Оновлена виборча система. Критичний погляд

Day 1,767, 04:07 • Published in Ukraine Ukraine • by Tikhenko


Можливо висловлю непопулярну думку, але вважаю зміни внесені адмінами до політичного модуля гри (зміну виборчої системи з мажоритарки на пропорційну) непотрібною, і навіть безглуздою.
Щоб не бути голослівним в цьому твердженні, спробую обґрунтувати свою позицію. Наперед попереджаю, що проблему ботоводства виношу за лапки і не розглядаю, бо цей фактор викривлює результати отримані будь-якою системою.

Почнемо з того, що в реальному житті, я підтримую пропорційну систему та імперативний мандат, як систему більш справедливу і менш сприятливу для застосування підкупу виборців, адмін. ресурсу, силового тиску. Кілька партій, кожна із своєю програмою, ідеологією, підходом до державного управління конкурують між собою за симпатії та голоси виборців. Прийшовши до влади, певна партія теоретично здатна провести значні перетворення у будь якій сфері суспільного життя, вдалими реформами підвищити достаток людей, перебудувати економіку, тощо.



Але давайте розберемося, що можуть партії у грі. Чим реально відрізняється їх напрямленість і можливості, після отримання всієї повноти влади.
Візьмемо топ 5 партій:
New Generation - Far-right, Authoritarian
National Party of Ukraine - Center, Libertarian
UA National-Patriotic Union - Far-right, Totalitarian
Military Party of Ukraine - Center-right, Totalitarian
Ukrainian Anarchists - Far-left, Anarchist



Якщо абстрагуватися, від конкретних персоналій, що входять в актив партій і здійснюють управління, чим одна політична сила відрізняються від іншої? Які ліберальні реформи готує NPU? Як планують анархісти демонтувати вбудовану в гру державну систему? Як буде відрізнятися політика NG та UA NPU? Які перетворення у військовій сфері провадитиме MPU?



Насправді, на всі ці питання відповіді нема, бо навряд верхівки партій вважають за потрібне серйозно над ними думати. І вони праві. В настільки спрощеній моделі державного управління будь-які мудрування на теми ідеології - не мають жодного сенсу. Ідеологія - це прикраса, надбудова, передвиборча мішура, якою наша багата уява прикриває обмежений інструментарій реального впливу на ситуацію.

Будь-яка партія отримавши владу – виведе гроші з державної скарбниці. Будь-яка партія направить ці гроші в основному на потреби війська. В кожній партії знайдеться хтось, що маючи можливість, спробує щось вкрасти. Це теж цілком природно. Що ще цікавіше, зовнішня політика, на даний момент, теж не надто залежатиме від того, хто переможе. Вона більше залежатиме від ситуації у світі і від впливу подій, що вже сталися за останній рік...

І тут виявляється, що більш важливим є не відданість кандидата конкретній ідеї, і відповідно певній політичній силі (бо всі вони збираються робити в масштабах держави одні й ті самі речі) – а особиста порядність, активність і відповідно достатньо клепки аби не завдати державі відвертої шкоди неадекватним голосуванням. З вибором таких кандидатів, як правило краще справляється мажоритарка.

Змінами в політичному модулі розчарований, бо мріялося про більш широкий і гнучкий інструментарій управління державою, а отримали натомість ту саму стару, поцяцьковану пліснявою цукерку, але в обгортці іншого кольору.