Їдучий дух єдності

Day 2,549, 16:19 Published in Ukraine Ukraine by UkrFloppa De Elite
Хой кароч

Пам*ятаю в школі класна керівничка скаржилась, що "молодь вже матюками вітається". Я зразу здогадався, про що йде мова, і одразу несвідомо продекламував знамениту епіграму: "Если б Ленин был живой, он сказал бы панки хой", чим завів її в 5 секундний ступор



До речі, там де місцеві дуже протестують проти зносу 4леніна, пропоную розмальовувати його саме в такому стилі. Його 70-річну аудиторію тоді рватиме на шматки когнітивний дисонанс




The wind of change blows straight
Into the face of time (c) Scorpions


Або, кажучи людською мовою, бздіти ми хотіли на часово-просторовий континуум.






Кажуть, прекрасна Афродита народилась з морської піни, чим забезпечила на століття ринком збуту компанії по продажу піни для ванни.

еУкраїна же, підозрюю, почалася зі срачу. Призиваю старожилів 2008 р.н., щоб
вони підтвердили мої слова. Або спростували, але ж я все-одно не повірю.

О, скільки поколінь пережила ця давня традиція!

І битви на човнах, і псевдореферендуми, і держармія, і віддайтезаводикрва, іойпрезбезяєць, іохтимдкпідр.

До речі, щодо яєць. Пам*ятаю, кількох президентів, зокрема Імамрадика, звинувачували у відсутності цього важливого елементу для успішного політичного життя. Нарешті є людина, хто володіє цим древнім артефактом. Знайомтесь, Jasha Nuts!




А тепер спробуємо скорчити серйозну пику, і поговорити про нудні речі. Мабуть вся еУкраїнська спільнота вже знайома з драмою, що розігралась між Аресом та УАрмі. Почалася вона з невинного любовного листування, а завершилось цілоспрямованим полюванням на чужі медальки, з причини агру на поганого Золосіті, що позбавив бідного Вованелло КХ.



Власне історія ця стара як світ. Що може бути болючішим, ніж коли ти місяцями збирав батони, готувався, і нарешті влив свої пару мільйонів дамагу.... І тут набігає чувирло з мастеркардом, в якого цих БХ, КХ та іншої байди до усрачки, і забирає твою медаль.



В свій час у мене була така сама драма. Я, клятий Аресівець, взяв і перебив БХ Аппаса. Він мене ввічливо запитав в ПМ, "а чи дуже воно мені треба було", я чемно вибачився, запропонував 50% медальки, бо душа кроїлася - не забирати ж у бідного Гвардійця останню крихту, незважаючи на те, що заливати я мав повне моральне право, бо стіна впала, а то була битва за конгрес. Поки ми обмінювались люб*язностями, в останні хвилини набіг ВіпХантер, і залишив нас обох з носом.

Ні, Арес не вніс ВіпХантера в чорний список. Ні, Аппас не заприсягся перебивати всі мої БХ, хитати мою трубу та копати мого кота. Повеселились- розійшлись, а цей епізод лише згадали в радісній статті, що ми здобули конгрес.

Що ж так змінилось за ці 2 роки, люди добрі?

Да, пам*ятаю ще як я заливав на КХ, і продув його з відставанням в 30*000 оцьому чуваку в останні хвилини. Поболіло, позлився, купив новий стілець і зажив добре і щасливо. Бо не в медальках щастя, а в атмосфері!



Грайтесь собі в іграшки, і не психуйте по дрібноті!

Або навпаки - якщо психуєте - то робіть це по повній, весело і зі Вздрижнями, щоб було що згадати

UkrainianGuerilla