Нотатки асвабадітєля. Куст ракіти над рєкой.

Day 2,029, 11:58 • Published in Ukraine Ukraine • by Krutuvus


Цілком випадково, виринувши з вимушеного туклікерства, потрапив у вир протистояння з Московією. Здолати опір совків виявилось відносно нескладно. Залишивши в тилу ворога цистерну шмурдяку і витримавши потрібну паузу здобули потрібний результат. Окремі бійці супротивника стоявши рака вкотре вимагали наркомовських сто грам. На нас майже не реагували.


Проте не війна мене вразила, бо бувалий солдат в бою готовий до різних несподіванок, а звільнена територія і її насєлєніє, його побут та звичаї. Також нам довелося вести боротьбу проти місцевих поцрєотів, які з криком мойдєдваєвал принципово намагались стріляти нам в спину. Ми швидко зачистили територію від цих бандформіраваній, що терирозували мєстноє насєлєніє.


Пішли на пошуки сільради, нею виявилась зроблена в лапу і позбавлена естетичного смаку ізба, над якою висів прапор з ведмедем, який мав руках балалайку та молоток, що символізує працелюбність та незакомплексованість тварюки. З вікна лунав шансон … вєтєр сєвєрний, етапам із Твєрі… За сполом із самоваром з самогоном сиділа прєсідатєльніца і її сабутильнікі. Під очима у неї бланжі. Сама вона п'яна, розкована, і нікому не нужна.
- Ви хто такіє ?
- Асвабадітєлі.
- Я буду дочь полка.



Вбігає хлопчик в касавароткє. І до тата.
Папа, а шо лучче - пулімьот чи танк?
Танк лучче, по пулімьоту pаз звиздане і звиздарики.

Папа, я, як виpосту, виучуся на ахвіцеpа чи на камандіpа. А шо лучче - ахвіцеp чи камандіp?
Та адін хрєн. Щусьниш ти іще на ахвіцеpа вчиться.
Хочеш випить ?
Я стpілять хочу!

Папа, оно диви - гоpи. Папа, а там наші билі?
(гладить хлопчика по голові). Билі, синок, оні кpугом билі.
Папа, а оні там стоялі насмєpть?
(дає лузгана малому). Замовч!!! Hе звизди!!! Вже задовбав батька у доску!
Воно дитина, не понімає шо папі тяжело.

Батя, будеш пить?
Та, клята печінка... Hу наливай!
Папа, і мєнє дай!.
Hа! Тільки сцять не пpоси.

За кілька годин захопивши банк, тєлєграф (нахрена він нам в коли ерепу через нет шпилять?) і лікеро-горілчаний завод ми почали відновлювати народовладдя. Для початку дали насєлєнію Магдебурське право, бо з 1917 року місцеві не бачили ні демократії ні місцевого самоврядування.
Відкрили хати –читальні, оголосили знайдені в КГБярні списки стукачів і всім ностальгуючим за совком дали можливість за трудодень попрацювати в калхозє.


Чомусь до вечора пам’ятник Леніну зник із центру села.


В школах дітям, звиклим до матюччя, дали абетку і можливість вивчення історії без цензури кремлядєй. Прохмелілі мужики почали відновлювати господарку, лагодити перекошені паркани. Відчувши перевагу європейських цінностей місцеві жінки, раніше пригноблені московським домостроєм, відчули себе людьми.


Відголос війни віддалився від мирних осель. Життя потекло своїм оновленим ритмом. Проте війна не закінчилась, ми розуміли можливість танкуваня за нафтодолари. Ворог ще не був повністю розбитий, окремі його частини ще вели бої. Крєстянє з надією дивились на асвабадітєлєй, повернення до старого не бажав ніхто.


няшка