Я хотів дати людям лише роботу і майбутнє" - Лі Кван Ю 😎

5. Історичні приклади моделей

Імперські міста в Св.Римській Імперії Германської Нації
Афіни
Сінґапур
Явеньска Академія
Університети Німеччини трошки до і після Наполеона
Університетські кампуси США
Париж певних перідоів історії (Сорбонський, "іксів" і т.д.)
Рим (приклад розповзаючогося локуса)
Константинополь (від заснування до взяття хрестоносцями)
Новґород (часі республіки)
Київ (від Олега то Мстислава, від Сагайдачного до Мазепи, від заснування Університету до наших днів)
Львів (від заснування університету до наших днів)
Олександрія Єгипетська
Ієрусалим (до зруйнування Тітом, а потім й Адріаном, але від ключення до Пакс Романіа)
Антіохія (впершу чергу період Антіохійської Богословської Школи)
Маґдебурзьке право у міст
Провідні єврейські штетлі Східної Європи (зокрема, напркилад, Брацілав, Острог, Сатмар)
Герцль, Тель-Авівський Університет (Технонон)
Бонн часів роз’єднаної Німеччини
Осака до Токугави Іеясу (часів )
міста Шумеру, Хараппи, можливо Мерґіани
єгипетські міста часів Нового Царства
Палаци Кріту і Мікен
Джуфт-кале в Криму Караїмського періоду
Аль-азхар часів розквіту
Ватикан
Подвір’я Чернівецького митрополита
тощо

6. Захоплення локусів

Сам локус можна захопити фізично, але захоплені напишуть "Наша мужність вище наших стін". Їх можна вбити або розселити - але не завжди це ефективно. Она Адріан хотів покінчити з євреями в Ієрусалимі - і хто його пам’ятає? Завдання взяти декілька стін:

А. Архетипова. Візьміть собі їх знаки божественності, переконайте їх у тому, що ви є носієм архетипів, що вони розкриваються саме в Вас. Римляни багато зробили щоб греки потім грецькомовну імперію назвали "Ромейською". Олександр македонський заклав засади елліністичної цивілізції (я її називаю "елліністичний палеомодерн"), він приймав титули Бога (Єгипет), Царя (Індія), посланця Божого (Ізраїль), Монарха, тощо. Він виграва на архетиповому полі битви - і сам залишився архетипом. Чингісхан півдтвердив існування Тюрксього Світу, але не зробив цінних внесків в світи інших. Чжурчжені ж наприклад, зробили цікавий симбіоз з традиційним Китаєм - і сформували те, що ми називаємо "Класична Китайська Культура" (до комуністичної епохи). Ішань Інь... тощо

Б. Емоційна. Щоб підкорити локус, зробіть так щоб Ви їм подобалися. Звісно, що якщо Ви вриваєтесь до них в "храм" щоб забрати їх "святині" і перенести їх в більший храм в цьому місті, що ствердить Вашу владу, це н ебуде подобатися. Але якщо Ви скажете що любите їх. Якщо Ви скажете, що Ви хочете величі цього міста, і змінилася лише політична,а не духовна влада. Якщо Ви потиснете руки їх мудрецям, а незгодних підкупите. Якщо Ви знаючі найбільш ненависних людей міста позбавите від них його - тоді Вас будуть любити. Будуть думати, що за Вами йде щось нове.

В. Фактична. Тут додавати нема чого - захоплення це коли стоять Ваші вйська (наприклад, Німецький Університет у Львові - під військами ми розуміємо професорів), це коли Ви фактично володієте підприємствами локуса, це коли Ви маєте можливість прибрати те чи інше. Але Ви помрете, і...?

Г. Інтелектуальна. Зберіть найрозумніших і найкращих - та просто вивезіть. В Москву наприклад, або розкидайте їх по всьому слов’янському простору нести освіту (так відбулась смерть Києва наприклад). Поставте своє, жорстко своє керівництво. Не показуйте свою владу - тихо і непомітно збільшуйте її. Розробіть план переселення, тощо.

Не хочу здатися дивним, але все це здійснюється і без фактичного захоплення - вивіз професорів, стимулювання зниження якості населення певних міст, ключі від міста і так дають іноземцям, а різні благодійники-предста� �ники конкуруючих локусів корситуються глибокою любов’ю жителів інших міст (в якому домінуючі культури відрізняються від їхньої - та, наприклад, Обаму люблять Парижани). Це не значить, що все що я привів - погано. Це навпаки, стимул для власне свого розвитку. Просто війна йде завжди, а от коли 100% професорів Вашого університету рекрутують людей до Польщі - це лише зовнішній прояв.

Отже - локус захопити легко, якщо він не обороняється і не знає про напад та про фактично розроблений план. Але якщо він має свій план захисту - тоді почианється бортьба стратегій, де лінійні стратегії "не роблять". Але це вже індивідуальні випадки - читайте "Артхашастру" для збагачення методогічного апарату.
Залежність така - чим більша Ваша ідея, чим набільше Ви претендуєте, і чим швидше Ви хочете це отримати тим вжаче вбудувати старий локус (більше в ньому треба змінювати). Іноді дешевше поряд заснувати Олександрію, аніж перейментувати Львів на Лемберг, а Київ - на Кієв. Навпаки теж. Наприклад, для впровадження Герахії (див.зміст) не треба майже нічого змінювати в низових локусах (бо вони не грають ніякої ролі в плані управління великими територіями з її точку зору - вони ж-бо при сучасному розвитку не зможуть з’єднатися в державу, є тут такий п."З’єднання локусів в державу")

7. Захоронення локусів

Іноді якийсь локус Вас дістає (як Адріана Ієрусалим, таким чином постала "Елія Капітоліна"), або Ви хочете його замінити (Константинополь->Ста� �бул), або просто стерти без пам’яті.

При всьому тому, що інструментарій, яким Ви користуєтесь аналогічний п."Захоплення локусів", Ви переслідуєте іншу мету. Важливо показати різницю. Якщо захоплений Вами локус "Лемберг" наприклад Ви хочете просто вбудувати в свою імперську модель, і хай розвивається як "найбільш романтичне місто Австрійської Монаріхії", то просто змусьте їх вчити польську і тільки на ній викладайте. Ну, і звісно на імперській німецькій. Саме через ефективну роботу (росіяни грали менш ефективно в Україні) в Ірландії Ви будете бачити оці шалені потуги по розвитку ірландської мови. А становище її там - при всій державній підтримці - як білоруської в Білорусі. Ні, в сільських регіонах любо дорого чути ірландську - але це 5-8% держави. Саме через міста англійська хитра посмішка з виразу стала зразком.

Щоб знищити локус треба не просто вбити всіх людей, хто знає про нього (не забудьте тоді про власне самогубство). Це не практично навіть. треба діяти чистіше і точніше.
А. Створіть новий локус. Наприклад недалеко, але Ваш, на 80% Вашої культури, з новою ідеєю, а туди приймайте з старого (який позбавте всякої фактичної підтримки, та навіть душіть його економічно) тільки найкращих і по принизливій процедурі (а-ля Реконструкція Півдня після Гром.війни в США). Локус повинен бути заснований класний, такий, щоб в старому розумілі - вони вмирають... Іноді локус класно засновувати і щоб більше відповідати рідній державі, чи тому як ти її бачиш. Приклад - природне становлення бюрократичної казахської в "неприродній" Астані.

Б. Зробіть рекрутинг в свою армію, а найкращих розселіть по різним містам і містечкам, а самих найкращих заберіть в Ваш центральний - головний і улюблений - локус. Але він повинен бути класним... "Щоб писати книжки" - згадує Мамардашвілі - "я їхав і більшу частину року жив в Грузії. Але коли мені треба було щось нове - я їхав в Москву". Отже, не було бМоскви - не було б такого видатного філософа як Мамардашвілі, яким Грузія має право пишатися. І це показується не лише в філософії (ту і через небегатонаселні монастирі можна передавати), але й у військовому апараті, бюрократичний, управлінських та купецьких традиціях, тощо. Да, і не забудьте Шевченків не відпускати назад на Батьківщину - з своїм столичним длосвідом вони ще зможуть зробити щось так там, що вже від Вас будуть їхати. Тому вчіть - але не перевчайте. І на целіну...

В. Змініть управлінську систему міста та найголовніших його частин, що забезпечують суверенітет (наприклад, університет - бачили яку роль я їм віддавав). Не поставте своїх людей, а зробіть так щоб ці місця посіли люди, нездатні на створення та розуміння нового, що будуть тормозити всякі зміни, а самі між собою грати в інтриги. Не забудьте, щоб кожен з них уявляв про отримання дару з Ваших рук - гроші, чи членство в ЦК КПРС наприклад.

Г. Не забувайте про архетипи! Візьміть їх під свій контроль, а всі головні цінності не дозволяйте розвивати (наприклад, це була помилка дозволити перепоховання Шевченка в Києві - тоді і почалася Українська Держава; д.р., я святкую її день незалежності 22 січня - за 5 днів після свого, а Ви коли? 😎 "С чего должно начать перемены в государстве? - С замены имён" Кун-цзи, одне з найулюленіших моїх цитувань. До імень відноясять і символи і архетипи. Не забудьте забирати все саме цінне з цього міста перевозячі до свого - поступово.

Велике місто, таке як Ню-Йорк, з сучасним рівнем розвитку технологій, можна духовно вбити за 5 років. Далі воно стане нікому не цікавим, і при триманні буквально 5-6 управлінсько-архетип� �чних точок під контролем, воно помре і в своїх мешканцях. Вони його зненавидять. Через 20 років там можна відкривати індустріальний заповідник. (Альтер-Еґо автора каже - можна ж і простіше! Ну, там з радіацією як в Прип’яті... - Можна, якщо є така можливість, можна і так. Тільки є небезпека що мешканці повернуться, або уряд тої країни оголосить "повну мобілізацію зусиль на відбудова Ню-Орлеану. Так що можна поєднувати гуманітарну зброю з фактичною, надаючі пріоритет менш затратній і тій, що швидше доб’ється мети; не треба мислити односторонньо, юзайте все")

Головне питання, на яке Ви повинні дати відповідь - чи Ви хочете вбудувати місто в свою імперію, чи знищити.

8. З’єднання локусів в державу

Механічно воно закінчується смертю такої держави - рано чи пізно. Навіть при нявності спільних економічних інтересів, без богообраної влади (тобто фараонської держідеїї) буде Вас Шумер чи Греція докласичного періоду (Класичний - це вже альянсово-мініімперс� �кий період).

Тобто, ідея створення держави повинна бути надлокусова (знову нагадую про Зміст - Геархія). Якщо зараз механічно розділити Київ, Харків, Львів, Дніпроград, Одесу, Севастопіль, Донецьк, кожному дати по зоні розвитку, припинити обмін держдокументацією (але залишити комерційний), а поєднати обмін держдокументацією та економспівробітництв ом (інвестиції) з різними державами (Харків - Франція, Донецьк - Німеччина, Київ - США, Львів - Іспанія, Дніпроград - Китай, Одеса - Бразилія, Севастопіль - Індія), можна навіть залишити спільні суди та судову гілку влади (все інше розшматувати), я готовий закластися - 10 років і це будуть різні політичні традиції, що дозволять їм поєднатися лише як конфедерація. Індотауни в Севастополі та Чайнатауни в Дніпрограді зроблять свою справу - намагаючись відновити державу вони в кращому випадку стануть такими ж рихлими як ЄС (якщо вієн завсно не почнуть). Перелік міст звісно дещо умовний.

Тобто, Союз буде, комунікація буде, навіть етнонація буде (полуторна, як водиться в Украхні), а держави не буде. Не буде можливості створити спільне військо, спільна валюта буде викликати головний біль, а єдиний інтерес буде економічний. При його зникненні зникне і держава (як було в зруйнованому СРСР, і як буде, без сумніву, за відсутності апґрейду в ЄС).

Є модель держави, як вона була "класична європейська". Все - центру, а далі кожен сам за себе (я про локуси). Чверть населення Австрії, Білорусі, Баварії в їх столицях Не будемо навіть описувати далі це