[MoC] -День Народження Кобзаря

Day 2,666, 06:15 • Published in Ukraine Ukraine • by Ministry of Culture


9 березня 1914 народився видатний поет та художник Тарас Григорович Шевченко.
Ця людина більш як культурний діяч чи навіть видатна особа - ця постать стала справжнім символом України. У багатьох країнах є поети та письменники, яких майже ідолізують - та жоден з них не удостоювався такої честі та любові у свого народу, як Шевченко, чий портрет традиційно висить майже у кожній українській оселі ледь не поряд з іконами.



Видатні особи завжди породжують легенди. Наприклад, була історія про те, що ніби-то коли в день, коли він народився, якась бабка-провісниця заглянувши у вікно їх оселі, побачила Шевченка, що стояв над панами і своїм словом викликав у них лють і страх. Правда це чи черговий міф, але тим не менш так воно сталось - його твори пробудили дух боротьби у тисяч українців, що з його Словом у вустах ішли у боротьбу за свою Батьківщину.



Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте

Але на жаль однієї жаги свободи мало для перемоги. В ідеалістичній національній свідомості українців, у тому вишневому садку коло хати, де гудуть хрущі немає місця насиллю. І старанно розриваючи чергові кайдани, ми обрікаємо себе на нові, забуваючи про другу частину послання. Це водночас наше благословіння та прокляття - ми пробачаємо нашим ворогам, ми даруємо життя убивцям та відпускаємо гріхи зрадникам. Але на жаль, у жорстокому всесвіті чисте сумління має надто велику ціну. Та завжди залишається місце для надії, і що врешті-решт ми здобудемо для себе місце під сонцем... І в сім’ї великій,вільній, новій не забудем пом*янути незлим тихим словом своїх Героїв...



На завершення залишу уривок з "Івана Підкови", одного з моїх найулюбленіших творів:

Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Пановали, добували
І славу, і волю;
Минулося — осталися
Могили на полі.
Високії ті могили,
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите.
Високії ті могили
Чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі
З вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини
З вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає.

Було колись — в Україні
Лихо танцьовало,
Журба в шинку мед-горілку
Поставцем кружала.
Було колись добре жити
На тій Україні...
А згадаймо! Може, серце
Хоч трохи спочине


Це перша стаття нового складу Міністерства Культури. Ми багато втратили із відходом на вакації Повітрулі та Суперпіксі, але творчість - не робота на заводі, для неї потрібен відпочинок та нові враження... Тому хочеться подякувати їм за їх неоціненний внесок в еУкраїнську культуру, з нетерпінням чекаємо на їх повернення.

Міністерство культури еУкраїни
UkrainianGuerilla
Apostol_87

для шаутів

[MoC] - День Народження Кобзаря
http://www.erepublik.com/uk/article/-moc-1-2504638/1/20