Дитинство

Day 1,173, 06:45 • Published in Ukraine Ukraine • by KurtV

Перші кроки. Новий етап. Я все ж таки наважився відкрити власну газету.

Отже історія перша.Дитинство.

Народився він в невеликій зграї, його перші кроки були маленькі та невпевнені. Спочатку він, як і усі, просто спав і їв те що йому приносили. Малюк не звертав уваги на того, хто йому приносить їжу, він був вдячний усій зграї і з задоволенням наминав соковиті шматки м'яса. Коли вовченя трохи підросло і почало вже впевнено ставати на лапи, його не можна було зупинити. Він бігав між старими вовками, граючись кидався на них, іноді травмуючи себе випадково, а іноді він був покусаний цими змученими життям тваринами.

Вовченя було не самотнє, серед зграї бігали десятки таких як він: хтось побільше, хтось поменше, хтось вже зі шрамами від укусів своїх «одноплемінників», хтось боявся підходити навіть до своїх одноліток, хтось вже рвався піти на полювання разом із старими вовками, але більшість все таки кидалася на старих вовків зі своєї зграї. Вони це робили з різних причин, деякі це сприймали, як гру, деякі як серйозну сутичку. Ті вовченята, які все ж таки потрапили на полювання, поверталися приниженими та знесиленими, але вже з деяким досвідом, яким вони з радістю ділились зі своїми однолітками.

А наше вовченя жило і спостерігало за бурлінням цього котла під назвою зграя, насолоджуючись безтурботними моментами дитинства та розповідями старих вовків про сиву давнину та про інші зграї. Він чув, як його зграю неодноразово били інші, як наші вовки героїчно билися, які підступні та хитрі були вороги. Але вовченя розуміло, не зважаючи на свій вік, що не буває так, що тільки ми – добро, а всі інші – зло. Після цього, він почав ретельніше перебирати все те що йому говорили старі вовки.

Вовченя мріяло скоріше підрости та також ходити на полювання разом з найсильнішими членами зграї, мріяло про те, яким він буде великим та сильним, та як він буде мститися ворогам зграї… Але через декілька днів, він вже забував про цю ворожість і думав про зовсім інше, дивуючись, чому інші його однолітки, ненавидять і хизуються своєю ненавистю.
Так тривало приблизно з півроку, а одного разу, його запросили на тренування. Це означало, що вовченя перетворювалося на вовка, його зуби ставали міцнішими та гострішими, його шкура ставала грубішою, а лапи швидшими, погляд – холоднішим.

Далі буде…