Антиутопія, або феномен африканського катсафізму. Трагедія.

Day 2,093, 03:16 • Published in Ukraine Ukraine • by Batyar


Для кращого розуміння за Станіславським роздача по 1 банану ку 1.

Дія перша.

Берег океану, чути розбещені крики чайок, рев бабуїнів та хтивих павіанів, переможний рик горили-самця, а також інші звуки, що видає різна п’яна скотина. Берег засмічений вживаними контрацептивами, порожніми пляшками із вдавленими в середину корками, не маючих штопора руками волоцюг та іншим побутовим сміттям. Біля пальмового гаю хаотично розташовані кілька бунгало-казарм зроблених в лапу та вкритих пальмовим листям. По центру сцени тотем, на якому зображено ведмедя з вувузелою. На березі стоїть неголений президент-шаман в толстовці з короткими рукавами та ликових шортах підперезаних мілітарним ременем із ліани, увінчаного совєцькою звіздою. Пальцями правої ноги він міцно тримає дебелий дрючок ку 2, а лівою вправно чухає себе між лопатками. Він імпозантний і пацаватий та обвішаний різнокольоровим намистом.



Позаду, дотримуючись принципу «каждий цикад знай свій шесток», опираючись міцними верхніми кінцівками об грунт, для підтримання вертикального положення розташовані кілька його бойових побратимів. Їх вигляд неважко уявити враховуючи вищенаведене.

На пеньку баобаба лежить книга із таємничим написом «Хайдегер», яка давно вже чекає свого читача.

Душу презідєнта тєрзают смутниє самнєнья.
Бухати чи не бухати?
Одвічне це національне питання, як «що робити? » і «хто винен? » задовбує.
А може не вагаючись, хильнуть з тикви коксової браги і цмулити аж поки в очах не потемніє. Про наслідки можливі не подумать тільки раз і вже після угару крадеться з хижим вищиром бодун з важкою головою.

М’якою ходою, елегантно, майже не торкаючись руками землі входить Олгер - хтивий ідеолог рашистів.
- Моншер прєзідєнт, ходім у кабінет - банан тобі я дам покуштувати.
При цьому він гидотно плямкає губами та роздуває ніздрі, ізображая вкусняшку. За ним не в ногу, перериваючи тонку ідилію інтиму, входять Кентавр та Німнул, вони замордовані та закомплексовані. Кентавр несе книгу «Тімур і його команда».
- За нашими гаданням на тельбухах носорога економіка має накритись, якщо не в цьому то в наступному сезоні дощів. І так добре, що ми застрахували вчасно братуху Хотько, і виплат його каліцтв та продажу кількох органів маємо кілька регіонів. Компанія пожвавлюється і починає дружно співати хіт національної надії «Застрахуй братуху, застрахуй».

Над Індійським та Атлантичним океанами лине ….уй, …уй, …уй.



Натовп позаду в унісон починає істерично волати останній склад, який на чужині не дозволяє їм втратити залишки національної ідентифікації, дути в вувузели та щосили гупати себе в груди. Скупа чоловіча сльоза «умілєнія» стікає по мужніх, але грубуватих обличчях вояків бронекопитної дивізії.
Відчуваючи таке вже давно забуте піднесення на піку апофігєя феєрії Чуга, не конкретизуючи суть запитання кмітливо запитує у натовпу :
- Кто вінават?
- Бандери !!!
- Что дєлать?
- Впердееее !!!

Дія друга

Спритно зіскочивши з пальми Мінпро, почав бити бивнем слона в земляний барабан, безцеремонно перериваючи цей потік підсвідомого.
- Орда, при наступній атаці для звільнення наших улусів наполягаю щоб стрільбу вести або із лежачого положення, або від стегна, але категорично проти стрільби із дерева.
-Коли кидаєте гранату у ворога, витягуйте запобіжне кільце, бо лише на тренуванні по гібонах вони назад їх кидають теж в такому вигляді та банани в нагрузку.
- Без відому командирів на захоплених територіях не користуватися речами побутового вжитку. Бо історія «Сандрекс і ачкі» вже стала притчею во язицях. Про масове використання нічних дитячих горщиків не за призначенням взагалі промовчу.

Бійці в лаптях винувато опустивши очі мовчать, а щоб у начальства не виникло підозри що вони шаряться - вичісують паразитів із давно не стрижених грив побратимів.
- І головне. Кожен з вас має в ежитті зробити три речі:
1. виростити реферала
2. посадити пальму чи баобаб
3. переконати молодого, що це дерево має бути його домом

На задньому фоні видно як група вже добре підвипивших бійців з краснимі звьоздамі на аватарах хтиво веде в джунглі зграйку молодих горилок в коко..никах, які вже давно ведуться на шмотки.



На запитання камандіра «що за рольові ігри ?» вони вигукують «Горила – Файт» і додають, що будуть їх вчити робити стачки та роз’яснять суть класової боротьби на прикладі боротьби класу ссавців із класом риб. Ці бійці органічно вписалися в місцеву обстановку, особливого шарму їм додають забарвлені в червоний колір на манеру павіанів сідниці соком тропічної рослини.
Олгер починає грати «Падмасковниє вєчєра».

Німнул
Іграй, мій друже , ці мотиви предків!
Шо у борні з суворою природою
Викраювали час для ораторій
І плакали в своїх ізбушках
Від естетичного екстаза.
Дінозаври, жорстокі павіани, крокодили,
Послухавши ті лагідні балади,
Робилися, як ніжні гімназістки.
І замість м'яса — білі хризантеми,
Жували, обливаючись сльозами…

Маладой боєць з поганялом – « Краб пальмовий вор» вкочує кілька діжок пальмової браги. Цим він ставить жирну крапку у вирішені національної дилеми, яку поставив президент-шаман на початку п’єси.
Орда починає співати – Застрахуй братуху, застрахуй….


ЗАВІСА

не забуваєм вотати та сабати