Чому шкода НЕСВІДОМИХ?

Day 1,636, 07:21 • Published in Ukraine Ukraine • by Krutuvus

Чому шкода НЕСВІДОМИХ?

В ерепу прийшов із цікавості прочитавши про неї в одному з видань. В грі я відносно не тривалий період часу, але з певними речами встиг стикнутись на рівні середньостатистичного туклікера.. Мастеркардні акції, війни і випили, звинувачення в ботоводстві, срачі у шаутах, статтях є частиною Ежиття, звичною рутиною. Проте один графоман granvit написавши ось це http://www.erepublik.com/en/article/-1-2031977/1/20 і написана «галімантня» потребує як мінімум корекції. Довелось позичити 2 голду - все проапав.

Напівправда даного опусу хренова тим, що в ній умисно або з невігластва змішуючи окремих маргіналів (шароварників, істеричок, крикунів які чули лише дзвін...) та звичайного (статистичного) українця, автор цілеспрямовано працює саме на заниження морального і побутового рівня останнього. Це як би в одну графу записувати космонавтів і педерастів. Ніби не смертельно, але відчуття огиди залишається. Так ніхто і не оспорює, те що нікчеми, без жодної рефлексії, бездарно мавпуючи інших доводять до абсурду щось гідне, чисте.

Для свідомого найважливіше - знати хто і коли образив двоюрідного брата друга його діда, відправивши того на Колиму. Вкид зубодробильний опонента має декласувати, а хомячка розірвати .
Піднімаю рукавичку і відповідаю за себе – були в моїй родині куркулі, вивезені за Урал, ще двоє померли молодими під час Голодомору. Дід з Донбасу (росіянин) був остарбайтером, потім вступив у Компартію і зрозумівши фальш і гнилість КПСС на початку 80-х принципово вийшов із неї. В містечку звідки родом моя дружина є багато лемків переселених із Закерзоння, за те що підтримували своїх синів, батьків, братів в УПА. Поляки з московськими комуняками лише виселивши весь народ з його землі змогли дати раду СВІДОМИМ українцям із зброєю.
Знати історію України також і через історію своєї родини та долі конкретних людей, є щепленням від Москво, Вашингтоно, Варшаво, комунофілії, та безтямної НЕСВІДОМОСТІ. Так швидше приходить розуміння того, що несвідома, безлика маса без самоідентифікації буде ресурсом та демографічним донором для іншої народу, який знає хто він є.

Стосовно «терміну» «свідомий». Не важко здогадатись, що походить від «свідомість». Я мислю отже я існую, це чомусь погано. На нього granvit навмисно вішає негатив щоб обпаплюжити. За подібним принципом із націоналістів роблять нацистів, а з Англії Анголу.
Виключно українцям усвідомлення своєї національної належності заважає вчитись, працювати. Хоча взагалі мається на увазі особа, що керується не лише харчовими, статевими рефлексами та хапальними навиками (ID, EGO за Фрейдом), а й розуміє свою соціальну сутність і належність саме до УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ, не міняє «орієнтацію» на кацапську, англо- чи іншого спрямування, крім калбаси має інтелектуальні і духовні потреби. Через небажання асимільовуватись серед меншини руського міру у поцрєотов, малоросів та космополітів викликає бахтерд і осатаніння. Реакція захисту нестійкої психіки на позицію відмінну від власної.

Дозволю собі трішки «поумнічати» і звернутися вже до дещо призабутої логіки - порушуються правила побудови «категоричного силогізму», автор навмисно, щоб довести до абсурду любов до свого, зацікавлення історією, наявність хребта складає на шальки терезів явища із різних площин. Це як порівнювати фіолетове, гостре і гіпотенузу. Всіх ледарів, мудаків, недоучок зробив рупором національної свідомості, відмовляє українцям у розумінні спільних історичних трагедій з іншими народами, але при цьому «грамотно» єбе тоталітаризм, Сталіна, і просвітляє дикунів що фашизм давно засуджено. Тобто якщо я правий декламуючи певну прописну істину, то я непогрішний і в усьому іншому.
Далі ще трошки логіки - із неправильних засновків не зробиш правильного висновку. Невже причиною поразки українського державотворення в 20р минулого століття були масова національна свідомість, цілеспрямована, згуртована робота української «еліти» на побудову власної держави. Якраз навпаки соціалізм тяжіє до інтернаціоналу , ставить в пріоритет боротьбу між класами. Саме соціалісти Грушевський і Винниченко довго не наважувались відокремитись від імперії, саботували створення власних збройних сил. Як наслідок Україна 70 р. годувала чуже військо.

Що стосується сучасності, то хіба майже на всіх ключових посадах держапарату апарату та різних галузей народного господарства останні 20р. не перебувають здебільшо «червоні директори» - гібрид гомо совєтікуса, бюрократа і космополіта. Вони не сприйняли природу здорового господарювання і державотворення -паразитують на ресурсах, доломують неекономне совєцьке обладнання, потурають культурі типу шансон, і часом мають заступника шароварника для вигідного контрасту.
Тепер заробітчанство за кордоном. Воно апріорі аморальне. Куди більш гідним і благородним є колупання у нелегальних копанках Донбасу, чи отримування зарплати в конверті або маслати в конторі сраним іженером. Вітчизняні багатії самостійно драють унітази і не користуються «людями» в якості прислуги, їх обслуговувати це еталон життєвої позиції. Животіння держслужбовця, лікаря на мінімальну зарплату і мрії про отримання хабаря є взірцем «правильного» способу життя.

Вернемось до наших баранів, до несвідомих. Чому ж їх має бути шкода? Нездатність відділяти котлети від мух і робити висновки викликає певну стурбованість, а культивування історичного та національного нігілізму свідчить про запущеність виховання і освіти та часом потребує клінічного стаціонару. І сумнівно, що відречення індивіда від національної складової зробить його життя змістовнішим, а особистість більш повною.
На завершення слова СВІДОМОГО, що не хотів працювати, мив полякам унітази, утримувався батьками, ніколи і нічому не навчався, нічого не досяг:

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.
І.Франко Пролог до поеми Мойсей.