[NMA] День промайнув (частина перша)

Day 1,472, 00:24 • Published in Poland Belarus • by TPEM


Вечірня зоря вкривала територію України. Ще не стихли одні гарматні канонади, а вже чулися рокотання інших. Червоне сонце кидало останні промені на землю, яка протягом довгого часу не відала спокою. Оце відчуття, що спокою не буде ще довго, стало таким же буденним, як і бажання їсти, спати, іноді відпочиват. Якщо вдасться...



Трем та ще декілька офіцерів штабу НМА вели гарячу дискусію щодо майбутнього. Армія потребувала змін, однак змін еволюційних. Все начебто йшло добре, однак той бойовий дух солдат падав. Чергове зникнення України з політичної мапи світу принесло суттєві недоліки, пайки довелося врізати. Тут же знайшлися незадоволені, які почали агітувати за перехід до інших військових структур. Зокрема й до тих, що фінансувалися за рахунок уряду у екзилі. Свого часу, уряд збирав всі армійські формування під одним дахом у формі ЗСУ. Керівництво НМА розглянуло пропозицію та надіслало свої пропозиції до співпраці, які було відхилено керівництвом.

- Ну що, панове, затягуємо пояси? - Трем дивився на присутніх з певною цікавістю, хоча знав, що питання є болючим…
- Мабуть… Я тут порахував, в залежності від рівня сили, кожен отримає танків кратно десяти з округленням в сторону зменшення, але не більше дванадцяти. Та й то тим, в кого сила понад 1000. Це перший крок до економії. - Молодий економіст НМА Гаргул дивився на графіки, звіряючи чи все правильно.
- Кратним десяти???? - Очі присутніх округлилися так, наче звістка пролунала як грім серед ясного неба.
- Нуууу… так. От, наприклад Бім отримає при своїй силі 750 лише 7 танків...
- Бррр… - Кун Амор подивився на економіста з повним нерозумінням того що відбувається. - Ти ж казав кратне 10…
- Ну…
- Тобто він має отримати 75.
- Ні, тільки 7…
- Як так… 750 розділивши на 10 буде 75……
- Тьфу... Малось на увазі на 100.
- Зрозуміло. Тепер наче все нормально.
Навколишні заспокоїлися, проте та мовчанка яскраво описала суть проблеми… Треба рухатися далі.



- До речі, хто бачив Меліованта?… Щось він випав на ці дні… Наче й є, а ніби і нема.
Трем оглянув присутніх, однак всі знизували плечима. Один з ветеранів НМА кудись зник так, наче його ніколи й не було… Зрештою той полюбляв всілякі витівки.
- Мабуть знову десь з греками завис. - Зіронізував Тихенко. - Він як щось вчудить, то хоч стій, хоч падай. В мене взагалі останнім часом таке відчуття, що він душу грекам продав. До речі, ходять чутки, що греки прислали президенту прохання надати кілька українських військових загонів на підтримку повстань.
- Ну, без нас там точно не обійшлося. Останні кілька тижнів ми часто до них літали. На підтримку „братнього“ народу. Потім же й лунали заклики в любові до України, українців та українок… Трем хотів сказати ще щось, але офіцери явно розслабились розмовами на відсторонені теми.
„Нехай перепочинуть хлопці. І так купа роботи щодня. За кілька хвилин продовжимо“

Раптовий спокій наради перервала сирена. Загальний збір!!! Хто запустив? Всі ж тут. Якого біса?
„Мухи, вставайте!!! В нас новий десант. Летимо грітися під грецьким сонцем“. Голос з центрального динаміка лунав весело, хоч і трохи замучено. „До речі, нам тут припаси пообіцяли, тому не скупіться на квитки. Беріть бізнес-клас.“
- От скурвий син, Меліовант. Знову щось утнув. Прирізати мало. Ну що, панове, летимо?- Трем окинув оком присутніх.
- Так точно - розрізалось в повітрі.

За кілька хвилин НМА готувалося до чергового десанту. Ящики з медикаментами оперативно завантажувалися до одного з транспортних літаків. Допоки Ріпер та Гаргул займалися погрузкою частини вантажу, решта офіцерів проводили короткий інструктаж:
- Значить так, хлопці, на дівчат підчас бою не дивитися. У нас зараз кожен боєць на рахунку. - Михалевич пильно поглядав на засапаних солдатів.
- А то нам своїх бракує. - Хитро посміхнувся Гут Віва, підморгнувшив в сторону Мерідіан.
Остання вдала, що нічого не помітила, однак, для суворості вигляду поплескала рукою по рідному, отриманому ще з часів УВА гранатометі. Веселий регіт перервався, коли до зони посадки зайшов Трем.
- Солдати, сьогодні у нас важливе завдання - відбиваємо Македонію - регіон багатий на залізо. Він - початкова точка у загальномасштабній операції.
- Пане командир, як я розумію, виліт зараз буде тривати до 3 годин… Ті, хто летять зараз на вечірнє тренування можуть не приходити? - Мерідіан питально дивилась на Трема.
- Хіба що тільки мертві. - Буркнув той. „Буде з неї ще вояка непоганий“.
- Так точно, пане командир.
В лаві відчулося полегшення, адже вечірнє тренування було своєрідною традицією, втрачати яку не дуже хотілося.

До лави підійшов високий хлопчина з шевроном загону Омега. На тлі шеврону було зображено переплетені український та грецький прапори. Погляд був трохи стурбованим.
- До вильоту залишилось 15 хвилин. Через 5 я подаю запит на підтримку грецькими військами нашого десанту. Сьогодні летимо під прикриттям...


(далі буде...)

Воїн НМА — це не просто слова, це дії.



Для бажаючих приєднатися до армії працює Академія.
Зголошення залишати тут.
Поспілкуватися з нами можна тут.