День Д+Д

Day 1,122, 13:15 • Published in Ukraine Ukraine • by Alexander II The Great
Дніпро і Донбас - знову під українським прапором.

Що це нам дає? Перш за все - базу для оподаткування. Чому це турбує МО? Дуже просто - нема бюджету - нема фінансування власної армії. А хто не годує свою рмію, як відомо - годує чужу армію.

Тому і потрібні були нам саме ці регіони. Бо лише еБог знає коли нам той самий еБог поверне компанії, що застрягли в Угорщині, і платять податки саме там. Суттєві податки, без яких ми не можемо фінансувати масштабні воєнні операції. Тому зараз, коли в нас суттєво збільшилася кількість дешевої робочої сили - почнуть рости як гриби після дощу і національні компанії, адже підприємці не втратять нагоди отримати доволі непогані профіти в таких умовах. Отже такі останні здобутки як Волинь (чи інший зерновий регіон) - як харчовий бонус, Дніпро та Донбас - як густонаселені регіони, дають підстави говорити про поступове відродження національного виробництва та дозволять розраховувати на якийсь бюджет.

Щодо проблеми звуження національного дамагу для наступних РВ. Вже не раз писалося про роль впливу тукліку в порівнянні із роллю організованих військових формувань. Тому ця проблема не критична, просто треба буде у військові втрати включати роздачу квитків, та і то здебільшого одноразову, бо хто виїде на окуповані території - там і залишиться працювати на тих самих фірмах армії/нерегулярок, чи продовжить партизанити.

Щодо “переговорів з угорцями”. Так, я не припиняв спілкуватися з ними, як і з багатьма іншими особами по обидва боки барикад. І так - після другого нападу на Мараморош угорці зконтактували зі мною, і повідомили, що деякі регіони їм в данний момент не потрібні, і запитали, на яких умовах ми згідні їх забрати. Ну відповідь була проста - ні на які оренди нинішній уряд, як і в принципі мабуть б.я. інший - не піде, навіть комерційний своп регіонів було-б розгядати дуже важко. Тому моє заключення було просте - можете спробувати повернути регіони просто так, можливо це трохи зніме напруження, понизить антипатію, дасть можливість почати конструктивний діалог. Відповідно зранку було підтвердження по Дніпру, а далі я на свій ризик підняв і Донбас, щодо якого в процесі такох отримав опосередковане підтвердження про передачу.

Далі щодо рішення спочатку добивати Д+Д а потім вже думати про якісь інші регіони. Тут все просто - краще синиця в руках ніж рак в сраці. Просто уявіть собі, що починається повномасштабне відвоювання скажімо Тариди за 3 раунди до взяття Д+Д. Що ми тоді мали? Недо-відвойовані два регіони, куди треба було вливати свій дамаг проти угорського тукліку для підстраховки (а в разі цирків в інших регіонах - вже мати справу із регулярними військами супротивника, чи принаймні якимось їхніми обезбашеними наци-танк-полками, а угри ставляться “дисципліною” своєї елітки), 3-4 раунди програні в Тавриді і Запоріжжі (плюс по одному в Д+Д не треба забувати) (і не треба про "обіцяли регіони - хай віддадуть, до чого тут інші РВ" - якщо Вам протягують руку, а Вам заїдуть в щелепу, то гадю далі ви тягнути руку не будете).

Тобто сумарно нам для успіху в трьох регіонах треба було б взяти 12-14 раундів на три битви! Ви гадаєте це реально? Командири частин знають, що в нас із військовим забезпеченням. Переважна більшість постачання було здійснено із приватних джерел. Тобто бюджети нерегулярок, самостійно відкриті громадянами РВ, роздано трохи не-бюджетного голда. Армія на певному етапі роздавала в чаті булки та видала кільканадцять танків. І переважна більшість цього всього добра на момент останніх раундів була вже недоступна. Причому спробу взяти Тавриду в останніх раундах Д+Д таки можна було спостерігати, проте стінка злітала як скажена в останні секунди. Особливо після того, як для Угорщини закрилася одна війна в Румунії.

Висновки, незважаючи на вищевказане, я буду робити аж ніяк не невтішний, бо все у нас буде гуд, адже:
1. Від учора ми маємо всі бюджетоутворюючі регіони.
2. Після здобуття Волині в нас є всі свої харчові регіони, а отже - максимальний харчовий бонус, доступний в межах наших кордонів.
3. Ми маємо надзвичайно боєздатні регулярки, яким не вистачає одного - хорошого додаткового постачання (див п.1).
4. Є хороший запас для роботи військових менторів, адже кількість бійців армії і нерегулярок лише зростала останнім часом.
5. Остання робота полковників по оперативних роздачах показала, що в армії вже чітко проглядається системна робота, та функціональний і організаційний кістяк.
6. Підтримка союзників має місце. Інша справа, що нам самим часто не вистачає для успіху зооовсім трошки, а це вже наша проблема.

Продовжую висловлювяти ІМХО - регіони. В принципі, якщо не враховувати фактор "рідності регіону", то об’єктивно Запоріжжя зараз нам не критично потрібне (ні, я не хочу здати його в оренду : ) просто на нього дамаг зливати трохи шкода), так само як і інші зернові райони, а от Таврида з селітрою - найцінніше, що варто повертати. Чому підкреслив ресурс регіону - бо для мене саме він є визначальним в даному випадку, тобто для мене важливіше щоб він був у України, ніж відібрати від Угорців, що є скоріше пріорітетом Бухаресту і ЕДЕНу. Проте реалії сучасного економічного можулю змушують задуматися над різними варіантами півищення конкурентноздатності власної економіки, а конкретно - зокрема про здобуття фруктів чи/та оленів і скотства для максимізації харчового виробництва, що за теперішньої механіки є стратегічним, не більше і не менше. Інша справа яким чином обміном, орендою чи окупацією. А цікаві для нас регіони є мало не у всіх сусідів ; )

Проте що буде далі - побачимо. Повинен констатувати, що наскільки я розумію політика уряду з приводу окупації залишилася незмінною, незважаючи останній жест угорців. І незалежно від свого бачення ситуації оспорювати її публічно, поки я перебуваю на посаді МО, не буду, принаймні таке я для себе взяв правило зголошуючись курувати армію, як за визначенням аполітичну структуру. Структуру, в якій роботи - непочатий край, і з якої я ще не зробив і чверті того, що задумав. Залишається лише сподіватись, що як то кажуть, хороший ворог - краще поганого друга.

Наснаги Вам всім!