Join the new world

Всім привіт.
Ось і завершується моя каденція… Вдала чи ні? Тут мені на очі потрапляла лекція Тарасія, у якій він казав, що яка вона б не була, однопартійці завжди скажуть, що успішна, а члені партій-опонентів скажуть що погана. То правда - стадність є безумовною рисою нашого народу. Тому, присвячую статтю тим, хто вміє мислити самостійно, якщо в грі такі ще є.

Для початку варто пройтись по міністерствам.
МЗС. Насправді, в планах було набагато більше, ніж виконано. Але і зроблено достатньо. Ми, завдяки агресії російської сторони переконались – МПП та союзників у нас доволі мало. Тому, було поставлено завдання в пріоритет - збільшити цю кількість. Звісно, гарячі голови можуть кричати, мол, а нащо нам ці МПП? Мало хто приходив на допомогу. Але я відповім – дружба пізнається в біді із часом. Ми зробили лише перші кроки. І завдання наступним урядам поглибшати ці стосунки. Якщо хтось сподівався, що відразу всі нам кинуться на допомогу – той або невіглас, або демагог. Ми не центр Всесвіту і не мільйон баксів, щоб нас всі любили. Ми зробили перші необхідні кроки, а далі все в руках наступних урядів.
Звіт міністерства – ось тут http://www.erepublik.com/en/article/-mofa-1-2542656/1/20

МО. Нажаль, у міністра виникли серйозні проблеми в РЖ і він покинув гру буквально на днях. Звіту не встиг підготувати. Але більшість погодиться, що МО зіграло велику роль у визволені регіонів. Принаймні, з цим погодяться ті, хто не лукавить і спостерігав всю картину війни з визвольного чатику, де кипіла основна діяльність. Крім того, випускались цікаві статті, як то огляд фронтів.

МінКульт. Що і казати, це міністерство було найактивнішим. Нехай хтось каже, що воно не важливе. Невігласам, як і рабам – такі поняття, як культура та свобода не потрібні. А я просто залишу звіт міністерства тут http://www.erepublik.com/en/article/-1344-2542306/1/20
МінДем. Я поставив чіткий наказ міністру – зробити упор на гайдах і оновленню бібліотеки. Це було зроблено. За каденцію, було випущено десь півтора десятки статей, серед яких гайди, інформація для новачків та оновлена бібліотека. Я це і хотів бачити – не тільки спам але і освітня робота. Я це і отримав. Але, на жаль, звіт затримується. А це вже мій недолік, як керівника. Не вистачило авторитету перед майбутнім гарантом…

МінЕк. Тут хлопці, в плані звітності, не підкачали. Ведеться прозора звітність. Та й нам немає чого приховувати. Витрат на якісь зарплати та конкурси немає. Квести та кредити легко перевіряються. Єдине, що є витрати на КО але вони реально смішні, як для такої військової компанії, яка була проведена. Звіт ви можете побачити, напевно, після цієї статті. Бо це серйозне міністерство, яке працює, буквально, до останньої хвилини. Особливістю даної каденції є залучення багатьох новачків. Тому і статті випускались не з орги, в більшості, бо вони тільки ростуть до рівня серйозної аналітики. Але безперечно потенціал я бачу і це мене дуже тішить. Головне, аби вони не розчарувались в цій грі, а тим більш, в тому болоті, що з себе представляє еУкраїна.

МінІнфо. Так склалось, що міністр є одним працівником в міністерстві. Не дивлячись на те, що гонорари (як і всім) пропонувались великі і з кишені президента. Тому і не можна сказати, що робота була вкрай високого рівня. Але як для однієї людини, яка ще й працювала в МінКульті, то це гарний показник. І я цією людиною задоволений. Тим більше, останні місяці діяльність цього міністерства взагалі була відсутня.

Тепер, мабуть, перейдемо до більш цікавішого – до загального звіту, куди увійде і ситуація з війною з еРосією.

Деякі нуби та пропагандисти стверджують, що нічого важкого у звільненні не було, і що кожен би однією лівою провів би цю каденцію. (Знал би вони, скільки часу, сил і нервів було витрачено).
А я приведу цитату пана Валевіко, яку він залишив будучи Президентом в чаті командирів перед виборами.

Як бачимо, екс-Президент впевнено казав про те, що будь-якій політичній силі ця каденція піде в мінус, бо шляхів виходу з випилу він просто не бачив. Тому, і сам не пішов. Вся надія у попереднього уряду була лише на турків.
Звісно, Туреччина наші давні союзники… Але у мене виникло питання – а ми, українці, взагалі ніхто? Ми не можемо навіть з еРосією потягатись?

Тут думки наші з тодішньою владою і розбіглись. Валевіко і команда стверджували, що воювати і витрачати ресурси не є змістовою ідеєю, бо все одно програємо, а єдиний вихід це переговори з союзниками. Я був впевнений, що еУкраїна, якщо буде сплаченою, може, як мінімум, нав’язати серйозну боротьбу і максимально дрейнити сили та гроші ворога. Це і був би наш основний козир на переговорах. А до того ж і фан, якого не вистачає.

Якщо ж сидіти і чекати лише допомогу від усього світу – кому ми потрібні? Чи потрібні ми такі потенціальним союзникам? Хто буде нам серйозно допомагати, якщо ми не намагаємось, навіть, самі за себе поборотись? Чи не огидно самим українцям було би навколішки повзати перед союзниками, ніби вони не союзники, а Боги, які мають вирішувати всі наші проблеми за нас самих? І чи погодиться ворог на НАП, якщо ми його зовсім не турбуємо своїми визволеннями?

Тож, будучи опозицією в такий важкий час, коли тодішня влада не бачила виходу, наша команда взяла на себе відповідальність. І відразу, практично ще під час виборів, на нас полилась велика купа бруду. Звісно, абсолютно не конструктивна критика та вставляння палок в колеса значно пригальмовувало роботу уряду. Але тим не менш, ми активно почали каденцію і провели її гідно протягом місяця.

Такі фрази пішли ще з 5 числа, коли ми навіть ще офіційно у владі не були, хоча, фактично, почали свою роботу, бо тодішня влада самоусунулась. Це я даю вам уявлення про те, що відбувалось не на очах широкої публіки. Все інше ви могли спостерігати у пресі – скажені крики про «зраду»ТМ, агентів кремля та госдепу, крики про попили(це взагалі смішно, бо вперше президент зі своєї кишені все фінансував) та карикатури, які з кожним разом становились все унилишими. І ЖОДНОГО конструктивну та адекватної критики. Про що це говорить? Напевно про те, що ми діяли вдало. Ну, а іншим просто зносило дах. Так один з командирів, після подій в конгресі (начебто ж конгрес і МЮ це різні справи) перейшов вже просто до абсурдних погроз.


Для чого я це приводжу у звіті? Для того, що б ви знали, в яких умовах працював уряд. Крики, безпідставні звинувачення і вставляння палок в колес було з перших і до останніх днів каденції. А робота уряду могла би бути набагато продуктивнішою, що би пішло тільки на користь державі…. Але рейтинги для декого важливіші за еУкраїну

Не дивлячись на все це, є певні загальні результати, які я вам представлю.
Це країна, яка дісталась нашому уряду на початок каденції

А це ми залишаємо після себе

Звісно, це не заслуга тільки уряду, це заслуга кожного, хто вливав свій дамаг та давав гроші на КО. Наша заслуга тут лише в декількох речах. Найголовніше те, що ми мали мужність та яйця почати нав’язувати свою боротьбу, а не чекали з моря погоди та коли союзники вирішать свої проблеми. Крім того, звісно, постійний моніторинг битви, що забрав уйму РЖ часу у мене, міністра оборони, його заступника – церезара та всіх інших. Ну і намагання долучити союзників.
Щодо союзників та МПП. Ось такий пакет МПП ми мали, коли прийшли до влади:

Ось, що ми залишаємо після себе:

Як бачимо, багато нових МПП, що може перерости у нову міцну дружбу з деякими країнами. Ну, є і невеликі втрати. Туреччина, наприклад, якщо хтось не знає, знаходиться під МТО переживаючи важкі часи. Їх диктатор підтримав провальне МТО в Хорватії. Ми все одно залишаємось друзями, та на цей момент, підписувати МПП неможливо і недоцільно.

Щодо фінансів та попилів. Як я вже казав, всі зарплати видавав з власної кишені. Але пішло не так багато, бо всі міністри відмовились від неї, а отримали гроші лише деякі звичайні представники міністерств. Основні затрати були на КО. Тож, на початок каденції, на жаль, не зробив скрін але мої фінанси дорівнювались більше 90к сс. Та трохи більше 100 голд. А на кінець каденції я мав це:


Як бачите, я вижав з акку все що міг, аби ми змогли добитись свого. Мій перший і єдиний аккаунт з відносно міцного в 2Д, перетворився в слабенький 3Д акк без тренувальних центрів. Тому, хай відсохне язик у того, хто буде щось кричати про попили.

В цілому, я вважаю каденцію нашого уряду вдалою. Можливо не ідеальною але ми працюємо в умовах, коли активних гравців дуже мало й так, а тут ще й середина літа. Опоненти нам пророкували провал, бо не вірили в успіх, а ми змогли добитись запланованого, не дивлячись на весь той бруд, яким ми були политі.

Тож, хай вільні та адекватні люди оцінять все це. А думка шавок мені не цікава. Бо шавки будуть лаяти на біле – чорне, а на чорне – біле, і задовольнятись схваленням своїх господарів. Шавка ніколи не стане лідером чи поважною людиною. Тому, не витрачаймо на таких часу.

Всім добра та космосу!


Для шаутів
[CP] Звіт за каденцію
http://www.erepublik.com/en/article/-1344-2542985/1/20