Мирна Угода із Росією

Day 1,193, 14:07 • Published in Ukraine Ukraine • by Tikhenko


Добрий вечір любі друзі. Сьогодні розкажу дещо про мирну угоду підписану із Росією, та гарантоване місячне перемир'я що є її наслідком. Про наші втрати і здобутки, компроміс та дипломатичні перемоги, - читайте далі.

Отже сьогодні, я радий поздоровити вас із тим, що довга і виснажлива, багатомісячна війна із еРосією нарешті добігає свого кінця. Ми довго і наполегливо боролися. Відчайдушно, хоробро і самовіддано рубалися із набагато сильнішим загарбником. Часом, за допомогою союзників із блоку Еден, нам навіть випадало святкувати перемоги. Назавжди в наших серцях залишиться битва за Поділ, де наші та союзницькі влаштували супротивнику своєрідне Ватерлоо.



Прості українці, вояки нерегулярних військових формувань, армія за цей час, не раз і не два показали себе із найкращого боку. Втім треба розуміти, що далеко не все в цій війні залежало від них. В найскрутніші моменти, на допомогу нашому війську приходила чорна пантера. Чи не в кожному нашому бою, ця валькірія викладалася так, що своїм дамагом могла б присоромити регулярні війська навіть топових держав.

Але йшов час, славетні вікторії змінювалися нищівними поразками. А союзники, що спершу із ентузіазмом нам допомагали, і самі опинилися у скрутному положенні, воюючи на кілька фронтів.

Вже на початку мого президентського терміну, провідні чиновники Едену прикладали усі зусилля аби примирити воюючі сторони. Пояснення тому дуже просте. Еден та Панам (до якого доєдналася Росія) є по суті альянсами побратимами, і даний конфлікт, є однією з кількох їх незначних суперечок. Суперечок, які вони б хотіли залагодити. З активізацією війн по всій земній кулі, між НВО та Еденом та Панамом, наш із росіянами конфлікт почав видаватися обом зацікавленим сторонам занадто шкідливим через необхідності Росії, а з нашого боку Хорватії та Румунії витрачати ресурси на дрейн власного дамагу, в той час як він міг бути раціонально використаний проти спільного ворога.



Отже тиск на мене, як на президента продовжував зростати, але погодитися на єзуїтські умови що їх пропонувала еРосія я не міг. Це означало б зраду власного народу і його інтересів, зраду тих принципів що я сповідую. Тож війна продовжувалася. Продовжувалася вона і тоді, коли Угорщина відкрила проти нас "другий фронт", продовжувалася не зважаючи на ризик знов залишитися без конгресу. Однак переговори із приводу миру не припинялися ні на один день. За кілька тижнів мого президентства, я разом із російськими дипломатами, та особисто президентом еРосії, а також за посередництва дипломатів країн союзниць - Румунії, Болгарії, Греції, дійшли нарешті до спільної угоди, яку мені не було соромно підписати.



Угоди, що хоч і не робить нас переможцями у війні яку ми об'єктивно програли, але дозволить нам зберегти власну гідність, і честь. Ні, це не перемога, але це і не поразка, - це чесна угода між рівноправними партнерами. Угода, що має свій термін і свої умови. Угода що дає нам певні дивіденди, і накладає відповідальність. А найголовніше, розрубає гордіїв вузол конфліктної напруженості в регіоні, і дозволяє нам і нашим союзникам вільно діяти в інших гарячих точках, без того, аби відволікатися на прикриття тилів.

Ну і насамкінець, публікує текст договору, що був сьогодні підписаний:

1) Сіверія та Таврида переходять до еРоссії в оренду, починаючи з моменту підписання еУкраїною і еРосією мирного договору, згідно ігровій механіці.

2) Початковий термін оренди регіонів складає 1 (один) місяць. Надалі договір може бути продовжений за бажання сторін. Ціна оренди за Сіверію і Тавриду дорівнює 225 золота на місяць, оплата здійснюється потижнево (по 56.25 голд на тиждень).

3) Повернення регіонів Поділля, Полісся, Дніпро, Слобода, Донбас починається з моменту укладення даного договору шляхом прямих атак на ці регіони і повстань в них.

4) еРумунія є гарантом дотримання умов договору сторонами.

5) У випадку несанкціонованого повстання на орендованих регіонах, Збройні Сили еУкраїни беруть участь в їх придушенні. Відповідний наказ доводиться до відома населення. Якщо на погашення повстання потрібно більше 20 годин, то на допомогу в його придушенні висилаються регулярні частини країни-гаранта виконання договору або її союзника за погодженням з Президентом еУкраїни.


Якщо ви вважаєте, що без цієї війни нам стане нудно, нагадаю, що у нас багато справ ще заплановано. По-перше повернути захоплені Росією регіони. (ми на самому початку цього шляху), по-друге Молдовська кампанія, - нам треба забрати оленів. Крім того угорці й досі на Волині засіли. Це теж треба вирішити. Сумно не буде!

В наступних статтях йтиметься про оленів, IT та інші цікаві речі.
Із повагою, Tikhenko, Ukrainian Consolidation