Два Бородані! Страшні часи ідуть...

Day 1,214, 13:20 • Published in Ukraine Ukraine • by bodyanuch

Історик-Бородань.

Ще тільки-но почало сіріти небо, як після служби з церкви тихою ходою вийшов чернець іконописець Порфирій... Зайшов він на хвилину до келії своєї. Похмурими кутками непривітно дивилася келія на хазяїна свого, тільки м'яке світло лямпади лягало по темних похмурих кутках, наче хотіло заглянути в них, та боялося...
Такий же суворий, як і келія його, був і сам Порфирій. Був він завжди похмурий, неговіркий, до жартів неласий. Тільки тоді ясніше ставало чоло його, як стихало все вночі в монастирі, як витягав він Біблію староострозького друку, знаходив там у книзі Апокаліпсиса і поволі, поволі читав у сотий раз напоєні страшним зловіщим віщуванням рядки... Таємничі привиддя повставали в уяві, душно, страшно ставало в келії, швидше билося серце, жах охоплював ченця... Та любив ці хвилини Порфирій, любив над усе в житті. Тож і сьогодні, заглянувши до келії, в який уже раз перечитував знайомі, читані безліч разів рядки.
«И тако видех в виденіи, кони й седящія на них имуща броня огненьї, а акинфньї и жупелньї, и главьі конем их яко главн львом, и из уст их исхождаше огнь и дьім и жупел. И от трех язв сих погибе третія часть человек, от огня и от дьіма и от жупела исходящих из уст их...»
Страшні, жахливі віщування...
Перегорнув далі кільки сторінок і знову почав читати:
«И стах на песце морстем и видех из моря зверь исходящ, имущ глав седм и рогов десять, и на розех его венец десять а на главах его имена хульна и зверь его же видех бе подобен рьіси и нозе ему яко медведя, и уста его уста Львова И дает ему змий силу свою, и престол свой и область великую... И чудися вся земля вслед зверя, и поклонишася змію, иже дает область зверю, и поклонишася зверю глаголюще кто подобен зверю, и кто может ратоватися с ним, и даньї бьіша ему уста глаголюща велика и хульна».
Зловіщі примари повставали навколо. Закрутилася голова... Швидше на повітря... Вибіг з келії... Став на порозі... Глянув на небо, затремтіли коліна... Страшне привиддя побачив Порфирій. На синьому чистому небі чиясь жовта страшна голова, по один бік голови шабля й два палаші крижем, а третій сторч, по другий бік — дві нозі й дві руці, над руками два місяці, над місяцями дві зорі, а там ще місяці, хрест, якась літера...