Тактика і стратегія мовою Езопа.

Day 2,052, 03:03 Published in Ukraine Ukraine by Batyar

Повна профанація у військових та пов’язаних з ними геополітичних справах багатьох еукраїнців вимушує навести хоч якусь ясність. На істину в останній інстанції не претендую, проте …
Свого часу Вілар публікував витяги з праць китайських стратегів минулого, проте воно мало кого цікавило. Генерація срачів і отримання від цього фану куди важливіше.
Для початку окреслимо вихідні позиції :



Тактика окремої битви - це сукупність різних методів та засобів, спрямованих на досягнення переваги над ворогом ( бомби, точки удару, залучення десантів…). Ефективність збільшується коли ця сукупність набуває ознак системи, тобто ця сукупність стає стрункою, об’єднаною певними взаємозв’язками і підпорядкована певній логіці.

Стратегія воєн альянсу і його союзників (еУкраїна є проТВО) – це поєднання та максимально ефективне використання наявних бойових ресурсів держав (саплаї, десанти …) для виконання завдань глобального характеру на різних ділянках військових навантажень на альянс.



Військовий бразерхуд (братерство) – ми вам – ви нам, це якщо спрощено. І не завжди допомога держави в одній битві є тотожна відповідній допомозі союзника в іншій. (Заберіть хтось Зетмена від екрану, я етава нє винєсу).
Умовно кажучи «розпорядником» сил держави є державний орган МО.. І лише для цього воно створено. Ми не маємо остаточної анархії тому діємо в форматі держави, комунізм теж не настав , тому держава не відмерла. Є ще саплаї, але їх може і мінек роздавати і мін культ з міндемом на пару, проте лише під егідою МО. Головне ж призначення МО вирішувати, де і скільки мають залити бійці еУкраїни. Це корелюється формуванням пріоритетів, а вже згідно них МЮ виставляють ДО. МО в цих питаннях без МЗС сліпе, безпорадне і тупо як советська армія в найбільшій танковій битві за історію людства (при Дубно, а не Курській) може перевести всі танки в брухт. Бо безглуздо танкувати із завідомо сильнішим противником, не знаючи чи тебе підтримають союзники.

На вищому, на міжнародному рівні, між державними органами узгоджується в якій битві і скільки НАМ, а якійі скільки ВАМ. Тим хто не веде цих перемовин може бути складно осягнути всі нюанси строкатого військового пасьянсу. А тим хто в грі крім пасквілів і памфлетів нічим не займається і поготів.



Координація. Для деяких МЮ (пальцем не будемо показувати) це невловимий ДЖО. Бо їм вона і нах не треба. Пріоритетність битви в них визначається від того самого гьобаного фонаря та банальної ерудиції, чи взагалі продажу дамагу «на ліво» .
Підняття повстання в окупованому регіоні (Резистанс Вар). Звільнити регіон це почесно і за це дають медаль. Для звільнення регіону потрібно докласти купу дамагу. Як ми пам’ятаємо розпорядником дамагу держави є МО, а на не окремі унікали. Тим більше, що для дрейну дамагу сусідні держави часто самі піднімають РВ на нашій території. Якщо треба МО дасть знати де потрібно його підняти. Шапкозакидальниство сильнішого противника і написання листів турецькому султану не допоможуть.

Ситуація- йде важлива битва, нам згідно узгодження на вищих рівнях іноземні партнери допомагають. Проте одразу після битви ми маємо допомогти союзникам. А тут замальовується РВ в якому злочинно дрейнився дамаг під час битви. І його пропонують продовжити. А в нас зобов’язання перед союзниками. Бо є стратегічна координація.
Поставте себе на місце союзника – він виконав свою частку угоди, тепер наша пора виконувати свою, а ми ні, почекайте в нас стихійне РВ. Нехай весь альянс підлаштовується під нас. Ми нііпатся лічності, в нас є своя думка на всьо, ми пупи землі, чьо такоє. Ми вимагаємо поваги, уваги , любові… В нас є права (про обов’язки говорити непристойно).





Випадок, де невігласи за деревами не бачать лісу і взагалі не бачать далі свого носу для таких випадків мовою Езопа описав москаль Крилов -

СВИНЯ ПІД ДУБОМ

Свиня під Дубом віковим
Наїлась жолудів досхочу, до відвала;
Наївшись, виспалася під ним;
А потім, очі продераючи підняла,
І рилом корінь Дуба підривати стала.
"Адже це дереву біда, -
Їй з Дуба Ворон промовля, -
Коли коріння ти оголиш, воно засохне може".
"Хай сохне, - каже тут Свиня, -
Мене те анітрохи не турбує
У нім не бачу толку я,
Нехай це кожен чує;
Хоч вік його не будь, нітрохи не шкодую;
О лиш би жолуді були: адже від них я і жирую". -
"Невдячна! - мовив Дуб до неї тут, -
Коли б могла ти вгору рило підійняти
Тобі нарешті стало б знати,
Що жолуді на мені ці ростуть".
І неук також, на сліпець,
Учені праці й вчення,
Усю науку лає,
Не відчуваючи, що їх плоди збирає

няшечка для шапкозакидальних салоїдів і шароварників