Про кумівство.

Day 1,360, 16:10 • Published in Ukraine Ukraine • by shveyk

(нова версія)

Два куми, чумаки, за сіллю в Крим спішили
І щоб на витратах в дорозі поменшало
Одним великим возом порішили
В дорогу їхати, узяв с собою сало
Горілки, часничка, хлібця, баранью ногу
По кумівськи у воза сіли й рушили в дорогу.

В дорозі ж між собою почали рішати
Хто ж возом і волами буде кермувати
Кум перший каже – воли то мої
Без них воз нікуди, той керувать мені

Кум другий від нього не відстає
А віз то мій, що сіль то привезе?
Що ті воли без воза зможуть дати
Тож я повинен у дорозі кермувати.

І так завзято рвуть куми чуби друг другу
Що у запалі оба з воза впали у багнюку.
Воли ж на це падіння уваги не звертали
І без керманичів собі і далі крокували.
Дійшли до ринку, де сіль торгували
І преспокійно біля входу в ринок стали.
А кумов’я в багнюці, не гамуя лють
За право кермування собі пики б'ють.

Що скажешь тут – за право керувати
Куми в бугнюці будуть пики драти
Та чи потрібні ті керманичі волам?
Без них дійшли, і воз де треба там.
А от кумам замислитися треба
Чи є в таких керманичах потреба.