[Live in Ukraine] Інтерв'ю з Lenko Karhel

Day 1,923, 11:19 • Published in Ukraine Ukraine • by Lindsey Stirling


Доброго часу доби, дорогі читачі.

Не буду як завжди починати здалеку, напишу одразу й по суті:
Я вирішив спробувати себе в новому для себе жанрі : Інтерв'ю.
Першим мені на думку потрапила Мішелька, але отримавши прикру відмову 🙂 я перевів свій погляд на не менш цікавого гравця - Lenko Karhel

Взагалі, саме інтерв'ю було взяте досить давненько, однак, через брак часу (через який мені також довелось звільнитись з посади ментора Мін Дему) я відклав його публікування на пізніший термін.
Приношу Lenko Karhel вибачення за це.

Отож, не буду тягнути кота за хвіст, ловіть саме інтерв'ю. 🙂



Звідки ти, де працюєш, як дізнався про гру?

Я чоловік слушного віку 😉 (1971 р.н.)

Підприємець, працюю технічним директором певної фірми у Львові, де я є співвласником (разом із ще двома партнерами по бізнесу).
Мешкаю за містом, під Львовом, практично в сільській місцевості, що має свої переваги і недоліки 🙂

Дві вищі освіти: теоретична фізика, економіка (та друга мала мені пригодитись в бізнесі 🙂

Закінчив Львівський держуніверситет, служив кілька років офіцером у війську. З того бардаку я сам звільнився, хоч достроково отримав звання капітана.

Після війська працював досить довго системним адміністратором та IT-менеджером. У 2006-му познайомився із цікавим чоловіком, який невдовзі запропонував мені роботу IT-менеджера у своїй фірмі, а через 2 роки і бізнес-партнерство.

Мій шлях до еРепаблік напевно вельми нетиповий. Отож про гру я дізнався з одного політичного (ліберального) форуму), польського між іншим. Зацікавився, відразу зареєструвався. Було то восени 2009-го. Ну і так воно відтоді якось тягнеться 😉

Реєструвався я одночасно із одним моїм приятелем, але він давно вже закинув гру, а я якось все тягну. Хоч кілька разів вже йшов був у глухий туклік. Найдовший був за часів т.зв. "Райзингу", тобто eRepublik 2.0, я тоді думав зовсім закинути цю гру, навіть не заходив до неї щодня.



Скажи, що означає твій нік, та чому ти назвав персонажа саме так?


Мій нік нічого особливого не означає.

Ленко то просто моє ім'я (так мене називають в родині, а також близькі друзі), за документами звісно моє повне ім'я дещо інакше (рідкісне у нас, маю його по прадідові; але не скажу, хіба що сам вгадаєш :-р
(BTW, у хорватів Ленко може бути повним (офіційним) іменем)

Відповідно Каргель (так належить вимовляти, не Кархель) то прізвище, правда не моє, але на початку XXст. був певний Kargel в моїй родині.

То все для дотримання privacy: категорично не хочу мішати гру до мого RL.



Як я бачу, ти довго граєш, і досі не створив газети.
Чому?

То важко так однозначно сказати. Мабуть головна причина в тому, що не хочу занадто втягуватись. Однією ниточкою, що прив'язує до гри, є менше 😉

Можливо також то, що я ніколи не мав "легкого пера". Завжди, коли доводиться викладати думки письмово, то досить багато часу мені забирає -- пишу і переписую наново, виправляючи написане. Щоб зрозуміліше, дохідливіше було і т.п.

Тому у моєму випадку така евентуальна газета неприйнятно багато часу би забирала.

Тим більш, що тоді невдовзі напевно виникла би спокуса створення партії під мої політичні погляди, а на то знов же додатковий час потрібен.

Як мені казали, я перфекціоніст -- не люблю робити щось наполовину. Як щось вже роблю, то намагаюсь зробити то якнайліпше як можу. Навіщо за щось братись, коли не можеш зробити то як слід?



Також як ти колись казав, ти "ніколи не брав участь в управлінні державою".
Чому так?

Почасти з вищеописаних причин: як відомо, бути президентом чи навіть міністром то стільки часу поглинає, що на РЛ ніц не залишається.
Тим більш, що в мене і так графік робочого часу силою речей мусить бути дуже гнучкий і безрозмірний. Буває, цілий тиждень практично нема нічого до роботи (все йде як потяг по колії 🙂 , а потім раптом купа невідкладних питань, і за день треба десь їхати в справах.

Ну і таке: не бачу достатньо осіб -- однодумців на всі 100%. Як я вже натякнув, я за переконаннями є лібераліст, а такі погляди власне в Україні дуже мало поширені. Може тому, що ми століттями не мали власної держави, українці мають купу ілюзій та забобонів стосовно держави як такої.
Нашим людям особливо важко збагнути, що неповороткість, неефективність і скорумпованість держави притаманні їй органічно, як такій, а не є наслідком злої волі правлячих кіл. То останнє може лише дещо поліпшувати або погіршувати державу, але принципово нічого не змінює.

Держава за своєю природою є Зло, відтак єдине що ій непогано вдається -- то насилля. Тому в ідеалі роль держави мала б бути обмежена виключно до військових справ.

А поглянь, що ми маємо навіть тут (в еРепі): і міністерство демографії, і навіть така нісенітниця, як "міністерство культури". Ну і як тут пояснити більшості наших віртуальних співгромадян, що то не просто влада "нічого не робить в питанні культури", а що владі там робити нічого. І так само із демографією, так само з освітою.

То все набагато ефективніше роблять недержавні структури (партії та МЮ).



Що б ти хотів побажати еУкраїнцям?

Що я хотів би побажати? Уфф, то прозвучало як запитання на прощання, перед моїм відходом звідси назовсім 😉

Однак відповім. Якщо коротко і про найважливіше, то я хотів би бачити українців менш емоційними і більш розважливими. Раціональними.

Знаю, думати мізками замість відомим місцем то для багатьох важко (бо незвично 😃 однак то оплачується, насправді.

Якщо наша спільнота взагалі хоче чогось в цій грі досягти (а певні обгрунтовані сумніви тут маю) то пересічний еУкраїнець мусить бути більш розмірковуючим, більш поміркованим і виваженим, просто розумніше себе вести.

Тоді не було б такого, що так багато гравців ведеться на порожні заклики, та писанину розмаїтих тролів. Не було б стільки легковірних, котрі вважають, що достатньо нам "вийти з ЕДЕН", чи поставити при владі "молоду команду" (чи що ще там завтра викрикне черговий демагог), і все само налагодиться.

Успіх досягається тільки тривалими напруженими зусиллями, і жодного полегшеного шляху тут не буває.

Насамкінець один акронім, який хочу щоб знав і не забував кожен: TANSTAAFL

"There ain't no such thing as a free lunch" ("Не існує чогось такого як дармовий сніданок") -- так образно Robert Anson Heinlein виклав той факт, що все має свій кошт (за все треба платити).
Мовою гопників і школоти: "Халяви не буває!".



Дякую вам за увагу, дякую Lenko за цікаве інтерв'ю 🙂
На все добре, удачі!

З вами були Merko l та Lenko Karhel

Для шаутів:
Інтерв'ю з Lenko Karhel
http://www.erepublik.com/uk/article/-live-in-ukraine-039-lenko-karhel-2218244/1/20