Погляд з тукліку

Day 1,536, 04:56 Published in Ukraine Greece by zerocool91

Здровенькі були, панове. Давно я не брав пера до руки. Майже забув як його правильно тримати.

Як ви могли помітити, зараз в еУкраїні справжнісіньке болото, навіть не дивлячись на те, що ми під шумок змогли забрати і навіть трохи потримати мадярські регіони. І для того, щоб нам вийти з болота нам потрібно що? Правильно, війна! І війна не з молдовою (привіт, Тарасію), а справжнісінький холівар. Та такий, щоб аж все суспільство сколихнулось, щоб мертві повставали зі своїх туклікерських/нульклікерських могил. І, як відомо і їжаку, для війни потрібно що? Правильно – ворог.
Таким ворогом, на мою думку, може стати рашка, яка і досі живе за часів СРСР, яка і досі вважає Україну своєю власністю, яка кричить «хохли ідіоти», «хохломор», «еуропейци», і взагалі відноситься до нас, як до якоїсь нижчої раси.
Але на даний момент, такої війни бути не може, так як: 1) ми, кагбе, союзники; 2) Вони на порядок-два сильніші від нас. Для того, щоб нам перестати бути союзниками з Рашкою, на даний момент, нам потрібно покинути ЕДЕН. І тоді ми із ситуації «у Бога за пазухою» (три спільних кордона з де-юре ворогом, з яких воюємо час від часу лише по одному), перекочуємо у ситуацію з кодовою назвою «3.14здєц» (адже тоді ворогами стануть румини, білоруси, турки і, звісно ж, рашка, із них своїми силами зможемо воювати лише з білорусами, але шось не дуже хочеться).

Тому варіант «бай-бай ЕДЕН» - не варіант.
А значить, поки ми союзники з Рашкою, нам якось треба скорочувати розрив в дамазі. А для цього потрібна сильна економіка. А оскільки економіка базується на бонусах, то, значить, нам потрібні нові регіони. І виникає питання де їх взяти. І тут же мій погляд падає на Словаччину, у якої є: оленина, фрукти, корови та алюміній. І завоювати їх не так вже й важко, і РВ тримати буде легше.
Десь вичитав, що багато українців вважають їх друзями. І тут я впадаю у ступор. Як ми можемо називати друзями проОНЕ країну? Я ще можу зрозуміти нейтральні відношення (як, наприклад, з тою самою Польшею), але друзі?
Плюс після Словаччини ми зможемо сходити і до Австрії. З точки погляду ресурсів, нам вони цей похід не потрібний. Хіба що заради ЧСВ, або ж для випуску статей, закликаючи реєструватися у рєпі по чиїйсь рефералці.

Але це все так – лише погляд з тулкіку. Тому дякую за увагу і до наступної зустрічі, друзі.