Дискусія як супутник просвітлення

Day 1,824, 11:41 • Published in Ukraine Ukraine • by Nazar Sivukha
Фон: Prawe Skrzydło - Pochód Degeneratów

Сьогодні мова зайде про те, що в народі називають "срачами". Проте в гарному значенні цього слова. Так, воно справді існує. І назва йому - дискусія. Проте між цими двома кардинально різними поняттями є справді суттєва різниця. Я не буду її описувати. Я розповім про те, в чому полягає користь здорової дискусії. Навіщо? Враховуючи стан еУкраїни (та і РЖ України) це справді актуальна тема.

Колись давно, в далекій-далекій галактиці існувала контактівська група Альянс Націоналістів України під патронатом Андрія Карпуся. Суть полягала у об'єднанні людей з однаковою ідеєю та обговорення певних тем, питань, історичних та сучасних подій. Але дуже часто спалахували суперечки із представниками інших, ворожих ідей. Власне, в цьому полягає цікавість групи особисто для мене. На цьому прикладі розглядатиметься користь від дискусії.

Для прикладу береться будь-яка історична подія. Наприклад, той самий багатостраждальний Голодомор 1932-1933 років: його не-, або визнання. У обговоренні бере участь велика кількість українських націоналістів, а також певний відсоток оппонентів. Оппоненти висловлюють свою думку (або переконання) в тому, що самого по собі Голодомору не існувало і наслідки голоду можна було помітити по всьому СРСР, наводять приклади, аргументи і факти. Одні учасники групи відповідають тим же: холодними фактами, чіткими доказами і прямими аргументами. Це називається дискусією. Інші ж поспішають перейти на особистості, попустити "ворога" і щонайнижче його образити. Це називається срачем. Немає сенсу пояснювати ці поняття далі. Проте варто приділити увагу наступному факту.

Адміністрацією АНУ було введено голосування, заголовок якого голосив:
Найкращий оппонент групи - це:
І далі - список кандидатів, які захищали протилежні до ідеї групи міркування. Тобто тобі, як членові групи, пропонується обрати з цього списку людину, яка найкраще висловлює свою думку, найдоступніше викладає факти та найінформативніше відстоює свою позицію. По суті, ти маєш право висловити повагу цій людині, та певним чином подякувати їй за змістовний діалог.

Мова не йде зараз за толерастію. Я і сам її не люблю, якщо чесно. Якщо хтось не помітив, я також вважаю себе націоналістом і консервативний підхід у соціально-політичному питанні вважаю найбільш плідним. Проте кожен з вас, читачів, незалежно від поглядів, повинен розрізняти "ололо" від радикального патріотизму.

Радикальний патріотизм НЕ забов'язує тебе палити Москву. Радикальний патріотизм ЗАБОВ'ЯЗУЄ відстоювати свою ідею, інтереси своєї Батьківщини. Консервативна ідея передбачає здорове та освічене суспільство. Найпрямішим та найбільш явним виявов освіченості є вміння правильно виражати свої думки. Як нам відомо, все у цьому світі пізнається у порівнянні. Отже, порівнюючи свої погляди із поглядами свого оппоента ми ще краще пізнаємо своє переконання, свою ідею, свою історію і самого себе. Спілкуючись із ідейно-протилежною людиною ми, в першу чергу:
а) намагаємося довести їй, що вона не права, якщо в цьому є необхідність згідно нашим переконанням
б) МАЄМО прислухатись до її висловлювань, занотовувати їх у свій підсвідомий записничок та вибирати із них такі собі перли. Цікаві думки, завдяки яким вже потім ми будемо робити висновки стосовно предмету обговорення.

Дискусія із людиною, що несе протилежну ідею є найбільш прямою дорогою до пізнання і просвіти. Отже, вміння вести здорову дискусію є настільки ж прямим доказом освідченості та, великою мірою, самоповаги. Порівняти свої доказами з доказами оппонента, дізнатись щось нове для самого себе. Розширити світогляд, в кінці-кінців - ось основна користь від обговорень із цими вашими "москаляками" і тому подібними представниками протилежних ідей.

Отже, самовдосконалюйтесь за допомоги діалогу. Зберігайте свою думку, майте голову на плечах. Не забувайте про чутке серце в грудях і... душу, що знаходиться на трішки вищому рівні людської свідомості. І тоді вас завжди оточуватиме добро, ваніль і РОЗПЕЧЕНИЙ МЕТАЛ!!! \m/


P.S. Стаття друкувалась у польових умовах. Прошу вибачити за синтаксичні та орфографічні помилки, які я не встиг виправити.