«Кемская волость? Да забирайте!»

Day 651, 01:25 • Published in Ukraine Ukraine • by Eushan


Для багатьох, якщо не для більшості, громадян України стало великою несподіванкою рішення Уряду надати Молдавії незалежність. Не дочекавшись тренувальних навчань Литви з Латвією, солдати і ополченці радо сприйняли звістку про перестрілку над Дністром. Мало хто замислився у її причинах, адже Президент і урядовці недвозначно вказали надати допомогу саме сепаратистам – і таким чином, надали легітимності цьому процесу. Вже після бойових дій, у госпіталі, дізнавшись із преси, що насправді це не навчання, а йде повномасштабна війна за визволення Молдавії, багато ветеранів впали у відчай. Дехто почувався використаним, дехто просто не міг повірити в те, що відбувається, і навіть було відмічено кілька самогубств, хоча останнє не підтвердилось офіційними джерелами.

Згодом у ЗМІ з’явились пояснення можновладців, які розв’язали руки сепаратистам і зараз намагались аргументувати свої дії. На жаль, це так і не внесло ясності у повноту картини. Адже аргументи рівня «так потрібно» та «так нашій державі буде краще» мало діяли на тих, хто сліпо у всьому вірить владі. Допускаючи, що для такого вагомого кроку повинні були бути такі ж вагомі причини, аналітики та експерти застигли в очікуванні.
Міністр закордонних справ, який, очевидно, брав безпосередню участь у формуванні суверенітету Молдавії люб’язно надав газеті «Факти» свій коментар.
«Передача Молдавии в руки коренным жителям может расцениваться официальным Киевом исключительно как позитивное событие. Мы уважаем право наций на самоопределение и на контроль над собственной территорией. Украина не нуждается в Молдавской земле, и если бы не агрессия Румынии против нашей страны, мы никогда бы не приняли решение о нападении на Молдавию», – говорить глава МЗС Vigil Vox.

Пересічному миролюбному громадянину України важко не погодитись із словами міністра. Та й розмови про незалежність Молдавії не викликали негативні рефлексії серед більшості українців. Проте саме причина і форма передачі самостійності молдаванам збурювали хвилю обурення. Як заявив газеті «Факти» один з чільників опозиційного голосу в нашій державі Geka, Україна не мала права одноосібно приймати рішення про надання незалежності цьому регіону. «Поскольку Молдову завоевывали страны ПИС (військово-політичний блок PEACE, прим. редакції), а не Украина, то они и должны были решать ее судьбу. Мы то тут при чем?», – сказав він.

Не можна стверджувати, що самі урядовці категорично не поділяють цю думку. Мотивацією своїх дій вони вбачають агресивну політику Румунії, яка зацікавлена у поверненні своїх колишніх земель і включення колишньої молдавської діаспори в Україні до свого лона. «Некоторые нарекания вызывает тот способ, который был использован для того, чтобы вернуть молдавские земли коренному населению страны. Захват конгресса и принуждение к заключению мирного договора является для нас неприемлемым инструментом международной политики. Тех же целей Румыния могла бы легко достигнуть путем переговоров. В сложившейся ситуации мы вынуждены искать компромиссы и идти на встречу более сильным соседям. К счастью, благодаря нашим усилиям на дипломатическом фронте, контракт с Румынией и передача Молдавии в руки молдаван осуществляются на условиях, приемлемых для Украины», – пояснив глава МЗС Vigil Vox.

Партійне керівництво, бездіяльність якого і призвела до захоплення нашого конгресу, також вбачає більше позитиву у самостійності Молдавії. «Ситуація із Молдовою неоднозначна. З одного боку ми одним махом вирішуємо кілька проблем – і пару сотень нелояльних громадян більше не втручатимуться у процес волевиявлення народу в нашій країні, і з'являються додаткові ринки збуту для наших товарів (якщо дивитись комплексно – на Румунію). Загалом оцінюю цей крок позитивно – він дасть змогу нам сконцентруватися в наступні тижні-місяці на більш вагомих для нас справах – бебі-бум, структурна економіка, програми на політичне та урядове реформування. І лише тоді, набравшись сил почати претендувати на те, щоб починати давати повноцінну відсіч іноземним зазіханням, чи навіть презентувати якісь власні імперські амбіції», – сказав газеті «Факти» голова партії United Ukraine Alexander II The Great. І його можна зрозуміти, адже таким чином повертається статус кво, який діяв до захоплення румунами українського конгресу і практично нівелюється провал партійної роботи на минулих виборах – Україна знову отримує українських конгресменів.

А що ж Президент? Йому довго вдавалось балансувати між Румунським і Угорським тиском, але, очевидно, це вже починало набридати не тільки українцям, але й нашим могутнім сусідам. Danylo Halytskyj стверджує, що відколи Україна стала членом блоку PEACE нашою державою зацікавились потужні сили.
«Якщо дивитися на ситуацію з нашої точки зору наші війська та кількість населення дуже слабкі перед силами які пробують використовувати нас у своїх цілях. Реально, на даний момент військово впливати на світ ми не можемо. Захищати себе також не можемо якщо любий ворог хоче на нас піти силою. Нам необхідно було підписати договір із Румунами, щоби відібрати контроль свого конгресу. Я пробую зберегти для України свій суверенітет і виграв договором два місяці часу організувати бебі-бум щоби ми могли поповнити свої лави громадян і мати контроль над нашім майбутнім», – заявив пан Президент у своєму часописі Shliakh Peremohy. «Якщо опоненти кричать і вживають лозунги брєд чи ЖОПА чи, щось схожого а не проронують кращого то толку з такої критики для держави не має», - додав він.

Eushan