Реформа армії. Погляд критика.

Day 1,328, 11:54 • Published in Ukraine Ukraine • by GoodUncle7

Я не журналіст, і не збираюсь ним бути тому прошу дати фору у судженнях з приводу цієї 1-ї моєї статті. Власне хотів написати шаут, але він завеликий вийшов от і пишу статтю. Тому тема красивих форм тіла і інших приємних малюнків розкрита не буде 🙁 Дана стаття не претендує на істину і є суб’єктивною думкою автора.

Кому коротко:

1. треба дати хліб тим хто потребує цього (хоче і може бити часто). це значно дешевше ніж видавати танки (в 2,34 рази). і це добре для країни і армії.

2. не можна ділити людей на "сорти". Це не правильно. Хочете зацікавити щоб була висока активність. Зацікавлюйте. Давайте премії за нічні за участь в десантах точно. Але зацікавлюйте УСІХ.

Я розумію що простіше зібрати людей яким даєш більше в одну кучу (для адміністрування) але це неправильний шлях. КОЖЕН солдат за ДОБРУ службу ПОВИНЕН бути винагороджений НЕ ЗАЛЕЖНО від того в якому батальйоні він перебуває. І навпаки НІХТО не повинен бути винагороджений (подвійник пайок) без відповідних конкретних дій.


Хто зацікавився.

Шановний Фредерік. Ця стаття власне відповідь на Вашу, при всій повазі дозволю собі Вас покритикувати.
1. Значить перше питання нашого аналізу. Поділ полків на батальйони і закріплення конкретного офіцера за підрозділом.
Задум - "Чтобы офицер хорошо работал он не должен быть перегружен. Он должен нести личную отвественность за те скажем 10 человек что ему даны. При этом полк будет оставаться в бою одним целым и лишь в орг. плане будет делиться на более мелкие части."
Реалізація - фактично офіцери дійсно займаються своїми солдатами. і це ДОБРЕ. Хоча часто при відсутності свого офіцера командують і інші офіцери полку. Взаємодопомога усіх офіцерів полку дає можливість ефективного керівництва підрозділом. Хоча так було і раніше. Все рівно Плюс реформі за упорядкування і систематизацію.

2. Форма.
Підстави зміни - "Первая притензия к старой форме – это то что ее не видно на поле боя. " Ну твердження суперечливе. Румпер в любій формі помітний 😁) Чим більше бєм тим більш помітніші. Хоча дещо в цьому є що болгар що хорватів з авами в колір прапора видно зразу. Ідея з фоном прапора добре. Відзнаки офіцерів- ну в концепцію реформ вписується ну хай так і буде. В цілому аватари нові - теж плюс.

3. Ударні полки.
Значить ідея - "Каждый1 батальон каждого полка является ударным батальоном. В таком батальоне собраны лучшие солдаты полка. Задача этих батальонов быть всегда под рукой, всегдя готовыми к удару. В этих батальонах обеспечение будет почти в 2 раза выше чем в обычных. "
Ну взагалі-то кожний 3-й батальйон ударний але це описка певно. Що являє собою армія. Щоденно солдат армії «простий» не «блатний» отримує спорядження у кількості 6-ти танків. Бувають звичайно і винятки але здебільшого 6-ть. Хлібного забезпечення не має як такого. Цього не вистачає навіть на один удар із зброєю. З врахуванням того що ці танки солдати самі ж виробляють на заводах армія взагалі виглядає як автономна одиниця, яка не споживає додаткових ресурсів. Однак це чомусь зовсім не так.

Тепер про нові реалії воєн яким мала б відповідати нова армія і держава. Оскільки здоров’я тепер відновлюється безперервно, багато хто тепер міг би бити не раз а 2-3 рази на повне здоровя. Однак стримуючим фактором для багатьох є витрати на щоденну закупівлю харчів для щоденного удару 2-3 рази. Хто добре прокачаний і має бізнес чи голд це не проблема однак для не прокачаних бійців це означає неможливість биття на все можливе здоров’я. Особливо актуальна ця проблема для армійців які активно воюють а не гендлюють і не можуть себе забезпечити у нових умовах, як наслідок ми втрачаємо потенційний удар активних гравців.
Тобто виходить що АРМІЇ АКТИВНА участь у битвах солдат НЕ ПОТРІБНА.
Натомість Реформа пішла по шляху активного забезпечення Деяких гравців армії ТАНКАМИ.

З врахуванням того ФАКТУ що вартість 5-ти хлібин ку1 3.5 грн. а вартість 1-го танку 41 грн., ВАРТІСТЬ ХЛІДНОГО УДАРУ Є МЕНШОЮ ЗА ВАРТІСТЬ УДАРУ ТАНКОМ В 2,34 РАЗИ. ( купити булок на 1 удар коштує 5*0,7=3.5 . тобто 3а 3.5 грн. отримуєм відповідну кількість демагу (скільки у кого). придбавши танк за 41 грн. ми збільшуєм свій демаг на 100 % тобто додатковий удар до хлібного. вартість танкового приросту демагу становить 41,5/5=8,5 грн. тобто та ж кількість демагу обходиться не у 3,5 грн. а у 8,5 грн.)

Тобто якщо б кошти які з бюджету тратяться на фінансування армії спрямувати у збільшення кількості ударів солдат (хлібне забезпечення) а не збільшення придбання танків то можна було б зменшити витрати у 2.34 рази або навпаки за ті ж кошти збільшити силу армії в 2.34 рази. Зрозуміло що на практиці зразу б так не стало але ЗАПАС збільшення сили армії саме тут є.


Далі з приводу розподілу танків у армії. Тут так скромно написали різницю забезпечення у 2-ва рази. Наскільки мені відомо (із слухів правда) під час битви за Поділля коли більшості солдат армії видали 6-ть танків, декому видали понад 20 або взагалі на весь ХП. Прохання «не блатних» солдат розбивались об стіну теорії ударності і виборності, головним аргументом була їх мобільність.

Тоді питання а навіщо потрібна надзвичайна мобільність? Військовий модуль відійшов від 2-х хвилинної схеми, коли мобільність (час удару) була вирішальною. Тепер битви тривають довго і удар в любому випадку ляже на терези перемоги чи поразки, виграє власне масовість (кількість ударів). Однак власне кількість ударів солдат як бачимо не є пріоритетом армії і уряду пріоритетом є мобільність тобто наскільки швидко той чи інший командир отримає задоволення від того що підлеглі доповідять йому наказ виконано удар нанесено. Те що цей удар нічого не вирішить і буде «золотим» для країни і ціною такої манії величі буде продовження окупації це нічого не значить і нікого не цікавить.

Про який стимул для солдатів «не блатних» підрозділів воювати активніше говорять реформатори, якщо солдата заставляють бити виключно за власний рахунок???

Задеклароване бажання активнішої участі солдат у битвах однак насправді реалізується план навпаки – скільки б раз ти не бив чи не приходив ти нічого не отримаєш якщо не зачислений до «блатних».

Точно скоординований і нанесений удар може дозволити виграти раунд-два, але не цілу битву і тим більше не війну. Маючи запас міцності (прокачану усю армію) і активних гравців легко можна виграти вже майже програні битви. Як власне Серби активно і роблять. Поясніть мені ЧОМУ НІХТО НЕ ХОЧЕ ДУМАТИ СТРАТЕГІЧНО ???? Про потреби УСІЄЇ КРАЇНИ І УСІЄЇ АРМІЇ???????
Хотів би почути коментарі від авторів реформи. Ніколи нічого не писав але ця реформа заділа і змусила потратити 2-ва голда на газету і купу часу на статтю.
Дякую хто дочитав.