На Майдані коло церкви...

Day 2,283, 13:56 • Published in Ukraine Ukraine • by DioKartel

У ці буремні дні української історії, люди не втрачають сили Духу, Віри та Свободи. І навіть у ці буремні дні є місце віршованій поезії, що укріплює надію, гартує волю.
Усім, хто воює на фронтах України в eRepublik та Майданах рж-України присвячується

Здраствуй, мамо, я - екстреміст.
Я ношу синьо-жовтий прапор,
їжджу під межигірську хату,
ланцюгами єднаю міст.

Знаєш, мамо, я - екстреміст.
Я співаю "іще не вмерла...",
я вважаю "героям - слава!",
я до чорта ночей провела
з ліваками та ультраправими.

Мамо, я тепер екстреміст.
За усі наші люті гасла,
за шоломи, шарфи і маски
Мені світить до десяти.
Тож домів можу я не прийти.

У системи окремий хист -
нам ламати хребти і ребра.
І сьогодні нам дуже треба
не віддати своїх під тиск.

І який тепер сенс мовчати?
Я не маю чого втрачати.
Мамо, я тепер екстреміст.
Ольга Перехрест, студентка Школи журналістики УКУ, 2014

ВСІ НЕГАРАЗДИ ВІД... ЕКСТРЕМІСТІВ
("Ні екстремізму і радикалізму". Віктор Янукович)

Студенти з палками - страшна загроза,
Баби з качалками - країни сльози,
Отці з молебнами - агенти вражі,
Куди ж дорогу народу вкажуть?
Всі негаразди - від екстремістів:
Бюджет дірявий, нема що їсти,
Усе гуцули, оті з Говерли,
На беркут з друшляком чомусь поперли...

Чи не затямиш, що вже дістало:
Цар з унітазом, його васали,
Дістали злидні і обіцянки,
Кругленькі суми в заморських банках,
Кравчук-зараза та злодій-Кучма,
Які нас жити донині учать,
Отці нерідні, але хронічні,
Що родять лихо патологічне,
Оці месії з бандитським рилом
Собі подібних тут наплодили,
Що плач не чують і сліз не бачать,
Народ лінчують, хвости собачі...

Я вийду з дрином проти тирана,
Бо в серці дири, душа у ранах,
Страхам не хочу дивитись в очі,
Брехню ковтати, що пси торочать.
Я - не політик, у їхніх п`єсах
Не чую правди, не бачу сенсу.
Були Сократи і Соломони,
Тепер іудство все при погонах,
Всі при посадах пустоголові
Незгоду сіють, немов полову.

Тому і палки, тому і вила,
Тому й старенька в друшляк оділась,
А у Шевченка на його кручах
Хмурніють брови і жили рвуться...
Росте в нас сила несамовита,
Вбивали тіло - та дух не вбити !!!
(Мартин і Валькірія)

МАМО, Я - ЕКСТРЕМІСТ !
Нас вчора травили газом,
Та я не боявся впасти - у мене тепер є вісь.
Мамо, я - екстреміст!
Бо брат мій, що прагнув волі,
Стояв на морозі голим, та поглядом линув ввись.

Мамо, я - екстреміст,
Вдихаю дими Майдану,
Життя своє, Богом дане, гартую під кулі свист.
Мамо, я - екстреміст,
І шля'ху назад не буде,
Бо в моїх пробитих грудях гуркоче, мов грім -"Борись!".

Мамо, я - екстреміст,
Я кров'ю cкропив землицю,
Вірю - мені проститься завтра, а чи колись.
Мамо, я - екстреміст,
Я вже не боюся смерті.
Війна потребує жертви... Рідна моя, молись !!!

Роздача : Усім, хто підтримує режим Януковича та його поплічників, видам по 1 ку7 танку - застрельтесь......
Слава Україні !!!!

Для шаутів " На Майдані коло церкви..." http://www.erepublik.com/uk/article/-1-2375832/1/20