Без назви
Volodymyr Paschuk
Сонце сідало за обрій різнобарв'ям кольорів. Маленькі промінчики ще чиплялися за обриси могутніх ісполінів, породжуючи мільйони сонячних зайчіків, що розбігалися врізнобіч біленькими, пухнастими цяточками. Дзвінка сиділа на ослінчику і спостерігала це свято гаснучого життя, але сумно не було. Ці останні хвилини світла яскравістю варті цілого дня. Дзвінка знала, ще мить і впаде темрява, крізь яку ледь жеврітимуть ліхтарі. Тому насолоджувалась останніми хвилинами самовіддано, мовчки і ніби зі знанням. Знання давало впевненності, віри і надії. Завтра буде новий... захід сонця, а з ним нові сподівання і повернення домів.
Comments
Гарно
вотед
Здається, десь я таке вже читав... Особливо характерне ім'я Дзвінка. Це щось дуже схоже до гуцульського. От тільки не пам'ятаю, звідки ж цей уривок...
Як стемніє
біля перелазу
як завжди
і підемо в яр прогуляємось...
під шум чорної ріки.
Дзвінка то Україна? Фантасмогоріі..)
Я Дзвинку у Дереша помню.Но там вроде нет такого)
Любко Дереш очевидно. Та книжка де вони гопніка замочили. Фрагмент з їхньої прогулянки в Карпати з ночівлею.
Надіюсь шо і в нашій історії буде фінал аналогічний. Замочимо ми "гопніка" і ніхто і не знатиме де він подівся.
не думаю, що Дереш написав би таким жахливим суржиком)
@UriSS
І хто впевнено визначить, що то є суржік?
Я ніяких особливих відхилень не помітив,
хіба що "чиплялися" з помилкою написано : )
Дісно, не можу найти цього фрагменту. Мабуть помилився.
ісполін - русизм, домів - русинство))
А Дзвінка була в "Поклонінні ящірці" Дереша
По полонині походити та послухати,
Музика.
А наколошкалося в ту мову всього/різного.
йО!
поетично
Це Любко Дереш, "Поклоніння ящірці".
😍 ↪ https://www.youtube.com/redirect?q=%6e%61%6b%65%64%2d%67%69%72%6c%73%2e%6f%6e%6c%69%6e%65%2f%6b%6b%2f%78%6b%44%57%43%39%3f%73%6f%75%72%63%65%3d%65%72%65%70%75%62%6c%69%6b%26%61%64%5f%63%61%6d%70%61%69%67%6e%5f%69%64%3d1788432