Join the new world

Вступ
Як відомо, одним з основних факторів, які визначають зовнішню політику країни є її геополітична ситуація. Геополітика надає певний коридор, по якому рухається країна. Як правило, рішення, які приймають керманичі держав обмежені стінами цього коридору. Вихід з такого коридору означає переформатування геополітичної ситуації для країни. Розумне і правильне рішення про вихід зміцнює зовнішньополітичні позиції держави, непродумане ж - послаблює і може призвести до зникнення держави з карти світу.
Лише супердержави (найближчий для нас приклад еПольща) можуть собі позволити відносно самостійно переформатувати геополітичний порядок. Такі супердержави стають центрами тяжіння для менших країн типу України. Останні повинні виходити з порядку денного, сформованого супердержавами, далекоглядно все прорахувати і на основі цього виробити свою стратегію.

Геополітичний зсув України
Щоб повністю зрозуміти як працює геополітика, варто подивитись як змінювалося геополітичне становище України в часовому ракурсі. Корінні регіони України мають кордони з Польщею, Росією, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Словаччиною, Білорусією і Туреччиною. В 2010 році в світі існували 2 головні воєнно-політичні блоки, які вели між собою війну - ЕДЕН і Фенікс. Польща і Румунія тоді входили до ЕДЕНу, а Росія і Угорщина - до Феніксу. Як бачимо, Україна лежала фактично на межі 2 головних сил на світі. Якби це парадоксально не виглядало, але зберігаючи нейтралітет, Україні протягом значного часу вдавалося тримати під контролем свої корінні території. Якщо подумати сильніше, то зрозумілим стає, що це зовсім не парадокс. Країни ворогуючих блоків були втягнуті в битви по цілій Земній кулі, і беручи до уваги, що сили були відносно рівними, жодна зі сторін не надто бажали порушити баланс навколо України і тим самим відкрити ще один фронт.
Фактично Україна для них слугувала буферною зоною. Ситуація була дестабілзована самою Україною, коли вона напала літом 2010 на Молдову - фактично сателіта Румунії. Від того часу і до сьогодні українским урядам не вдається досягти довготривалої стабільності. І навіть якщо вдaeться повернути всі корінні регіони, то надовго вони в України не затримуються.
Порівняно з 2010 роком, світ зазнав глобального геополітичного переформатування. Польща вийшла з ЕДЕНу, і разом з іспанцями, сербами і угорцями створили блок ОНЕ. Росія, США і Бразилія створли блок ТЕРРА. Обєктивно ОНЕ є найсильнішим блоком, і тільки спільними зусиллями ЕДЕН і ТЕРРА можуть йому щось теоретично протиставити, хоча це їм середньо виходить. Україна знову опинилася на межі 3 блоків. Крім того, на півдні появилася нова сила - Туреччина, яка поки що грає на руку ОНЕ. Україна приєдналась до ЕДЕНу, тим не менше повернути регіони поки що це не допомогло. Не думаю, що Україні варто розраховувати на повернення своїх територій найближчим часом, оскільки впершу чергу ЕДЕН буде старатися стабілізувати ситуацію в головних країнах, і лише після того можливо приступить до звільнення Українських територій.

Туреччина - нова супердержава на кордоні з Україною?
Окрему увагу хотів би приділити Туреччині, оскільки, мені здається, що вплив цієї країни буде збільшуватися в нашому регіоні.. За останній рік ця країна дуже сильно збільшила своє населення і надалі зберігає динаміку зростання. На даний момент Туреччина співпрацює з ОНЕ, хоча офіційно не є членом цього блоку. Думаю, що Туреччина починає стверджувати себе як супердержава. Логічним є припустити, шо Туреччина стане центром тяжіння для нових і вже існуючих мусульманських країн на Близькому Сході, що може вилитися в створення нового воєнного блоку, де саме турки будуть грати роль першої скрипки. Цікавим в даному контексті є поява на мапі Албанії і Косово, які з часом приєднаються до гіпопетичного турецького блоку, що дозволить туркам більш ефективно впливати на Балкани. З огляду на це, вважаю, що всім (в тому числі і Україні), хто не хоче зростання впливу Туреччини варто звернути увагу вже зараз на всіх потенціальних союзників Туреччини і докласти максимум зусиль, щоб запобігти створенню колації навколо неї.