Економічний фокус. Частина 2.

Day 1,703, 17:41 • Published in Ukraine Ukraine • by Dead Forest


З дня моєї останньої публікації доходи до казни дещо знизилися. І якщо спочатку вони були на рівні 55 тисяч в день то сьогодні приблизно 45 тисяч. Отже маємо проблему в 20% які ми втрачаємо з певних причин.

Отже давайте розглянемо надходження до казни за останні 3 тижні:


Аналізуючи ці дані, можна побачити що на початку періоду середній дохід в казну складав близько 45 тисяч в день. В день 1691 доходи в казну подвоїлися і склали 97 тисяч (в цей день було введено будівництво ракетних заводів). Наступний період, період мого попереднього аналізу, давав доходи на рівні 55 тисяч. Тепер знову дохід падає до рівня в 45 тисяч, при тому що виросли доходи від байбота в більш як півтора рази , а від людей впали.

Що за останній період ми спостерігали в нашій економіці? Безперечно, у всьому світі зараз обвалюється ціна на зброю і піднімається ціна на залізо. Це повязано з акцією на апдейт заводів які нещодавно провели рудміни. Як результат падіння доходів від живих людей та підйом від байбота, функція якого викупляти продукти перевиробництва.

Оскільки податки на ресурси не виставляються то ріст цін на залізо ніяк не вплинув на надходження до казни. Теоретично можна отримати прибутки в казну у випадку продажу ресурсів імпортерами. Про це я писав в попередньому Економічному фокусі, навіть були підняті митні ставки під це. Алея кщо ціни на залізо виросли до 19 копійок то рекомендована ціна (яка привязана до байбота) залишилася на позначці 10 копійок. Тобто ціна байбота нічим не відрізняється від ринкової ціни, і якщо імпортер продаватиме залізо в Україні то свої доходи він поділить приблизно порівно з державою. Тоді як вітчизняний продавець заліза отримає 100% прибутку від продажу.

Проте якщо імпортувати залізо не вигідно то імпортувати зерно навпаки цілком рентабельно. Рекомендована ціна байбота 4 копійки тоді як ринкова 3 копійки. Фактично продаючи по 7 копійок зерно і імпортер і держава (за на жаль не перевіреною теорією) отримають профіт. Проте в промислових цілях зерно виробляти не вигідно, і найчастіше на ринок викидують лише залишки. Схожа ситуація і на інших ринках.

Так рекомендована ціна зброї ку1 3,24. Байбот пістолети викуплятиме по 3,24+12%= 3,62 тоді як на ринку такі пістолети йдуть на 2 копійки нижче.

Я провів невеликий аналіз різниці між ціною байбота та найнижчою ринковою ціною:


Примітка: Дана таблиця не призначена як рекомендація продавцям за якою ціною продавати свій товар. Крім того має деякі неточності повязані з заокругленням значень. Байбот викупляє товар лише за ціною до 2 знака після коми, а не за заокругленими до сотих як у таблиці. Тому якщо у вас вийде ціна продукту 3,627 то байбот купить за ціною 3,62 а не 3,63

Отже, аналізуючи дані можна зробити висновок, що там де люфт (різниця між ціною байбота та найнижчою ринковою ціною) відємний, ті продукти викупляють люди. А там де більший чи рівний нулю то окрім людей ще й байбот.

Ще один приклад-спостереження. Промоніторив я ринок хліба ку4 та зброї ку3(так як там виставлено найменше пропозицій в межах люфту). І на протязі двох покупок байботом отримав результати:



На протязі двох годин байбот викупляв ВСІ пропозиції до "ціни байбота" по певній кількості штук. Ну вирахувати принцип кількості яку викуповує байбот важко. Гадаю формула цього далеко за межами моїх матиматичних здібностей.
Але факт залишається фактом чим більше позицій з пропозиціями буде на ринку ДО ціни за якою купує байбот, тим більшими будуть надходження від нього до казни.

З вище наведеного можна зробити висновки що певні групи товарів є некомерційними, тобто їх продавці виставляють не по вигідній ціні байбота, а за рекомендованою ціною, чи ціною нижчою ніж є на ринку. Причини такої поведінки продавців є різними. У випадку зброї це здебільшого новачки не знайомі з механікою роботи байбота. Тоді як у випадку хліба, продавці намагаються позбутися надлишків виробництва для звільнення складських площ, і в принципі не орієнтуються на отримання максимального прибутку.

Отже виходячи з цього рекомендую конгресу підняти ПДВ на хліб до 25%. Це практично не позначиться на тих підприємцях які розраховують на прибуток з продажу хліба, оскільки вони зможуть переорієнтуватися та підняти ціну. І навіть якщо усі інші (ті хто позбувається надлишків, боти) змінять ціну також ( в чому я дуже сумніваюся) то ціна на хліб для тих хто його купує виросте орієнтовно на 1-2 копійки за 1 хп. Тобто 500 хп обійдеться на 5-10 грн дорожче.

Очевидно, що позитиву від підняття податку буде суттєво більше ніж незручностей.

З повагою, Dead Forest!

Слава Україні!!!