[УКП] Дні еПольщі в еУкраїні

Day 2,077, 13:22 Published in Ukraine Ukraine by Upivka


Доброї години!

Українська Консервативна Партія оголошує Дні еПольщі в Україні за підтримки екс-Президента еПольщі Pierre Dzoncy та президента партії Narodowa Demokracja - Quox’a.





Отже, сьогодні ми поговоримо про стан справ у еПольщі. Наразі еПольща налічує 56 регіонів і має 100% бонусів до виробництва.



Реальна територія Польщі





По́льща, Річ Посполита По́льща (пол. Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств. Польща має державний кордон з сімома країнами Європи: на північному сході вона межує з Росією (Калінінградська область) та Литвою, на сході — з Білоруссю та Україною, на півдні — з Чехією та Словаччиною, на заході — з Німеччиною. На півночі Польща омивається водами Балтійського моря. Столицею Польщі є місто Варшава.



Національний гімн Польщі, Мазурек Домбровського, має свою історію. «Мазурек Домбровського» створили в один із найтрагічніших періодів польської історії. Придушення повстання Тадеуша Костюшка, третій розподіл Польщі, еміграція тисяч поляків, — це все пригнічувало і лякало. Нова пісня полетіла через кордони, вселяючи віру у перемогу й відразу стала популярною. З того часу «Мазурек» завжди супроводжував поляків як в радісні, так і тяжкі для країни хвилини: звучав там, де боролися повстанці і солдати, закликала до бою, вселяла надію, об‘єднувала людей, розкиданих по всьому світу. Державним гімном Польщі офіційно стала 1927 року .



Замок Мальборк



Найбільший в історії замок, зроблений із цегли - замок Мальборк. Він один з найбільших замкових ансамблів миру. Для жителів Польщі вважається найважливішим пам`ятником архітектури, майже є національною святинею. При найменшому наближенні ворога стіни замка давали можливість почувати себе затишно.
Мальборк - це місто, що розташоване на півночі Польщі, приблизно в вісімдесяти кілометрах від границі Калінінградської області, у дельті Вісли
В 1274 року був заснований як замок Мариенбург. Побудовано він був з метою, зробити прочнее свою позицію на Віслі, будівництво замка тривало біля тридцяти років. Будівля складалася із чотирьох поверхів, і повністю включало чотири корпуси, в якого на даху були ходи, були головний корпус і кутові вежі


Костьол Діви Марії, Краків



Зведення знаменитого Костьолу Діви Марії було почато в XIII столітті. Костьол прикрашають дві різні вежі по величині,, з тієї причини, що кожна з них була побудована в різний час. Проте, ці вежі по-своєму чарівні й надають будові особливу неповторність.


Соляні копальні



Величка - це маленьке містечко недалеко від Кракова, що мало самимі великі соляні копальні у світі. Сіль тут добувалася з давніх часів. В XII ст. отут з`явилися перші шахти, а в XIV ст. видобуток солі, що повністю монополізували королі Польщі, становила третину від усього доходу скарбниці держави.

Сьогодні соляні копальні є цілим містом під землею, що пішов на 9 рівнів у низ. Переходи й зали, каплиці й експлуатаційні камери, барельєфи й скульптури, які зроблені із солі - більше 250 км ходів, що опускаються на глибину 327 м.



Сучасні Українці у Польщі

У Польщі проживає 300–350 тисяч. Вони становлять тут національну меншину, предки якої споконвіку проживали в історичних областях Бойківщини, Лемківщини, Підляшші, Холмщині, Надсянні. У 1947 році за рішенням польського уряду була проведена акція «Вісла» — примусове переселення українців з південно-східних земель в глиб Польщі: на північні та північно-західні землі. Акція мотивувалася тим, що українське населення становило для загонів УПА велику матеріальну і людську базу, що утруднювало їх ліквідацію. Основна маса українського населення ще й досі живе розсіяно на західних і особливо північних територіях — в Ольштинському, Гданському. Кошалінському та інших воєводствах. Українці Польщі дбають про свої національні корені Тут діють українські громадські організації, видається газета «Наше слово», українознавчі факультети у вищих навчальних закладах. Основна частина українського населення, 5-10 тис. українців, живе у Варшаві, близько 3 тис. — у Кракові.



Роль поляків в зародженні Українського консерватизму



В'ячесла́в (Вацлав) Казими́рович Липи́нський — видатний український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії. За гетьманату — посол України в Австрії.

Народився у родинному маєтку польського шляхетського роду Липинських.
Зростав у середовищі католицькому, хліборобсько-шляхетському, культурно польському. Рід Липинських гербу Бродзіч, який походив з Мазовії, видав цілий ряд діячів, що займали визначні становища серед тогочасної шляхти.
Родинне походження Липинського мало вирішальний вплив на формування його поглядів та на ставлення до життя.
Навчався у Житомирській, Луцькій та Київській гімназіях.
Після визволення України від більшовиків, навесні 1918-го року, В'ячеслав Липинський зближується з Павлом Скоропадським, майбутнім Гетьманом Української Держави. У той самий час консервативні сили (УДХП, «Українська Народна Громада» П. Скоропадського та «Союз земельних власників») створюють опозиційну до Центральної Ради коаліцію і за офіційного нейтралітету німецьких окупаційних сил розпочинають підготовку до державного перевороту. 29 квітня 1918 року Центральну Раду було повалено, Павла Скоропадського — проголошено Гетьманом.

Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнівний — такий, що сприяє державному життю нації, і такий, що це життя роз’їдає. Прикладом першого може бути націоналізм англійський; другого — націоналізм польський, український.
Перший є націоналізм територіальний, другий — націоналізм екстериторіальний і віросповідний. Перший називається патріотизмом, другий — шовінізмом. Коли Ви хочете, щоб була Українська Держава — Ви мусите бути патріотами, а не шовіністами. Що це значить? Це значить, перш за все, що Ваш націоналізм мусить спиратися на любов до своїх земляків, а не ненависть до них, за те, що вони не українські націоналісти. Для Вас, наприклад, мусить бути ближчий український москвофіл чи полонофіл (оцей, як Ви його звете, малорос і русин), аніж чужинець, який Вам мав би помогти визволитися від Москви чи від Польщі. Ви мусите все своє почуття і весь свій розум зосередити на тому, щоб найти розуміння, найти спільну політичну мову з місцевим москвофілом чи полонофілом — іншими словами: сотворити з ними разом на Українській Землі окрему державу, а не на то, щоб поза межами України знайти союзника, який би допоміг Вам знищити місцевих москвофілів і полонофілів.
— писав В'ячеслав Липинський у листі до Богдана Шемета.
На початку червня 1918 року В'ячеслав Липинський виїхав з України до Відня, щоб обійняти там посаду посла Української Держави.



"За Велику і Незалежну Українську Державу!"