Join the new world

Передумови

На минулих виборах до конгресу румунському підрозділу, який спеціалізується на проведенні ТО-операцій, вдалось створити маленьку міаріонеткову державу у регіоні Фламандія та захопити більшість в її парламенті. Це призвело до посилення протистояння між блоками PEАCE та EDEN у Західній Європі. Новостворена еБельгія, заручившись МРР за еСША та еРумунією стала зручним плацдармом для наступу на кілька країн РЕАСЕ. Тому до президентських виборів 5 листопада обидві ворогуючи сторони почали ретельно готуватись.

Протистояння на виборах

У надрах румунського спецпідрозділу The Group було розроблено амбіційний оперативний план під кодовою назвою "Operation Sodom and Gomorrah". Повний переклад цього документу:
http://docs.google.com/View?id=ddrx7hh8_4jwgqtwhk
Ним передбачалась перемога на президентських виборах з одночасною організацією повстань в регіонах Бюсель та Валонія, які ще залишались у складі Об'єднаних еНідерландів.

Виграти президентські вибори румунам було не надто складно, оскільки після ТО на парламентських виборах, вони мали на 30-40 виборців більше ніж прихильники РЕАСЕ. Крім того, вони мали на 2 конгресмени більше, що дозволяло їм мати додаткову перевагу на 10 голосів за рахунок надання бельгійського громадянства. Основною надією бельгійсько-голандської коаліції була масова мобілізація і бебі-бум. Але з цим були великі проблеми, бо в єдиному бельгійському регіоні, якому прододились вибори, було важко сподіватись на швидку появу 50-ти нових і активних громадян. Ситуацію ускладнювалась тим, що румуни провели пропангандистську кампанію по дезорієнтації новачків, стверджуючи що вони борються за свободу Бельгії від "нідерландських агресорів". Агітація з обох боків набула надзвичайно агресивного характеру, конкуренти регулярно опускались до взаємник образ... Зрештою, як і очікувалось, на виборах переміг румунський кандидат alex201 з розривом лише в 20 голосів (211 проти 191).

Бойові дії

В день виборів румуни підняли повстання в Брюселі і Валонії, фактично використовуючи всю свою боєздатну армію. Однак, невелика голандська армія,передбачивши подібний розвиток подій, змогла мобілізуватись і заручилась підтримкою союзників по РЕАСЕ. Найбільш масово на допомогу прийшли французи. Свої контингенти також прислали еВеликобританія, еНімеччина, еБразилія, еСербія і еРосія. За інформацією міністерства оборони еНідерландів серби добавили до стіни 50k, а росіяни 100k.

Тому, 6 листопада, у другій половині дня, виконання румунського плану виявилось під серйозною загрозою... Аби врятувати ситуацію румуни пішли ва-банк і ввели в бій всі свої резерви, проводячи Full tanking з використанням "камікадзе". За останні 10 хвилин битви вони змогли пробити стіну в 160k і зрештою захопити Брюсель... Пізніше, на відзначення перемоги, румунами було зроблено пропагандистське відео, яке демонструє вирішальний момент цієї битви:
http://www.youtube.com/watch?v=PsWGfQ-8Mhk
Однак затрати виявились настільки високими, що регіон Валонія румуни навіть не спробували серйозно штурмувати, і він залишився в руках еНідерландів. За визнанням самого Kristache, командуючого The Group, план операції було виконано лише на 2/3.

Військово-політичні і дипломатичні наслідки

Причиною лише часткового успіху свого підрозділу Kristache назвав розпочату в той самий день еУгорщиною військовоу кампанію проти еСловаччини, яка, нібито, не дала силам EDEN сконцентруватись на еБельгії. Однак, це твердження варто поставити під сумнів, бо з боку РЕАСЕ проти еСловаччини була задіяна вся угорська і більша частина сербської армії, в той час як на боці словаків від EDEN воювала лише польська армія з десантними відділами хорватів та американців. Крім того, росіяни, замість допомоги еБельгії, відправили значний контингент до еСловаччини воювати проти своїх союзників...

Скоріше, основною причиною такого результату була самовпевненість румунів і недооцінка здатності еНідерландів, та загалом РЕАСЕ, до мобілізації, а також переоцінка своїх ударних можливостей. Дана операція, порівняно з попередньою, була спланована більш недбало і розраховувала на ефект сюрпризу, якого в дійсності не сталось.

В дипломатичному плані ці події призвели до подальшого розмежування в рамках РЕАСЕ на умовно «про-угорську» і «анти-угорську» фракції. Крім еСербії, найбільш прихильною до еУгорщини країною стали Об’єднані еНідерланди. Голандці, одні з небагатьох, відкрито підтримали вторгнення до еСловаччини, одночасно закликаючи всіх союзників до солідарності в їх боротьбі за еБельгію. еФранція продовжила вагатись між своєю антиугорською позицією і бажанням допомогти еНідерландам, а тому ніяких рішучих кроків по створенню нового військового блоку поки не зробила.

Румуни, схоже, почали усвідомлювати, що вони можуть надовго зав’язнути в цьому регіоні, бо почали робити спроби умиротворити бельгійців, обіцяючи незалежність, за умови виходу їх країни з РЕАСЕ. Причому, цікаво відзначити, як приклад позитивного розвитку еБельгії після ТО, румуни наводять еУкраїну (див. коменти).

Український контекст

Треба також сказати, що еУкраїна була непрямо замішана у цьому конфлікті. Щоб потрапити до Нідерландів румунська армія використовувала для транзиту нашу територію. У Валонії повстання піднімав українськиї громадянин Crista22. Багато наших громадян румунського походження (в тому числі конгресмени як, наприклад, DacianI) приймали участь як у передвиборчій кампанії, так і безпосередньо в бойових діях. Декілька з них, навіть, отримали бельгійське громадянство. Тому багато західних європейців з великою підозрою ставляться до нашого "нейтралітету".