Join the new world

Отже, доброго часу доби! По ідеї, ця стаття мала вийти в день виборів, яких не було, але на жаль, я тоді ще не зібрав достатньо інформації...Пізніше в мене були трохи проблеми з часом та інше...
Ідея написати статтю виникла майже спонтанно🙂 Я вирішив привідкрити завісу над таємницями тих “Чорних Кардиналів”, які правили нашою еУкраїною.
Мало хто знає, що президентами еУкраїни були такі люди, як:

Danylo Halytskyj, MAXHO, Rostislav Kazkar, Alexis M. Pasichny, Ivan Sirko, Vigil Vox, Alexander II The Great, Alexey Mac, damil, Geka, Venta, Babenko, КОСТа, Tikhenko, Cruk Shino, Mykhalevych

Я вирішив узяти в них інтерв’ю(принаймні у тих. з ким зміг зв’язатися) і розпитати, як все було🙂 Це перша частина. Розміщую відповіді, у тому порядку, в якому відповіді йдуть в моєму секретному архіві 😃 (Питання можливо не ті, але я не журналіст, отже не судіть строго )

Vasyl33:
1. Отже, розкажіть трохи про себе: звідки дізнались про ерепу, як довго граєте, що саме зацікавило в грі. (можна не відповідати 😃 )

КОСТа:
На форумі натрапив на темку. З 733 е-дня і граю, більше року, більше 500 днів 🙂.
Цікаво було спочатку те, що часу багато на займала. А зараз вже не цікаво, але шкода кидати.
Тіхенко :
Дізнався про гру з Хабру. Але треба сказати, що після прочитання заохочувальної статті (яка мене не вразила), і думки не мав реєструватися тут. Почав грати кількома днями пізніше, на прохання старого приятеля. Ну а згодом влився у ряди активних гравців. Іграшка затягнула. Мій eRepublik birthday, якщо рудміни там нічого не наплутали припадає на 598 день нового світу. Тобто граю вже 695 днів. Що мене тут тримає? А Бог його знає, з одного боку хочеться побачити остаточний крах, непоганого в минулому проекту, ну а з іншого, не хочеться полишати місцеве комьюніті. Воно, свого часу, було одним з найкращих із усіх мною бачених. Багато в чому саме завдяки соціальній напрямленості гри. Зараз адміністрація проводить примусову політику до зменшення ролі соціалізації, відповідно гравці менше спілкуються один з одним, зникає магія eRepublik, залишається лише примітивна браузерка з жахливим рівнем донату.
Іван Сірко:
Дізнався про еРепу я одним з перших, з гри Віртономіка. Коли я заробив там свій 20й мільярд мені стало скучно і я натрапив на їх форумі на рекламу ерепки. Тож зареєструвався та побачив, що вся еУкраїна знаходиться під окупацією румунів. Переїхав в еРосію та почав там свою політичну діяльність, подробиці в моїй автобіографії, ждіть на сторінках "Дзеркало тижня" восени.
Бабенко:
Так, питання не з рідкісних 🙂
До еРеп друг запросив. Граю довго за українськими мірками, скоро буде два роки. В першу чергу зацікавила незвичність гри та несхожість на переважну більшість браузерних іграшок.
Александр ІІ Зе Грейт:
Сусід грав (двічі забанений, tomiboy123, потім ще якось, згодом більш відомий як Zeka Online), підключив мене як рефа. Я протягом місяця практично навіть не туклікав, потім затягнуло якось...


Vasyl33:
2. Як вдалося стати президентом еУкраїни і чому вирішили висуватись на пост президента?

КОСТа:
Партія сказала треба, ну довелось прийняти на себе цю відповідальність.
Тіхенко:
Тут скоріше треба питати, чого я так пізно наважився на це. Ну а відповідаючи на конкретні запитання… Стати президентом вдалося після закінчення голосування. А твердо вирішив балотуватися, тому що побачив можливість хоча б на якийсь час згуртувати суспільство, згладити гострі кути. Тішуся думкою, що це до певної міри вдалося.
Іван Сірко:
Я політота, тож пост президента завжи був моєю метою. Доречі, все виявилось не зовсім так я собі вважав, коли я реально почав керувати еУкраїною. Перший мій строк був дуже "правильним", ну а на другий, я по добрій американській традиції, вже себе відпустив 🙂
Бабенко:
Ну це не було самоціллю тому не можу сказати, що я якось цілоспрямовано домагався цього і ось через те воно сталося. Не те, щоб я не хотів або мені було зовсім не цікаво спробувати себе у цій ролі але дійсно, просто так сталося. Треба було висувати кандидата від партії і ми вирішили, що саме мене буде доцільним висунути у той період.
Александр ІІ Зе Грейт
Хм, став президентом з другої спроби - два місяці поспіль висувався. Хоча вперше про висунення подумав ще десь із попереднього вересня, та Данило, потім Сірко, а потім ольвія-Жека постійно якось випереджали.
У лютому коли програв то я усю ніч-ранок сидів в онлайні і висмикував в онлайні кожного гравця, агітував за себе, проте розбрат в ЮЮ та ОУНівці однаково робили моє президентство малоймовірним. У березні ж навпаки, я мало займався виборами (РЛ, зпад ереп-ентузіазму), однак ЮЮ спрацювала як дружня команда.Та мабуть все одно виграв би, адже по-перше Данило був не кращим кандидатом, а по-друге е-українська громада хотіла альтернативи команді Пасі-Віджила, принаймні на місяць, це було очевидно.


Vasyl33:
3. Назвіть Ваші найбільші фейли(якщо раптом таких не виявиться, то найменші😉 ) а також досягнення.

КОСТа:
Фейлом, на фоні повного неминучого випілу, мабуть було те, що спочатку через моє слабке знання англійської був відсутнім зв'язок з союзниками. Одна ланка у МЗС виявилась у нас слабкою, за що мені дуже шкода.
Ну а досягненням мабуть було те, що нас хоч і випиляли, але ми з цього вийшли набагато сильнішими. Практично всі Міністерства тоді, ще й на фоні війни, доводилось відроджувати практично з нуля, і якось з цім ми впорались. Ну і хоч і програвали, але було фаново.
Тіхенко:
Я вважаю своїм найбільшим досягненням те, що великих, критичних файлів у мене не було. :о)
Ну дрібні невдачі звичайно мали місце, але так завжди буває, коли ставиш перед собою амбіційні задачі. Перераховувати всі невдалі почини за 2 роки гри, навряд чи доцільно… Але мушу визнати, найбільш невдалою була моя діяльність у якості МЗС під час другого строку Бабенка. Жодного бажання грати, активно щось робити, у мене на той час не було. Втома брала своє.
Іван Сірко:
Найбільше досягнення - атака Поділля. Щодо фейлів, не пам`ятаю таких
Бабенко:
Найбільший фейл, то, мабуть, запрошення Мішель до партії буддистів 😃
Ну помилки звичайно були, без цього ніяк, але я не можу сказати що я про щось особливо жалкую. Запрошення деяких людей до уряду було помилкою. В деяких питаннях зайва лояльність, а десь навпаки різкість та нестриманість. З досягнень... перекладав вікі на українську, перший наш FAQ зробив, першу чергову статтю також я зробив та заснував, в різні часи багато працював на уряд. Вважаю своїм досягненням немалий вклад в розвиток відносин з багатьма країнами, а також вступ до EDEN, де був першим українським представником та взагалі багато зробив для нашого вступу, це був довгий шлях.
а, так, я ще був єдиним президентом який атакував Угорщину 😃 саму столицю )
Александр ІІ Зе Грейт:
Фейли? Один із варіантів як я хотів заевершити гру - це якраз награфоманити відверту статтю))
Ну мої фейли в принципі відомі:
- румунське ТО конгресу 25 серпня 2009 року коли я був ПП ЮЮ і, відповідно, курував вибори (та нас однаково заТОшили-б, зелені ми на той час були, хоча я разом з Редніфом і організував 240 голосів, що суттєво вище від липневих 140 голосів за президентвства Вііри);
- вихід з Партії Пива яку прихопив Зіггі, що досить вдало напередодні заліз в неї;
- історія з 500 голда коли я був головою НБУ (які я однаково повернув за тижні три десь), хоча найбільший фейл ц у всій цій історії був не сам факт просиру, а те, що я в емоційному раші почав радитись з іншими, зокрема з Данилом, а в результаті все одно розгріб усе сам;
- продав компанію за 2 голди;
- недостатньо ефективно працював свого часу на посаді МО із армійськими новачками (зокрема не побачив в свій час потенціалу того ж Борової);
- повернувся в туклік 🙂 після фейєричного прощання.

Досягнення:
- зробив досить вагомий вклад в те, щоб ми не вступили до фейло-Едену взимку-навесні 2010, а в результаті відтягнули цей процес як мінімум на півроку;
- прийняв і почав розгрібати авгієві армійські стайні у чи не найважчий для регулярки час, принаймні гадаю був не останнім хто дав поштовх відродженню сьогоднішньої регулярної армії;
- втримав разом із іншими консерваторами бренд ЮЮ, принаймні за мене ЮЮ не була ані перейменована ані заТОшена;
- участь в політпроекті УБП як незалежної аполітичної партії, яка вже за місяць ввійшла в ТОП-5, ТОП-4 а надалі навіть стала платформою для УДП - мабуть найяскравішого політпроекту за всю е-Українську історію (принаймні за показником КПД/час активного існування);
- маю всі медальки, ось 🙂, був першим по експі та в топі по силі/дамагу, (не варто забувати що це все-ж гра).


Vasyl33:
4. Чи збираєтесь висуватись в майбутньому на пост президента? Якщо так, то з якою метою?

КОСТа:
Ні, вибачте. Часу в мене стільки нема, щоб ще місяць просидіти закинувши всі інші справи за цією грою. Нехай інші пробують, я у всякому разі знаю як їм нелегко і майже не критикую.
Тіхенко:
Цього місяця вибори президента не відбудуться. На майбутнє загадувати не будемо, але час від часу наша країна дійсно відчуває потребу до хай і тимчасової, але консолідації, заради певною мети. Нажаль в Україні не надто багато людей, що могли б провадити помірковану політику всередині країни, без необхідності травлі інакомислячих, і при цьому чітко відстоювати інтереси еУкраїни на міжнародній арені.
Іван Сірко:
Це цілком можливо. Я збираюсь повернутись у гру восени, коли завершу свої справи РЛ. Я повернусь з новою ідеологією і з новою партією. Скажу тільки те, що цього, напевно від мене не очікують 🙂
Бабенко:
Не знаю. Мабуть, але на даний момент не маю великого бажання. Все, чим мені подобається займатися у цій грі я можу робити без займання цієї посади.
Александр ІІ Зе Грейт:
Ага, 4 fun 🙂


Vasyl33:
5. Кого бачите на посту президента в найближчому майбутньому?

КОСТа:
Ну, звісно кандидата від нашої партії 🙂.
Тіхенко:
В найближчому майбутньому – це Mykhalevych. Ну а далі все вирішать чесні, демократичні вибори
Іван Сірко:
я до вересня офф, тож нічого не можу казати з цього приводу
Бабенко:
Є декілька людей, але це майже все старі гравці, нажаль. З нових, якщо його можно таким вважати, то Тарас Засновник мабуть.
Нажаль в нас щось не з`являється амбітних молодих, в гарному розумінні слова помітних, гравців які саме бажають працювати та мають необхідні здібності.
Александр ІІ Зе Грейт:
Не знаю, я зара в тукліку, взагалі не слідкую за ституацією. Сподіваюсь хтось із нових гравців, а не старперів що в грі вже рік і більше і вже встигли вимуляти всім очі а в деяких випадках промити мізки.


Vasyl33:
6. Що Ви хочете сказати еУкраїні/еукраїнцям?

КОСТа:
Зав'язуйте сваритись через якісь дрібниці. Доки ми чубимось, всі інші йдуть далі.
Тіхенко:
Кохайтеся, без цього нічого не буде. :о) Ну а якщо серйозно – рекламуйте гру, залучайте друзів, без сильного бейбі буму нам буде дуже не просто гідно відстояти інтереси нашої держави.
Іван Сірко:
Життя прекрасне! Кохайтеся та отримуйте свій кайф від нього! 🙂
Бабенко:
В першу чергу побажати єдності. Бути розважливими, мудрими та багатими
Александр ІІ Зе Грейт:
Кохайтеся! Не сріться! Працюйте най бебібумами, причому не лише галицькими чи донбаськими. Принаймні розпад старого біполярного світового порядку формує для цього більш ніж сприятлмве підгрунтя. А загалом порада - не парьтеся політикою, головне - ресурси, а найголовніше - прокачка. Сильніші громадяни = сильніша еУкраїна.


Vasyl33:
7. Що Ви можете розповісти про Данила Галицького, Махна, Ростислава Казкаря, Геку?

КОСТа:
Даніла був буйним трохи, через що веселим. Він так вперто почав воювати з модераторами, що в тих мабуть терпець таки увірвався і його забанили. Ну і ще деякі з "добродіїв" тікетами допомогли.
За МАХНО було класно, можна було нічого не робити. І взагалі то були класні часи моєї е-молодості.
За Казакаря і Геку нічого не хочу казати, крім того, що з тією зовнішньою політикою, яка за їх час проводилась я був не згодним.

Тіхенко:
Щось тебе самі мерці цікавлять... :о)
Про них, як кажуть або добре, або нічого, але я спробую бути об’єктивним.

Данило – це ціла епоха в історії країни. Хтось вважав його національним героєм, рятівником нації, хтось угорським/румунським шпигуном, американським зрадником-запроданцем, тощо. Як і будь яку історичну особистість великого масштабу, його неможливо оцінити однозначно. І його файли, і його дипломатичні перемоги визначили майбутнє єУкраїни на багато місяців вперед.

МАХНО – це гарний журналіст із Канади. Був президентом єУкраїни, від ІУ. Дуже швидко він зрозумів, що «там високо, нема нічого», і дещо відсторонився від управління державою (цьому сприяла і різниця у часі між Україною та Канадою). Зараз його пам’ятають в основному за локальним мемом: «При МАХНО такого не було».

Ростислав Казкар – теж зробив багато корисного для держави. Але це той випадок, коли одна помилка у зовнішній політиці перекреслює у свідомості прийдешніх поколінь весь позитив. Втім ми мусимо бути йому вдячні за цей досвід. Тогочасні файли багато чого навчили усіх нас, можна сказати сприяли становленню нації, загартували її.

Гека – досвідчений гравець, непоганий економіст часів В1. Автор декількох чудових економічних гайдів. Автор ініціатив щодо формування національних резервів, національної української корпорації. Нажаль, через свій агресивний, запальний характер нажив собі чимало ворогів. Останні кілька місяців його перебування у грі, взагалі, не дуже хочеться коментувати, аби не псувати враження про цю людину у молодого покоління.

Іван Сірко:

Галицкий был прикольный, мало кто знает, но это я в свое время предложил ему выдвигаться в президенты и он поставил рекорд, переизбравшись потом два раза подряд. Жаль что его забанили

Махно позитивный человек, с хорошим чувством юмора. Всегда было интересно с ним общаться

Казкарь наш комми. Жалко что АКПУ больше не существует, они были очень оригинальной и своеобразной партией в нашей политической жизни.

Гека был лучшим министром экономики за всю историю моей игры. Кому интересно те могут поднять архив его статей за то время. Думаю Гека как минэк и Виджил как глава МИД в период, когда президентами был Данила и я, были лучшими украинскими министрами

Бабенко:

Данила був цікавенький. Але йому було важко мабуть ще через те, що він був з дещо іншого культурного середовища ніж більшість тих, хто його оточував у грі. Іноді люди просто по різному мислять і це стає причиною нерозуміння один одного. Мені здається, що багато людей просто не розуміли його самого та його поглядів на речі.

Махно це коли трава було зеленішою 😃 З ним асоціюється епоха безтурботного існування коли ще не було такого різкого контрасту між людьми. Погляди багатьох тоді ще були в процесі формування. Та й людей було не так багато.

Александр ІІ Зе Грейт:

Данило був хорошим кризовим менеджером зародкового періоду державотворення. Баагато робив і багато зробив, брався за всі напрямки де не було кадрового покриття, і головне - не перекладував тягар відповідальності на членів своєї команди, не боявся приймати контроверсійні рішення. Однак непублічність, нерозуміння з боку опозиції, срачі - зламали його, зламали його державотворчу сутність, і в деякий момент він став занадто деспотичним, абсолютно негнучним. Він не зміг сприйняти нові економічні реалії, не хотів іти на компроміси із політопонентами, підгодовуючи свій месіанський образ, доки просто всіх не дістав.

Махно. Незважаючи на те, що в певний момент він став моїм опонентом, не жалкую що просував його в свій час (в Міносвіти, в Уряд, підібрав йому хороший акк коли він свого злив на канадських виборах і вже навіть думав чи залишатись йому в грі). В нього була чітка мета - політичний олімп. Тому тут цілком показово, що як лише він отримав президентську медальку то відразу ж пішов з гри.. Поважаю людей, які чітко знають чого хочуть і систематично досягають мети. Причому тут іде мова не лише про президентство - він свого часу багато зробив як посаді МінОсвіти, зокрема УА Сапорт як наступний і комплексний рівень підтримки новачків, коли ВЕІ і МінОсвіти вже виглядали вже просто архаїчно.
Командний гравець, ініціативний, не боїться запитати - висловивши десь свою некомпетентність, та і просто цікавий співрозмовник, не лише по темі ерепи.

Ростислав. Із циієї четвірки я з Казкарем найменше спілкувався особисто, тому найменше його знаю. Не кажу про газети, політику і т.д. Однай скажу мабуть, що відніс би його до групи людей, яким у грі був би схильний довіряти. Його висловлювання, дії, поводження завжди мені імпонувало. Інтелектуал, джентельмен, позитивна людина.

Жека. Респект і уважуха. Я з ним срався в 2009, однак я його підтримав на виборах преза в 2010 році. Спочатку був моїм опонентом, далі став союзником - світ міняється, люди міняються, погляди міняються, головне не стояти на місці, інакше закінчиш як Сергард чи Данило. Жека говорить те, що думає, і це гуд. Його президентство в 2010 та перебування на посаді МінЕкономіки показало, що навіть найобезбашеніші на перший погляд люди під тягарем відповідальності все таки намагаються не рубати з плеча, а діяти все таки так, щоб не було соромно за свої дії і за місяць і за два. Його економічна реформа 2009 року, кількість реальних СБ-медальок та постійне втримування в тонусі як своїх так і чужих робить його гравцем, з яким цікаво грати.


На цьому закінчується ця стіна тексту і ч.1 моєї газети🙂
Ще раз дякую, усім хто погодився відповісти на ці питання! Особисто я дізнався багато цікавого, надіюсь, що ви теж. Продовження постараюсь написати наступного тижня.

Проводиться донабір в 6 курінь ЕМС Україна!