Над окопом сутеніє...

Day 1,275, 18:48 • Published in Ukraine Ukraine • by Volodymyr Paschuk

Слава Йсу, дорогі браття й сестри.

Пишу вам оцю статію із окопу десь на Волині. Шквальний кулеметний вогонь турецьких загарбників глушить накази командирів, один за одним, наче зранені птахи падають додолу українські літаки, збиті ворожими ракетними установками, танкові залпи бусурман рівняють із землею древні собори, знівечена земля Вкраїни стогне голосами своїх зґвалтованих дочок…

А ще два тижні тому ми, молоді, та вже загартовані вогнем і холодом, гордо ступали вулицями Білорусії, нам привітно всміхались голубоокі білоруські жінки та світловолосі дівчата, мужчини мали за честь потиснути нам руку; юнаки, що вперше у житті бачили, а подекуди й брали участь у військових діях, в яких заледве тільки темнів пушок під носом, втаємничено, із захватом оглядали нас; навколо метушилась малеча, просячи нас дати патрона чи стати до знимки. Поряд із білоруськими прапорами та написами «Живе Бєларусь!» з вікон будинків майоріли блакитно-жовті стяги…

За ті дні ми направду пізнали війну, самозречено трудились та йшли у бій, про що красномовно свідчать нижченаведені числа.



Як бачите, панове, військо наше регулярне, на свята і опісля потрудилось гарно.

Минають дні, минають ночі… Так швидко промайнули мирні дні під нашим небом, і канули у Лету, як бачимо, напевне на найближчі кілька місяців. Ми героїчно кинулись на кораблі, і натхненно штурмували чорноморське узбережжя Османіїї, ми самовіддано лягали під гусениці бусурманських танків у Тавриді, ми із останніх сил, ми із останніх куль боронили від наруги землі славних предків-козаків – Дніпро та Запоріжжя, ми не складали зброї навіть обезкровлені d Поділлі. Сьогодні разом ми вперше отримали більше тисячі очків за раунд (окрема подяка НМА). Ми ще досі дихаємо грудьми, хоч і прошитими ворожими кулями…

Ми досі можемо, і ми знову вливатимемо мільйони інфлюєнсу, як ми уже зробили це у попередніх битвах:



Після тяжких кровопролитних битв усі солдати швиденько залікували рани у шпиталі (адже у нас такі файні медсестри 😁 і готові прийняти новий бій!
А кількість війська нашого росте день-у-день! Ось вам списочок новачків, багато із яких – колишні цивільні, що відчуваючи гостру необхідність до єднання, вступили у ряди армії!

РА1: YurkoRudokovich, Qi_Mirali, Bilanovskyy, Yaroslaw Samolyuk, Elifey , Sirko Harakternyk, Tima2409, DeadForest, imamradyk.

РА2: Iskendegir, Linch212, Mudryi, UAWeBeR, Y_u_r_k_O, sage81, Dart_elf.

Окрім того, мені б хотілось від імені РА1-РА2 висловити щирі вітання нашій Гвардії із приводу вступу до її лав одного із найвизначніших наших співвітчизників – КОСТи!

Крім приємних новин про зміни у складі Еліти, у мене для Вас є ще одна не менш приємна, що заслуговує перших шпальт газет! Кілька хвилин тому мною було прийнято лав армії першого легіонера! Його звуть InfernoApple і він уже досить дорослий гравець, із 400+ q0. В РЛ американець, вчиться у вищій школі, родом із Нью Джерсі… Нам надзвичайно приємно із цього приводу. Іноземець безумовно додає колориту армії!)

All Heil InfernoApple!

Ну що ж…

Ми добре пам’ятаємо героїв Крут, ми бережемо у серцях славні перемоги піж Хотином, під Жовтими Водами, ми не забули битви на Маківці, ми битимемся так, як бивсь останній козак під Берестечком. Бо ми вже бачили не тілько паленого вовка, а й паленого ляха і бусурмана! Бо подвиги наших предків не дадуть згаснути вогневі у наших палких серцях. Бо ніхто не забутий, бо ніщо не забуто!

Отож, кінчатиму уже того фронтового листа, панове, адже 1275 день нового світу уже близитсья до завершення, на окопи спускаються сутінки (у РЛ світає ), і ми в промінні надвечірнього сонця чистимо зброю, бо сурми кличуть до звитяг, і армія стоїть напоготові!

А на кінець лише скажу словами мого командира I Z O, що Батьківщина – то не територія, а сума подвигів та звершень!

Слава Україні!