Join the new world

Макскасі гуляючи зранку по е-столиці, зайшов в кіоск та, за звичаєм, взяв свіженьких газет. Подейкують, що це вже давно не справжній Мак… Його образом та паспортом користується вже не перша особа, причому з різних країн.

Проглянувши пресу, у нього склалось враження, що в еУкраїні не вистачає якогось трешу, чогось дійсно фанового. А раніше, пригадується, все ж було більш цікавіше… Можливо, поговорити з кимось із старперів та пригадати минулі часи? Випустити інтерв’ю, яке, можливо, комусь дасть натхнення зробити фан. Але з ким? В таких думках, він дістався до центру столиці.

На очі йому потрапила будівля Конгресу. На дворі валялись якісь друковані аркуші з печатками. «Напевно, знов якусь поправку чи регламент викинули на звалище е-історії» - подумав він. Взяти інтерв’ю у якогось конгресмена чи політика? Ні, то абсолютно не те, чого б хотілось би…

Аж тут він примітив за Конгресом, старезну будівлю, що була штабом командирів військових загонів. Таке враження, що вона дуже давно закинута. Але Мак знав, що там досі існують ті легендарні генерали, які, щоправда, давно поросли мохом. Без зайвих роздумів, він пішов саме туди.

Типові посиделки в чаті комів

Заходити туди можна було не кожному, але Мак мав доступ до багатьох державних та деяких політичних установ. Там було царство Морфею. Принаймні, так здавалось, через постійну тишу та напівтемряву. Тільки зрідка хтось приходив з уряду роздаючи пріоритети на битви. Або, інколи, самі командири починали пригадувати свої старі бойові подвиги та виявляти, чиє правління було крутіше.
Практично всі командири були сивими стариками. Всі вони були увішані орденами. Деяким не вистачало, навіть, місця для них на формі. Це все нагадувало, скоріше, будинок по догляду за людьми похилого віку, ніж якийсь серйозний військовий центр.

Типові командири українських МЮ

Найвіддаленіша кімната у цьому центрі була з дощечкою «Fobos» на дверях. Тут були найтихіші командири, які майже звідти не виходили. Про таких кажуть «у них там своя атмосфера». Мак постукав у двері і вони відчинились…
В кабінеті був розпалений кальян, тиха приємна музика та GreyN UA, який курив саме той кальян.


привіт – озираючись довкола привітався Мак - я тут подумав, що було б добре взяти у тебе інтерв*ю та поговорити про справи давно забутих днів) і нубам пізнавально і з олдів, можливо, хтось пустить скупу сльозу)

Привіт! – відповів GreyN, запрошуючи поглядом присісти на крісло - Ну давай)

Якщо вірити даним з твого профілю (а причин не вірити йому не має)), ти зареєструвався 4 роки і декілька днів тому. Чи якось відзначив ти свою віртуальну еДнюху? І чому, за звичаєм більшості гравців, не випустив якусь статтю з нагоди такої поважної дати? Вже немає запалу?)

Ну репка на сьогодні нудна для мене, зараз стан тукліку швидше за звичкою. Статтю випускати і святкувати, коли немає відчуття свята, ну якось не те. Так що, дійсно немає вже того запалу.


Чи пам*ятаєш ти, не дивлячись на всі ці роки, якою була еУкраїна, коли ти з*явився в е-світі? Яке було геополітичне та внутрішньополітичне становище е-держави? Які цікаві події відбувались, коли ти був ще е-малечою?

Це пам'ятаю) Коли з'явився то еУкраїна була під випилом Угрів, і то був її традиційний стан останні півроку, як розказали олдфаги. В-перше, еУкраїну побачив на мапі в жовтні 2011 коли президентом став Тарасій. На той час було два топових альянса ОНЕ і ЕДЕН. Україна на той час була в ЕДЕНі і саме завдяки співпраці з ним, Тарасію вдалося вивести еУкраїну з під випилу, також був заключений навіть НАП з Росією по обміну Сіверією на Чернозем. Але його було фактично зірвано, ЕМСом.

А е-детинства, як такого не було. Гра затянула на той час відразу, завдяки ДонКіну вступив до Фобосу і УДП (на той час одна з топових партій еУкраїни). Там познайомився з Хіпом, Редом, Вебом, "Єнотом" і рештою топових гравців Фобосу і УДП. Завдяки активності і настановам, в-першу чергу Хіпа, доволі швидко був допущений, як до офіцерськи Фобосу так і до керівництва УДП, вже у жовтня 2011 вперше став ПП УДП.

З тих часів залишились легенди про справжню відкриту та не завуальовану дипломатію, особливо щодо наших румунських та боснійських колег). Можеш пригадати подробиці тих скандалів? Думаю, більшість сьогоднішніх гравців не в курсі про ті перепитії)

Ну я можу сказати за свій строк президенства, і за румунів. Коли я став президентом, в нас була війна з Молдовою, що на той час стала проОНЕ країною, яку ми майже вже закривали повною перемогою. І відкривалася війна проти іншої проОНЕ країни Словаччини. І в цей час наші румунські "друзі" (румуни на той час, це одна з головних ЕДЕН країн), просто показали себе у всій красі. Вони стали заливати свій дамаг за проОНЕ проти нас, і фактично врятували Молдаван від випилу, більш того відтягли дамаг і війна проти Словаччини перетворилася в пін-понг, яку треба було терміново закривати. За це в газеті Міністерства інформації, тогочасний Міністр Оборони Назар Стодолі назвав румун циганами, і зараз впевнений, що він мав на то повне право, після таких "союзничиських" дій. І в той же час, нам НЕ оголосила топова ОНЕ країна Угорщина. Таким чином наш союзник поставив Україну під загрозу повного випилу. На жаль, то був час фактично початку розпаду ЕДЕН, і мої апеляції до керівництва альянсу не мали жодного впливу, румун навіть не засудили. Більше того, президенти деяких країн союзників вели себе ну дуже по-союзницькі. На одному зі зібрань ЕДЕН, президент Албанії, коли я зайшов, назвав українців саксам, ну за що і отримав від мене слова "Що він гей!", цей випадок яскраво демонструє рівень дипломатії того часу в ЕДЕН.

А як ти ставишся до того, що через певний час українці знову відновили співпрацю з румунами?) Зараз ми здаємо їм регіони в оренду, маючи притому щит від угорців...

Ну це все ж гра, союзники і вороги змінюються, тут я проблем не бачу. Але на скільки знаю, румуни і зараз себе ведуть не дуже чесно, порушуючи ті ж міжурядові домовленості. Але тут, як кажуть із двух зол обирають менше, краще вже союз з румунами, чим з уграми, які нас ніколи не розглядали, як повноцінну країну.

В чому відмінність тих "твоїх" часів, коли ти був е-молодий і теперішніх? Що стало краще, а що гірше?

Мені важко зараз говорити, бо майже не слідкую за політичним життям країни, та і за військовим так одним оком в чаті командирів МЮ. Але все ж здається, коли я прийшов в гру було живіше. Був живий медійний модуль, щодня були статті від партійних очільників, тролів. Були постійні з'ясовування стосунків, були аналітичні статті, було багато інформаційних статтей. Все ж було цікаво зайти просто в гру і почитати пресу, я вже мовчу про те що творилося в чатиках. Партії дуже активно вели роботу зі свого піару, то саме стосувалося і МЮ. Зараз це все непомітно... Та що далеко ходити, могли відкритися цілі баталії в одному шауті, і там було до 100+ коментарів, мені зараз то важко уявити.

А як гадаєш, в чому причина зменшення такої активності? Сама ерепа вмирає? Чи старі вже нічого не хочуть, а молодь не може? Чи, можливо, причина ще в чомусь?

Я чомусь думаю старі вже нічого не хочуть, а молодь не може. Я не знаю в який саме період, але так розумію відбувся розрив поколінь. В репі завжди були олдфаги туклікери; олдфаги. яким ще цікаво грати; досвідчені гравці, які ловлять фан на повну і нові, які приходять в гру. І завжди досвідчені підтягували нових в партії і МЮ, і гра отримувала нову кров. Також були олдфаги, які могли щось порадити молодшим гравцям. І я так розумію, на якомусь етапі відбувся розрив, досвідчені перестали новачків залучати, відповідно олдфагам стало не цікаво, і вони просто перейшли в туклік, або в 0-клік, а новачки в більшості просто не розуміють в чому тут фан в цій грі. Чому це сталося і коли, мені невідомо.

Можеш описати коротко про найбільш фанові події, які відбувались в твоєму е-житті?Що тобі найбільше запам*яталось?

Ну для мене фанове, я б не назвав конкретна подія, це взагалі весь час перебування в партії, з якою в мене пов'язані самі теплі спогади, НПУ (колишня УДП). Я був одним з її засновників, і довгий час був її лідером. Було цікаво приймати участь в постійних політичних суперечках і можна впевнено сказати в політичних битвах з опонентами, так званими упорками. То був великий фан і дуже цікаво, апогеєм того стало моє президентство, мій імпічмент, і фан в цій грі закінчився, коли помстився за свою відставку організувавши імпічмент президенту від опонентів Дандело. Це був реально час великого фану, який тривав рік. Були і взлети, і падіння. Але завжди було весело. Фан був як в середині партії (організація партійної структури, допомога новачкам, організація партійних змагань, висвітлення роботи партії), так і МЮ (Фобос і Пантеон (Арес, Фобос, Деймос), де завжди була підтримка, де бійці підтримували один одного, спільні десанти, пошук фанових бійок, пересувати стінку всім МЮ, це фаново). Я не хочу писати про конкретні події, бо це будуть мемуари на декілька десятків сторінок, кожен тиждень приносив щось цікаве в гру, і щось нове.

Я правильно розумію, що для більшості українців, майже завжди, був фан саме у внутрішніх баталіях, а не в зовнішніх?

Я думаю так, зовнішні рідко цікавило суспільство, про нього здебільшого згадували, коли вигідно було для внутрішніх розборок.

Це наша національна ознака, чи таке присутнє всюду?

Мені важко судити, я не слідкую за подіями в інших країнах. Хоч мав громадянство і Індії, був засновником Куби, наразі громадянин Грузії, я ніколи не цікавився їх внутрішніми перепитіями. Тут треба питати інших гравців, наприклад, того самого Стіві, він брав активну участь і в тих подіях, що я згадував в еУкраїні, і наразі веде активне політичне життя в Грузії.

А чому ти вирішив змінити е-громадянство на інше?

Ну коли змінював громадянство на Індійське, тоді це був період свого фану, хотілося в інших країнах побувати, але то було не довго. Засновника Куби виграв в лотерею, коли вже фану від гри не отримував, і тому з часом змінив на грузинське. Для чого? Та швидше з нудьги, хоча було і з грузинами цікаво поспілкуватися. Приємно здивувало, що грузинська молодь або взагалі не розуміє російську, або розуміє обмежено. То швидше показник для нашої реальної України. Грузини з 2008 року відмовилися від всього російського, і вже за 7 років мають покоління, яке не знає російську мову, а відповідно вони вже ніколи не будуть асоціювати себе з "руським" міром.

Зараз в еУкраїні є невелика кількість гравців нового покоління, яка бажає побудувати е-державу, яка буде фанитись, в першу чергу, на міждержавному рівні. Тобто мріє ловити фан, від побудови міцної е-держави, яка десь мала б свої колонії, цікаво б грала в геополітику і т.д. Звісно, для цього потрібно відмовитись від внутрішніх мего срачів і переходити в більш конструктивну політичну гру. Як думаєш, наскільки це реально, враховуючи наш менталітет?

Нереально

Щоб міг порадити чи побажати е-молодим українцям, як вже старенький, поважний олдфаг?)

Розуміти, що це лише гра і отримувати від неї фан. Але перефразовуючи вираз, в кожній грі лише частина забавки 😉 На сьогодні дуже багато активних гравців періоду 2011-2012 років, ведуть активну політичну і громадську діяльність в реальному житті, я думаю тому сприяла ерепа, як такий собі тренажер.

Дякую за відповіді. Сподіваюсь, що читачам буде цікаво)

Аналогічно)


Всім Добра та Космосу


Для шаутів
GreyN UA: В еУкраїні відбувся розрив поколінь
http://www.erepublik.com/en/article/-1344-2546228/1/20