ГРАБЛІ

Day 2,726, 12:26 Published in Ukraine Ukraine by UkrainischGuerrilla


Кажуть що розумний вчиться на чужих помилках, а дурень - на своїх. Але спостерігаючи за окремими індивідуумами та й власне людством узагалі, складається враження що насправді ні чужі невдачі, ні навіть власні синяки на лобі не відвадять настирливу людську природу від гордого маршу по тим же граблям.

еРепаблік, яку можна розглядати як такий собі соціальний експеримент, неодноразово підтверджував цю сумну істину. Навіть тут ухитряються голосувати за політиків, які встигли заробити м*яко кажучи не найкращу репутацію(і це при тому що вибори тут (!) раз у місяць а не 5 років), платять гроші за "паки" з явно підозріло заниженою ціною і плачуть що їх обдурив шахрай...



Був собі такий письменник-гуморист Остап Вишня, що написав твір про далеку міфічну країну "Чукрен", яка просто до болю нагадувала одне держформування із реального життя... Як то кажуть - "і сміх і гріх". Я не акула пера, і навіть не тюлька, тому утримаюсь від алегорій і писатиму так як є.

От справді, іноді здається що наш славний герб, Володимирів Тризуб, символ княжої звитяги, давно пора міняти на прості, доступні народу ГРАБЛІ. Мазохізм схоже що в українців в крові.

Вириваємося з радянського полону - обираємо радянського пропагандиста. Скидуємо лідера партії регіонів - обираємо його засновника. Повстають люди, яким ця безвихідь набридла - ми плюємо їм в обличчя і стаємо на захист своїх катів.

"Я не хочу бути Героєм України, не цінує героїв моя країна". Тому мабуть варто було б пошукати втраченого скарбу Полуботка, та й придбати за нього трохи землі десь в безмежних океанських просторах, і там збудувати свою Українську утопію, евакуювавши найкращих представників народу.

Ну а поки - усе що й залишається, гратись безуспішно у всякі е-симулятори