Війна з Москвою. Здобутки та втрати.

Day 2,043, 05:49 • Published in Ukraine Ukraine • by Krutuvus



БАТЯРІНФОРМБЮРО

Московія сильний супротивник, з потужнішим дамагом у 3-4 дивізіонах.
Ми бачимо конкретні кількісні і якісні показники на які потрібно орієнтуватись. На даному етапі це не просто мета, а надмета і це чудово. Ми підтягуємось до вищих стандартів. Такого ми б не мали у конфлікті з еМолдавією. Війна сподіваюся буде затяжною. Це дозволить і медальки патріота набивати, і частіше залучати членів ТВО до військових кампаній проти спільного ворога під нашим прапором.

Ментальні маркери.
Саме ця війна дає нам розуміння про ефемерність перенесення позаігрової «вічної дружби» в ігрові процеси. Вічними є лише національні інтереси. Людей різних націй об’єднує розуміння їх спільності, а не вимушене сусідство нар у Великій зоні (Малою зоною називали ГУЛАГ).
Мене може підвести ерудиція, але я знаю лише 2 випадки «вічної дружби».
Полонгація обов’язків на 350 років лише для однієї сторони військового договору укладеного в Переяславі )))
і нав’язування подібної дружби країнам так званого «Варшавського договору».
І що цікаво, кожного разу стороною, що нав’язувала її, була вгадайте хто?
Талант московитів використовувати біду сусіда неможливо навіть пропити.

Бонусні регіони в лісах і болотах Мордовії.
Це залежить насамперед від міжнародних пасьянсів і від майстерності МЗС. Завдання надскладне і якщо нам вдаватиметься утримувати, завдяки підтримці союзників, бонусні регіони непростого, військово сильнішого і дипломатично безпринципного та винятково лукавого, непростого ворога, то можна буде із впевненістю сказати що наше МЗС перевершило самого себе.

Фан і лузли.
Безумовно, взаємодія з совками та комунофілами (в них у багатьох на аватарах є комуністичні символи і навіть є однойменна партія) у форматі війни сприяє частоті контактів між громадянами наших едержав. Деяким тролякам чи просто громадянам нового світу від самої думки про таке протистояння деформує задній стравохід, що безумовно розважає. Як наслідок цікаві статті десятками і десятками цікавих коментарів в суміші із будівельними матеріалами різної кондиції.

Є варіант, хоча не факт, що лузлів додаватиме наступне-
Упоровшись на РЖ, еРашка не полишає намірів «вічної дружби», тому мусить бути досить пасивною, десь як боксерська груша. Тобто вона лише визволяє свої регіони і авто атака, яку ми відбиваємо. Нас це влаштовує, бо тренуємося на вайлуватому ведмедю. Якщо ні то, теж не біда – відкрита війна це хороша розвага олдфагів та молодих бійців, якщо вірити Цою. І чіткіше закарбує в свідомості через військове протистояння хто є Ху тобто «свій-чужий».

Бейбі-бум.
Попередня війна з Москвою сприяла залученню в гру великої когорти цікавих гравців. Саме це повоєнне покоління видало вже на сьогоднішній день цілу плеяду державних, військових та суспільно-політичних еособистостей. Ця теж сприятиме. Лише легіони молоді, що оперились дозволять нам перейти до вищої ліги есвітових держав.

Побічна дія війни.
Малороси на службі у ымперців. Це неминуче, бо кожен енарод має право на своїх героїв і свою ганьбу. Їх кількість незначна, тому раз вони творять свій фан у такий дивний спосіб, то і ми повинні це використати як грунт для свого фану теж.