[Petros, report2] Похід на Петрос (звіт2)

Day 3,239, 09:43 • Published in Ukraine Ukraine • by Arkhimed

Доброї частини доби, ерептовариство!

Продовжую представляти вашій увазі звіт про сходження ерепівців на Петрос.



про збори, добирання до табору і перші вечірні посиденьки писавім в попередніх статтях. в тому, що пропали знимки, підозрюю якусь диверсію на сайті. нині заливаю фото через інший.

отож зранку 17-го вересня 2016 року, точніше - вже пополудні, ми нарешті вибрались з табору, і вирушили в бік Петроса.
(всі йшлисьмо перший раз, тож по дорозі роздивлялись-дивувались-захоплювались)


отака відкрилась дорога з табору

було в дорозі й місце для гумору, захопливі карпатські краєвиди манили око, а екологічно чисті ягоди пригальмовували рух, вимагаючи з'їсти їх негайно )))



















через деякий час знову стрілисьмо отару ботів на випасі, мало хто втримався шоб не зазнимкуватись на їх фоні))





отако збираючи попутно ожину-чорницю, так нагострилисьмо зір, що окремі з нас зустріли справжніх красенів - білих грибочків




а ото вже на одному з привалів переводимо дух. ну і здобич на першому плані ))






так на кожному з перепочинків намагались зафіксувати свою присутність на фото


краєвиди довкола такі захопливі, що тяжко щось вибрати окремо. ось річечка

найтяжче давались останні метри перед вершиною







а вже ступивши на чуб Петроса, всі негайно прагнули зігрітись (хоч було і тепло, піт та вітер робили відчуття морозу мінімум -10)


споживалисьмо не лише гарячий чай, були ше й канапки (на закуску))


в декого так відновилась енергія, що почали реалізовувати ідею зробити Петрос найвищою вершиною українських Карпат))

оскільки починало вечоріти, оперативно зробилисьмо кілька групових фото







зазнимкували довколишні краєвиди











на завершення виконалисьмо Славень України та пом'янули жертв "золотого вересня" 1939-го



дорога назад була значно легшою, хоч довелось пройти половину дороги вже за фактичної ночі.







прийшлисьмо в табір близько опівночі. хто мав сили, йшов святкувати. автор резервів не віднайшов, тому дрихнув до раня))) про пригоди під час того святкування чинна історико-географічна наука поки що мовчить...
підозрюю, є що приховувати 😉

наступного ранку була неділя, і до 14-ї малисьмо зібратись. тому до 11-ї розштурхали усіх упертих сплюхів. не останнім чинником для прокидання був запах смаженини



і вже перед виїздом до Франківська кілька пам'ятних фото на згадку





і на завершення повторно подам фото по приїзду жиби можна було порівняти і побачити зміни!



отож, подаю учасників походу:
1-й ряд (зліва направо) Вадим, Євген, Андрій, Ігор

2-й ряд (теж зліва перелічуватиму)) Ігор, Ігор, Андрій, Наталя, Володя

Вадимові син і племінник такі шустрі, шо фотоапарат не встигав за ними))
зловивім їх замучених на вході до палатки


майбутні чемпіони з боротьби Арсен і Євген

на цьому завершую оповідь, дякую за увагу!
до наступних походів!