Join the new world

Так як першу післявиборчу хвилю метання хадоукенами я типово для себе проспав, а наздоганяти цей локомотив кохання розмахуючи руками і покрикуючи «зачекайте на мене» не маю особливого бажання, спробую внести маленьку лепту різноманіття в наш ефір, розповівши чергову пришелепкувату історію, яку мені довелося почути від знайомих. За достовірність ручатись не можу, на превеликий жаль, але зважаючи на те що узагалі стається у світі, а особливо – подивившись черговий сезон «хату на тата», ця оповідка здається цілком правдивою.



Наш хлопчик не був родом зі Слов*янська, було йому помітно більше як три рочки, і аж ніяк не був подібним до Ісуса. Чи ходив він по вулиці в одних трусиках – невідомо, хоча зважаючи на його невтримну пристрасть до спиртних напоїв, цілком можливо що він міг іноді й справді собі дозволити прогулянки навіть в костюмі Адама, навіть без фігового листочка, нахабно демонструючи усім свого двійника президента одної держави на північному сході... Та не будемо йти хиткою стежкою припущень, і перейдемо безпосередньо до яскравої сторінки в його біографії...



Як було сказано вище, наш 40+ річний хлопчик був мастаком причащатись до Бахусових трунків. Я думаю, кожен, хто коли-небудь спостерігав за інтоксикованими алкоголем людьми, може умовно розділити їх на нудних тихонь, яких бог виноробства швиденько передає у руки своєму колезі Морфею, та шукачів пригод та авантюристів, у яких матеріалізується шило у задній чакрі, на горе їм та оточуючим.

Персонаж цього оповідання, як неважко здогадатися із контексту, належав до другої групи. І потягнуло його не мало не багато, а лізти дах недобудованого складу, висотою співставного з 5-поверховим будинком.



Складно пояснити, як людина яка тільки-но здійснювала марафонський забіг з літерболу ухитрилася вилізти по риштуваннію на дах недобудовоної споруди. Мабуть, в його генеаологічному дереві десь зашарілися тихенько пірати карибського моря. Але факт лишається фактом – людина що чудом трималася на ногах, вилізла на самий верх і.... там заснула.



Його колеги, помітивши відсутність нашого алкоруфера, відправились на його пошуки, які не тривали надто довго, бо наш скелелаз хропів як трактор «Білорусіь», і усвідомивши ситуацію, пробачте мені за цей грубий колоквіалізм, висрали немало цеглин. Спроба покликати на допомогу привела б до дуже несприятливих для них наслідків, адже пожежників, поліцію та начальство(в якого теж від цього могли би бути неприємності) могло б сильно зацікавити, якого біса п*яні люди роблять на висотному будівництві. Спробувати зняти же п*яного та непередбачуваного товариша – невиправданий ризик, особливо зважаючи на те, що решта теж були м*яко кажучи не зовсім тверезими (хоча приплив адреналіну від страху отримати життєдайних пендалів трохи привів їх до тями)



І те що наступило далі, вчергове доводить, що наші люди й справді особливі, і на відміну від «тупих амєріканцев с іх ацифрованим мозгам» завжди вхитряться знайти вихід із навіть безнадійної ситуації. Вони причепили до лебідки самого тверезого, і дали йому в руки дрель і саморізи...




ТАК, ВИ ВСЕ ПРАВИЛЬНО ЗРОЗУМІЛИ. ВОНИ ВИРІШИЛИ ПРИСВЕРЛИТИ ЙОГО САМОРІЗАМИ ЗА ОДЯГ ДО ДАХУ, ЩОБ ВІН НЕ ЗВАЛИВСЯ, І ПОЧЕКАТИ ПОКИ ВСІ ПРОТВЕРЕЗІЮТЬ.

Пройшла ніч, наступив ранок і та сонце послало свої перші промені світла та тепла... І тепер поставте себе на місце нашого розіп*ятого не зовсім хлопчика. Ти вчора безбожно бухав, і не можеш нормально пригадати що робив, в пам*яті лише проскакують поодинокі кадри того, як ти ліз на дах. У тебе жахливий бодун, і тіло горить ніби у пеклі. Ти не можеш поворухнутись, бачиш над собою лише небо, і твоя поза дуже нагадує розп*яття на хресті.....




Замість півнів усю околицю розбудив дикий лемент присверленого до даху чолов*ги, що причитав, каявся в гріхах та горланив молитви не гірше якогось муедзіна, будучи впевненим що він попав у чистилище.

На превеликий жаль, сталася ця історія в доютубівську епоху, інакше мабуть оператор-щасливчик міг би зрубати пару мільйонів переглядів за таке видовище. Подальша доля основних дійових осіб не відома, але з того що переповідали - принаймні якоїсь офіційної відповідальності за порушення техніки безпеки ніхто не поніс, та серйозних фізичних травм ніхто не отримав, тому можна вважати що все закінчилося хеппі-ендом.



Вживайте та не зловживайте, і як знаєте, любі їжачки, що тягнуть вас спиртуозні пари за пригодами на доріженьку асфальтовану, то щоб не сталася з вами, малими, біда, вдайтеся запобіжних заходів і не заливайтесь оковитою поряд із будівництвом, високими спорудами чи полігонами для ядерних випробовувань.
OekraienseGuerrilla