Майбутні реформи від ПоУ

Day 2,046, 09:46 • Published in Ukraine Ukraine • by Kombat old

Стаття підготовлена головою економічно-аналітичного відділу Asgard91 партії Patriots of Ukraine. Ці розрахунки та думки планується реалізувати нашою партією у закони через конгрес. Сподіваємось на конструктивну критику, а не на "пустодзвін".


Добрий день шановні читачі. Після постановки проблеми у економічному секторі нашої держави (http://www.erepublik.com/uk/article/-1-2281036/1/20) настав час фактично визначити доцільні ставки податків та мінімальної зарплатні на теренах нашої держави. Сьогодні я хочу детальніше оглянути розмір мінімальної зарплати та податку на прибуток, оскільки саме вони приймають участь у початковому етапі формування економічних відносин та підприємницької діяльності.

Будь яка корекція податку на прибуток чи мінімальної заробітної плати зачіпає інтереси двох сторін – держави та громадян еУкраїни. Так, для держави на даний момент пріоритетним є підтримування цих показників на найвищому рівні фактичної ефективності, тобто, щоб ставка була такою, яка б фатально не зменшувала пропозицію і попит на ринку праці та не знищувала украй виробництво через нерентабельність виробництва, і при цьому отримувати якнайбільші надходження до бюджету, так як грошей завжди не хвататиме на усі програми влади. З іншого боку є виробники і працівники, для яких ставка ПНП і мінімальної зарплати теж відіграє значну роль: так, для виробників доцільніша якнайменша мінімальна зарплата і податок на прибуток, для працівників теж вигідна низька ставка ПНП, та їм доцільніший високий мінімум заробітної плати.



Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що усім об’єктам, зацікавленим у корекції показників, що аналізуються, вигідним є лише часткове зниження мінімального рівня зарплатні та виставлення середнього рівня ПНП, адже при таких корекціях держава створить хоча б частково привабливіший клімат для здійснення підприємницької діяльності і при цьому не втратить значної суми надходжень до державного бюджету. Деякі виробники, які зупинили своє виробництво під час минулої податкової реформи знову почнуть виробляти продукцію і наймати нових працівників (звісно це неможливо без хоча б часткового зниження ПДВ [аналіз доцільності зміни ПДВ я проведу у своїй наступній статті]). Працівники ж з урахуванням зменшення податкового навантаження на їх прибуток та збільшення пропозиції на ринку праці почнуть надавати перевагу українським виробникам.
Та це все слова – слів в ерепі предостатньо, та нажаль не всі вони є об’єктивні та аргументовані. Теоретична частина формування податкової реформи та й економіки у цілому є необхідною умовою для визначення курсу, яким потрібно йти, щоб досягнути певної мети, у нашому випадку це відновлення виробництва на українських підприємствах при найменших втратах середніх надходжень до державного бюджету. Більш вагомою для доцільної корекції показників, що аналізуються є практичний підхід визначення ефекту від корекції даних показників.

Нажаль, фактичних даних по надходженнях від окремих податків грою чи додатковими ресурсами не надано, немає й фактичної кількості активних виробників і працівників які працюють на українських підприємствах. Саме тому основним інструментом проведення розрахунків я беру логічні припущення – вони передбачають деяку похибку, та іншим шляхом визначити доцільність того чи іншого податку неможливо. Якщо середні надходження на день до державного бюджету приблизно досягають 10 тис.грн., то базуючись на логічних припущеннях можна зробити висновок що надходження з ПНП досягають приблизно 10-15% і для розрахунків я візьму песимістичні ший прогноз – тобто 1000 гривень щоденного надходження від цього податку.



Грунтуючись на цій цифрі практично можна визначити приблизну кількість працівників на українських підприємствах. На даний момент мінімальна зарплата становить 10 гривень і податок з кожного працівника стягається у розмірі 20%, тобто сума надходжень до бюджету від одного працівника становить 2 гривні. Виходить, що на даний час на українських підприємствах працює близько 500 працівників. Звісно ви можете сказати, що багато працівників отримують зарплатню меншу ніж 10 грн, адже влаштувались на роботу ще до встановлення такої мінімальної зарплатні, та тоді кількість працівників кардинально збільшиться – що не є дуже реальним, от тільки якщо це збільшення відбувається за рахунок ботів, ну або ж надходження з ПНП до бюджету є переоцінені мною. Напевно сказати неможу, оскільки як я казав раніше фактичних даних немає. Зі статистикою працівників-ботів на підприємствах еУкраїни я не ознайомлений і тому не буду робити поспішних висновків. Якщо хочете покращити мої розрахунки – то можете у коментарях до статті написати чи працюють у вас на підприємствах боти і за яку зарплатню. Я у свою чергу постараюсь оперативно зробити корекції у розрахунках .
Перед розрахунками доцільно переглянути дані показники у світі, це досить наглядно продемонстровано у цій статті http://www.erepublik.com/uk/article/-minek-1-2281039/1/20 . Переглянувши її можна побачити що мінімальна зарплатня і ПНП в еУкраїні є одними з найвищих у світі. Лише в Республіці Македонія стягнення в день також дорівнює двом гривням і у Сінгапурі цей показник досяг рівня 2,5 грн. У середньому по світі таке стягнення становить 0,4-0,5 сс, якщо вважати що усі працюють за мінімальною зарплатою, у реальному вираження в середньому цей показник знаходиться десь на рівні 1-1,5 сс з кожного працівника.

Отже, розібравшись з вихідними даними для розрахунків можна скласти таблицю ефекту від корекції мінімальної зарплатні та ПНП. Оскільки на даний час ринок праці аж «кишить» від пропозицій http://www.erepublik.com/uk/economy/job-market/40 , і у деякий час немає жодної пропозиції праці, то корекція у моєму досліджені буде проводитись у бук зменшення. Також, зважаючи на порівняно невисокі розміри надходжень до бюджету ПНП доцільно було б зменшити – громадянам хоть частково компенсується зменшення мінімальної зарплатні.

Доцільно припустити що при зниженні ПНП – буде збільшуватись кількість працівників на українських компанія, та при зниженні мінімальної зарплати ця кількість дещо зменшиться, адже частина гравців зробить для себе висновок, що за такі гроші недоцільно допомагати своїй державі та виробникам і змінить місце роботи.
Отож, перейдемо до розрахунків






З цих таблиць кожен може сам собі зробити висновок – який податок на даний момент є най адекватніший під час економічної кризи і кому найкраще у даній реформі слід допомогти – державі, виробникам чи працівникам українських компаній. Особисто для мене найприйнятнішим на даний момент є встановлення мінімальної зарплатні на рівні 7 гривень та поступове зниження ПНП спочатку до 17% і з подальшою перспективою до 15%.

І наостанок, майже усі показники і розрахунки які я представив – є лише продуктом моїх логічних роздумів і можуть бути присутні деякі упущення чи суб’єктивні твердження. Фактичні дані можна отримати лише методом проб і помилок, тобто частою зміною податку, та я так маніпулювати податковою складовою невзмозі, тому опираюсь на теоретичні розрахунки. Я буду дуже радий якщо у коментарях ви будете висловлювати свої пропозиції та зауваження, і якщо вони адекватні – я постараюсь оперативно змінити свої розрахунки і показати фактичні результати. Я знаю що я невдаха, нуб, недоучка і т.д., тому прошу висловлювати конструктивні побажання та претензії без образ і принижень.
Дякую за увагу. [Department of Economics POU]. Asgard91



На правах реклами: Вступайте у ряди націонал-патріотичної партіїPatriots of Ukraine у нас діє скайп чат, де вам завжди дадуть пораду, проводяться роздачі, вікторини, конкурси. Разом ми відродимо еУкраїну Давай до нас, з нами веселіше.
З вами був Комбат та Патріоти України! До нових зустрічей!
Слава нації!

для шаутів
Майбутні реформи від ПоУ
http://www.erepublik.com/uk/article/-1-2282866/1/20