Справжні українці. Всі ми.

Day 1,173, 06:29 • Published in Ukraine Ukraine • by Alexey Mac

Цікаві речі у нас відбуваються. І чим далі, тим цікавіше і... гірше.

Хочу розповісти про велику проблему, яку ми не можемо вирішити, про те, які ми різні, але всі - українці.

Трохи фактів з життя.

Ой, як мені неприємно, що зараз у цій грі, та й у РЛ почалися негтивні думки про усіляких Івано-франковських школярів і так далі. В мене є друзі з Франика, нічого спільного з Радіатом) Але не менш патрніотично налаштовані, повірте. То що ж таке? Чи Радіат не любить Україну? Переконаний, що любить.

Сам я живу у Харкові, але полюбив Західну Україну з першого погляду. Об'їздив її вже кілька разів, багато де був, міста, села. Саме ці землі - наша самобутність, наша важлива історія, і мої найулюублініші місця в Україні.

Свого часу я входив до лав МНК(Молодіжний Націоналістичний Конгрес), хто знає, той зрозуміє. Їздив у націоналістичний вишкольний табір і таке інше. Часто дратував своє оточення знчком із прапором УПА на моєму одязі. І я вважаю, що УПА боролися за свою землю і достойні поваги і навіть більше.

Росія в РЛ. Ставлюся до неї достатньо негативно. І мені не подобається той вплив, що вона має на нас, і ті стосунки, що зараз будуються Януковичем і Ко. Для мене наша влада - сором.


То що ж таке? Чому той же Радіат вважає мене у грі ледь не своїм ворогом? Скажіть, цікаво?

Тому що дивимось ми по-різному. Хтось більш поміркований, хтось - більш войовничий. Як може школяр націоналіст не бути войовничим? Це було б дивно. Але я давно не школяр. І бачив різне. І є за що полаяти і прибічників Партії регіонів і Свободи. Тому що все у нас крайнощі.

І сам я у цій грі не втримався, і крайнощів ставало все більше. Але це гра, і вона добра тим, що можна відігравати свою роль, навіть експерементувати. От ми і граємо. Я навмисно не ставав в пози, які так люблять у нас політики в РЛ, і намагався, не дивлячись на мої РЛ-погляди, зробити еУкраїну кращою. І став практично опонентом тих, до кого більше маю відношення, ніж можна подумати.


Але звідки ця ворожнеча, та чи потрібна вона нам? Нащо ми робимо ворогами один одного? Чи не варто придивитися щільніше? Чи не варто подумати над тим, що зайві принципи заважають нам і шкодять розвитку України. Реальної України.


Знаю, сам не завжди міг показати приклад такої терпимої поведінки. Але і це не відміняє суті.

Може, текст вийшов трохи шершавим, але не хочу розписувати тут наукові статті. Тільки фактом є те, що не всі іванофранковські школярі є якимось нациками, це взагалі більше притаманно Росії, ніж Україні. І не всі жителі сходу України вклоняються Росії та Януковичу. А тим більш, не є вірним приписувати політику у грі до реальних поглядів гравця. Легко грати у гру, коли обираєш собі ворога, коли є проти кого боротися. Але подумайте, що ви будете виносити у РЛ, які погліди? Чи не шкодимо ми собі ж? Чи не здається вам, що брати приклад з РЛ-політиків - сором та ознака малого розуму?

Давайте будемо самими собою. А Україна буде такою, на яку ми самі заслуговуємо.

Не Мак, не ЮЮшник,
просто Олексій.



оновл.: так, іще забув сказати. Срачу зі мною тут не буде. Моя мета - донести думку, а не сперечатися. То ж будь ласка, можете коментувати не чекаючи моєї відповіді, бо її не буде.

Бо це не піар стаття, а мої власні РЛ-думки. Зустрінемося в РЛ - із задоволенням порозмовляємо на цю тему. І текст вище я просто залишу для усіх.