Рік в грі! Друге півріччя! ЕМС!

Day 1,283, 05:20 • Published in China Ukraine • by Oleks76
Доброго всім часу.

Це продовження Рік в грі! Перше півріччя! (без картинок)
Я навмисно затягнув публікацію, щоб уникнути звинувачень в агітації.

Все тут написане - мої особисті враження без претензій на об'єктивність або точність.

На момент публікації першої статті мав 8 медальок Hard Worker, 2 Congress Member, 7 Battel Hero, 14 Super Soldier. Отримав нещодавно звання Генерала 🙂

На даний момент маю: 9 медальок Hard Worker, 2 Congress Member, 11 Battel Hero, 2 Campaign Hero, 1 Resistance Hero, 16 Super Soldier. Отримав нещодавно звання General* 🙂

І ще. Я тепер китаєць. Змушений був піти на ці жертви для покращення забезпечення бійців танками. Отак ми жируємо.


25 листопада почалася віна з мадярами. Ось мій перший бій в складі ЕМС України.



Це також мій перший скрін. До того я не вмів навіть їх робити 🙂


Як видно з картинки, я мав силу 601 і звання Commander *** і мав по ранговий балів 105880. Хоча український варіант wiki каже, що з такими балами я мав бути ще Commander ** Виправте, хто має доступ.
Зверніть увагу на дамаги тодішніх боїв 🙂 Переглядаючи старі скріпи, я сидів і посміхався до монітора. Здавалося що дамаг в 50 тисяч був недосяжним 🙂 А виявляється я за час в ЕМС набив більше 7 млн дамагу 🙂

О це завершення того раунду, де я вперше воював як вояк бойового загону 🙂



Ми виграли! Угорщина сильніша за нас не в один раз, але ми могли виривати раунди!

На мою думку цьому є два пояснення. 1- на той момент ми були одним кулаком! Тобто кожен був окремим пальцем на долоні, але всі згуртувалися проти великої загрози. Ми відсунули в бік всі чвари і обороняли свою землю. 2- суттєва допомога союзників. Я може перебільшую, але в мені здається, що тоді це була дійсно допомога. Не вони воювали за нас, а ми допомагали, а саме ми воювали, а вони допомагали.

Вся суть в тому, що перемога тоді давалася не по балах. А за більше 50% на кінець раунду. Тоді вистачало допомоги 1-3 танків від союзників на кінець раунду, щоб виграти. А ми били весь час, щоб тримати стінку ближче до переможних 50+.

Звісно війну ми програли. Бо були значно слабші за ворога, мабуть рази в 4 слабші. Але ми ж всі продовжували боротися. РВ йшли один за одним.

Хто з бійців армії був тоді в УВА? Пригадуєте як я завітав до вас в чат і ми вирішили вдарити разом. Точніше я до вас примазався, бо не міг чекати до вечора, щоб бити з ЕМС.

Тоді був мій перший прокол в бою! Я ще довго його пам’ятатиму.

Пригадуєте як Гека та багато інших казали, що їх дамаг крадуть адміни? Потім було визначено причину. Виявилося, що коли гравець перелогінювався, а вікно з боєм не оновлював, то його автоматично кидало за власників регіону. Тобто проти РВ.

Така сама халепа трапилася і у мене 🙁 Я роздав бійцям УВА хліб, як просив Мирон, але роздавав з своєї орги. А вікно ж я не оновив. Наслідки ви розумієте.

Ми дочекалися останніх 5-и хвилини, пішла команда «Вогонь!»…
Ми мали реальні шанси в той раунд. Після початку нашого удару, я так захопився боєм, що не дивився ні в чат УВА, ні в скап. Я тиснув на кнопку і сильно злився, що тупить гра і довго доводиться клацати поки наїсися того хлібу. Тоді ж не було кнопки, що їла до 100 відразу. У більшості був ку1 чи ку2 хліб. Відповідно треба було тикати довго і нудно на кнопку їжі, щоб відновити життя. Вистріливши більшу частину хлібного життя я мельком подивився на картинку бою. ЖАХ!!! УВА стріляє за повстання, а я воюю проти!!! Думаю, що баг. Оновлюю сторінку і мене викидає з бою. Тобто треба заходити знову.

Я все зрозумів. Мав в запасі пару золота, то ж зайшовши за повстання я добивав хлібний запас і золото. Але проти повстання я набив в два рази більше 🙁 Здається ми програли той раунд з мізерним розривом в соті відсотка. 🙁 Зайшовши в чат УВА я прочитав, що там мені кричали, поки я бив. Послухав що там мені казали, після бою. Вибачився і довго ще не заходив 🙁

Такі приколи з РВ були ще не раз.


Але всі вони не мали таких наслідків для мене.

На час війни з мадярами в Україні була одна війкова організація, до якої долучилися більшість активних гравців – ЕМС. Армії на той момент практично не було. НМА не проводило активних дій з залучення. ФАС мав специфічну методику залучення, яка не давала великих результатів. Тому ЕМС стало стрижнем опору. Навіть ті, хто зараз поливає ЕМС лайном, вони були з нами. І тому їх дії викликають велику відразу.

Було ще багато боїв. Відразу після мадяр на нас пішла раша. Здавалося, що віна з Росією розділить суспільство. Але крім окремих одіозних персон, всі стояли до останнього на обороні України.

Я кожен раз радів, коли бачив як злагоджено били всі наші військові формування в битвах. Часто були такі команди в штабному чаті ЕМС: «В 1-3 раунді не бити. Там Армія і НМА битиме. Нам доручили воювати в 4-6 раунді. З 6 голини ранку будує допомога союзників» Далі всі розділялися на відповідний час і били як і наказано.

Дружина досі згадує, як я прокидався серед ночі і йшов до компа 🙂 А згадує, бо я йшов на темну, щоб же ж світло не вмикати і не будити ні її ні доцю. В підсумку щось штовхав, чепав, кудись стукався і робив гуркоту стільки, що і сусіди чули - я заступив на нічне чергування! 🙂 Враховуючи цей гуркіт і те, що комп у синочка в кімнаті, то зрозуміло і він просинався і декілька разів чергував разом зі мною 🙂 (хто скаже що я не нормальний, то знайте – ви не оригінальні 🙂 я це і сам знаю 😁

По завершенні війни з рашою настав час стабільності та розвитку. За інерцією ЕМС лишалося об’єднавчим стрижнем. Політичне крило ЕМС набуло розвитку. Україна ставала на ноги після виснажливих двох випилів підряд.

Я був обраний у конгрес два рази. Більше не захотів. Там нема що робити. Механіка гри не передбачає реальних механізмів впливу на ситуацію в економіці. Всі дебати про економіку країни в грі – це демагогія! Нема жодних механізмів впливу держави на розвиток економіки. Війна – ось головна ідея адмінів.

Але з настанням миру, зник згуртовуючий фактор. Суспільство почало займатися політикою. На кого завжди всіх собак вішають? На владу. ЕМС, навіть коли не мали свого президента, сприймалося як влада в Україні. От на нас і почали гнати. Переважно просто для ололо чи для того, щоб позвІздЄть.

Нема війни – винне ЕМС, бо нема війни. Були тренувальні війни – винне ЕМС, бо дурні тренувальні війни. Ну і так далі.

Останній гарний період, коли Україна ще мала якусь згуртованість в суспільстві - було визволення білорусів. Це було класно! Але це було останнє класне на цей час.

Далі йде сумна і може десь різка частина.


Зараз нас випиляли турки. Можна казати що це Зіггі винен, можна казати, що союзники на нас забили. Можна казати що завгодно. Але факт є фактом. Нас випиляли, бо ми вже не кулак!

І нічого ми не вдіємо з цим, поки не припинимо копирсатися в багні і поливати один одного.

Хоча про що це я? Як це таке може бути? Тут же ж завжди було улюбленою забавкою тролити інших. На даний момент ніхто не хоче примирення. Ну то що ж. Гризіться далі. Мутіть хитроплани для купки обраних, за спиною у всіх інших.

Так. Я зараз кажу про те, за що мене змішали з багнюкою. Саме м’яке що я чув на свою адресу це було «дурень». Бачте який я поганий, що РВ підняв. Виявляється на годину раніше… Я виклав свою позицію ТУТ і додав пізніше лінк на позицію президент, яку він виклав в своїй газеті. Для чого? Для того, щоб читачі могли об’єктивно розсудити.

Зверніть увагу. Михайлевич не дав лінк на мою позицію, знаючи, що мою газету не видно з України і відповідно її побачать тільки ті, хто шукатиме. Дуже характерний приклад толерантності. Я врахую на майбутнє.


Я вважав в вважаю, що причиною такої реакції і злоби до мене є або те, що я випадково забрав медальки у когось. Ось за це дали мені медальки якісь



Ой. Помилково не тим похвалився 😉 Ось за це я отримав 1 Resistance Hero



Але тут була така шалена підтримка з боку володарюючи суб'єктів (це не помилка), що я ще й отримав другу медальку Campaign Hero.

А може я випадково зруйнував інші, більш глобальних плани? Хто зна. Але я точно зберіг в бюджеті 10 тисяч гривень. Бо я за повернення Закарпаття поклав свої гроші. В тому числі і реальні гривні. А не вимагав повернути мені все з бюджету.

Тобто те, що Україна має хоча б один регіон для виборів, для внутрішньої торгівлі, для роботи на українських фірмах та багато для чого іншого, це все погано? Погано, бо це накрило рядном чиїсь розрахунки? Та ну вас на фіг! (адресовано всім хто мене поносив) Керуйте як хочете і робіть що хочете. Більше я свої 5 копійок вставляти у ваші справи не буду. Про що я? Та про дрібниці. Про те, що я моніторив бивти і писав ПМ з поясненнями всім, хто сильно би за Україну, коли ми зливали регіони Білорусі та Словаччині. 90% з них припиняли воювати. За спам президентів країн, з ким у нас МПП і пояснення що ми так захищаємося. І 2/3 з них відповідали що були не в курсі і доведуть тепер інфу до військових загонів. Правда 1/3 просили офіційні листи від президента. Але він зайнятий був великими справами. Були ще інші дрібні допомоги. Але не переймайтеся, я більше не буду.


Але я і за собою лишаю право робити що хочу і де хочу. Тому вибачайте. Я воюватиму де буду вважати за доцільне. Захочу полювати на медальку – буду полювати. Захочу РВ підняти – буду піднімати. Від тепер я особисто воюватиму де захочу. Якщо місце моїх боїв співатиме з наказом МО, порошу вважати це випадковим збігом. Вважайте це офіційною моєю заявою.

З повагою, Oleksa76! (Oleksandr, чого Oleksa - бо ледачий був писати 😁


PS. Знову зміни співпали з публікацією. Тому повторю: З моїм еДнем народження зміни не пов’язані 🙂

PSS. 我去吃飯羅宋湯棒 тобто Пішов їсти борщ паличками 🙁



Дякую всім за привітання 🙂 І порада. Не беріть все близько до серця, бо будете таким оце як я...