Бібки летять в небо...

Day 966, 11:01 • Published in Ukraine Brazil • by pylypok

Одже, друзі, сьогодні ми вчимо нове слово: "бібки".

Я, звичайно, прошу великого пардону якщо зара буду писати про те, куди в мене голова не влазить, але краще написати і, як наслідок, бути закиданим свіжепоробленими бібками, а ніж мовчати і мучитись думками, що мені одному більше всіх треба.

Але, все ж таки спробую порушити спокій верхніх шарів еУкраїнської атмосфери. Сподіваюсь, що мене буде почуто десь там високо-високо...

Отже.
1. Росіяни повним ходом будують деф та хоспіталі. А ми, я так розумію, тим часом готуємо хліб з сіллю? Чи це хитрий план, такий хитрий? Якщо нема грошей, то ви скажіть. Ми кинемо кілька бібок в Сірка, що розтринькав гроші, і скинемось своїми кровними. Чи ви думаєте скільки ще протримається світова економіка без війн і рудміни будуть нас чекати зі своїм військовим модулем?

2. Ні, я звичайно поважаю наш гімн, а особливо мені до душі геніальна буддистська парадигма "згинуть наші вороженьки як роса на сонці", але ми можемо до посиніння сидіти на березі Дністра і чекати поки повз нас почнуть пливти бібки відступаючих з Поділля сусідів, а ми будемо кидати заготовлений хліб з сіллю (див. п.1) їм в останню подорож, але факт залишається фактом - Поділля у нас нема, і ніхто достеменно не знає коли воно до нас повернеться.

Тепер людською мовою. Відкрийте ринок праці. Український ринок праці. Що ми там бачимо? Нічого гарного. Кілька вакансій, мізерна зарплатня. Куди подітись українцю? Їхати в Поділля, платити податки Молдові? Виїзжати до Росії і невідомо коли повертатись?
Поділля нема. Це даність. На найближчі кілька місяців, а вірогідніше набагато довше, у нас буде калічна економіка. І вона буде до тих пір поки ми самі її не змінимо. В нас є шанс позбутись залежності від заліза, то давайте ним скористаємось!
Давайте подумаємо що ми можемо виробляти і кому продавати. Давайте стимулювати попит на наші товари, кінцеві товари, і цей попит потягне і зарплати. Давайте створимо державну експортну компанію або попросимо мене, я реанімую свою під державні гарантії.

Давайте пояснювати нашим підприємцям, що при вартості велнеспаку (+20 здоров’я ) в 30 грн, параметр даху в будинках на 10 використань, що вони продають, нафіг нікому не потрібен при вартості будинку в 100 гр, і що в цій грі тепер найважливіше – хепінес, це зайвий час для тренування, навчання і праці. І що вартість одиниці цього параметру в булках та будинках повинен бути нижчим за середню зарплату, бо інакше краще працювати, а ніж жити собі в збиток.
І як наслідок Carpenter-ов нам не треба, як мінімум нових і про це треба казати новачкам.
Давайте створимо дорадчий орган, який би радив підприємцям де працювати, як працювати, на що є попит, на яку кастомізацію.
І багато ще іншого…

Де всі, що за тиша? Ви навіть перестали партійними стрижнями мірятись.

Давайте щось робити! Агов! Там наверху! Запулити ще однією бібкою?